Презентація "Компаніївщина заповідна"

Компаніївщина заповідна МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВСП «КОМПАНІЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ БНАУ»

Компаніївщина заповідна Компаніївщина - степовий край, що славиться піснею, багатою культурною спадщиною та численними пам’ятками природи.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Долинівсько - Покровський» с. Долинівка, с. Софіївка . Територія цієї ділянки являє собою верхів’я досить глибокої балки з водотоком по днищу системи річки Сугоклей. Балка тягнеться майже на 10 км. З загальним ухилом до річки.

Верхів’я її має мальовничий ландшафт, погорбована місцевість з кам’янистими відслоненнями.

Флора і фауна відбивають типові риси степової зони, серед яких чимало «червонокнижних» : ковила волосиста

астрагал шерстистоквітковий

птах змієїд.

Заповідне урочище «Розлитий камінь», с. Софіївка; «Розлитий камінь» – дивне словосполучення. Але побачивши на власні очі це заповідне урочище переконуєшся у справедливості назви – ніби водяний водоспад навіки застиг у своєму падінні до ріки Сугоклеї.

Та ще й до того вкрився рослинами. Як об’єкт природно – заповідного фонду України об’явлено рішенням Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 13.01.1995 року № 31

Пам’ятка природи «Розлитий камінь» знаходиться у Компаніївському районі, між селами Доліловка та Софіївка, ближче до останнього. Це мальовнича ділянка в долині річки Сугоклей, яка розміщується на лівому високому березі. Кам’янисті відслонення тут мають своєрідну форму у вигляді широких плескатих брил, за що і отримало урочище назву – Розлитий камінь. Загальна площа біля 30 га.

Заповідне урочище «Кіліповське» с Софіївка. с. Покровка – мальовнича комплексна ділянка – бувший маєток пана Кіліповського. Територія урочища являє собою погорбовану місцевість з виходами гранітів, яка розміщується в долині невеликої протоки р. Сугоклеї.

На кам’яних відшаруваннях зростають лікарські рослини – буквиця

Валеріана

а також «червонокнижні» - ковила волосиста, сон чорніючий

Пам’ятка археології «Межові камені» розташовані в місці злиття Сугоклею та Сугоклейчика,неподалік сіл Нечаївка та Голубієвичі. Поблизу знаходиться курган періоду бронзи та грот (кам'яний навіс) Чортова печера, розкопки в якому показали наявність культурного шару (знайдені залишки багаття, черепки посуду, кістки тварин) доби пізнього неоліту.

Межові камені Памятка являє собою два ряди з 15 пар паралельних кам'яних монолітів — алею менгірів. Можливо, культова споруда, пов'язана з божеством Сонця. Ряди зорієнтовані зі сходу на захід, висота паралельних пар брил однакова.

Найвища друга пара (до 1,50 м), висота наступних поступово зменшується. Відстань між сусідніми брилами рядів збільшується, деякі з кам’яних брил розташовані на іншому березі річки.

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Інгульська жила» с. Інженерівка Розташована на правому березі річки Інгул, на південній околиці с.Інженерівка. Площа – розчищений скельний вихід висотою 25м., довжиною – 100 м.

Загальнозоологічний заказник «Гнила балка» с.Сасівка Територія вкрита трав’янистою, місцями чагарниковою рослинністю. На схилах балки виявлені види, які занесені до Червоної книги України:

астрагал шерстиквітковий, ковила волосиста, шафран сітчастий.

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Тернова балка» с. Зелене, Мар’ївська сільська рада являє собою частину досить крутого схилу Тернавської балки.Збережена ділянка площею біля 2-3 га «ковиловий горб»з густим рослинним покривом.

Серед яскравого різнотрав’я відзначаються рідкісні види: шолудивник Кауфмана, мигдаль степовий, синяк червоний та ін.

На колишньому місці нацистського концентраційного табору, де у1942-1943 роках було закатовано німецькими фашистами більше 800 радянських людей, у 1975 році встановлено пам’ятний знак у вигляді монолітної плити

Заповідне урочище «Кам’яна балка» с. Мар’ївка Це балка, днище якої вистелене каменем. На верхівках схилу балки зустрічаються різнотравно – типчаково – ковилові біоценози:

Тут зустрічається ряд регіонально рідкісних видів: ховрах рябий, перепел.

Наш край неповторний! Давайте будемо берегти і примножувати його природні багатства, адже тут ще жити нашим дітям, внука та правнукам.