Презентація "Країни Близького Сходу у другій пол ХХ ст."

Країни Близького Сходу в другій половині ХХ — на початку XXI ст. Всесвітня історія 11 клас Вчитель: Валентина Кожухівська

Незалежні держави стали після ІІ св. війни Єгипет, Ємен, Саудівська Аравія, Ірак. Під час війни здобули суверенітет Сирія та Ліван, а після війни було проголошено незалежність Йорданії. Арабські країни утворили у 1945 р. міжнародну організацію - Лігу арабських держав (ЛАД) для захисту суверенітету її членів.

Утворення Ізраїлю. Під час війни зазнав жахливої катастрофи єврейський народ: 6 млн. євреїв із загальної кількості 14 млн. було знищено у нацистських концтаборах. Євреї не мали держави, тож Велика Британія передала врегулювання питання в ООН. 29 листопада 1947 р. на сесії Генеральної Асамблеї ООН резолюції, затвердили утворення у Палестині двох держав – єврейської та арабської

Арабо-ізраїльський конфлікт. Головна причина – поділ Палестини 1947р. СРСР підтримав арабів, США – ізраїльтянІ етап (1948–1949) — Перша арабо-ізраїльська війна. ІІ етап (1956–1957) — Суецька криза, війна між Єгиптом з одного боку та коаліцією Ізраїлю, Франції та Великобританії з іншого.ІІІ етап (5–10.06.1967) — Шестиденна війна.ІV етап (1973) — Війна Судного дня. V етап (1982–2006, з перервами) — Ліванські війни. VI етап (з 1987) — інтифади (повстання палестинського народу) і збройні конфлікти в Секторі Гази.

Нафта. Економічний та політичний розвиток арабських країн Близького Сходу пов'язаний з нафтою – основне багатство. Країни регіону задовольняють половину світових та 2/3 західноєвропейських потреб у нафті. З початку 70-х-80х років Сирія, Ірак, Кувейт та найбільшій нафтовидобувній країні - Саудівській Аравії провели націоналізацію іноземних нафтових компаній.. Саудівська Аравія. Сирія

Багдадський Пакт. Ірак. З нафтою пов'язана боротьба за сфери впливу у регіоні між західними та східноєвропейськими країнами. У 1955 р. Ірак, Туреччина, Іран, Пакистан створили військово-політичний блок - Багдадським пактом. Участь у ньому Іраку негативно зустріли у арабському світі і всередині країни. Іракського короля Фейсала усунули у липні 1958 р. патріотично настроєні офіцери. Країна стала республікою. Фейсал ІІІрак вийшов з Багдадського пакту.

БААС (Партія арабського соціалістичного відродження)Насерівська ідея арабської єдності втілилася в загально-арабській партії БААС У 1963 р. баасисти прийшли до влади у Сирії, а з 1968 р. вони взяли владу в Іраку. Боротьба за лідерство в БААС між цими країнами призвела до появи у партії ворогуючих сирійського та іракського напрямів. Разом з тим президент Сирії (з 1971 р.) Хафез Асад та президент Іраку (з 1979 р.) Саддам Хусейн заявили, що обирають шлях "соціалістичної орієнтації". Цей курс сприяв зміцненню тоталітарних режимів в обох країнах. Саддам Хусейн

Громадянська війна у ЛіваніЗ 1970 р. у цій країні розташовувалася штаб-квартира Організації визволення Палестини (ОБІГ)З 1975 р. у Лівані розпочалася громадянська війна між різними релігійно-етнічними громадами, головним чином мусульманськими і християнськими.

Кемп-Девійські угоди. Кемп-Девідські угоди, дві основні угоди, підписані 17 вересня 1978 року ізраїльським прем'єр-міністром Менахемом Бегіном і президентом Єгипту Анваром Садатом у Кемп-Девіді, Меріленд, США, у присутності американського президента Джиммі Картера. Угоди стосувалися виводу ізраїльських військ з території Синаю, який завершився до 1982 р., і створення на територіях західного берега річки Йордан і в секторі Газа палестинського самоврядування. У вересні 1993 р. Ізраїль і Організація визволення Палестини підписали угоду про часткову автономію палестинців та вивід ізраїльських військ з окупованих територій.

Довгоочікуваний мир. Продовження кемп-девідського процесу виявилося ефективним засобом врегулювання близькосхідної кризи. У вересні 1993 р. прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін та лідер ОВП Ясір Арафат вперше потиснули один одному руки і домовилися про створення палестинської автономії у межах Ізраїлю. У липні 1994 р. І. Рабін та король Йорданії Хусейн поклали край війні між сусідніми державами. У листопаді 1995 р. від рук фанатика-єврея загинув І. Рабін. Палестинський рух "Хамас" здійснив низку терористичних актів проти євреїв із тим, щоб зірвати процес урегулювання. Ісламські фундаменталісти з ліванської організації "Хезболлах", яку підтримує Іран, протягом квітня 1996 р. обстрілювали з гармат північ Ізраїлю. Тель-Авів відповів масованими бомбардуваннями території Лівану.

Загострення конфлікту. В 1990 р. Ірак здійснив агресію проти Кувейту. Саддам Хусейн оголосив про приєднання цієї країни до Іраку. Загроза іракського нападу нависла над Саудівською Аравією , вона звернулася до світової громадськості з проханням про захист.. Основу міжнародних сил становили війська СІЛА (500 тис. чол.). Саддама Хусейна підтримали лише Лівія, Йорданія, ОВП.17 січня 1991 р. розпочалася операція "Буря в пустелі". Під час відступу іракці підпалили близько 600 із 950 нафтових свердловин Кувейту. Наслідки цієї екологічної катастрофи і досі відчутні у країнах Перської затоки. Саддам Хусейн

Ісламська революція в ІраніІсла́мська револю́ція із січня 1978 до лютого 1979 року вигнано шаха Мохаммеда, повалено монархію та встановлено нову адміністрацію, яку очолив аятола Хомейні. 8 січня 1978 року першу велику антиурядову демонстрацію в Кумі було розігнано з необґрунтованою жорстокістю. Протягом усього 1978 року в різних містах Ірану представники ісламського духовенства організовували демонстрації, що їх шахська гвардія рішуче розганяла. До кінця року революціонери перейшли до тактики економічних страйків, що повністю паралізувала економіку. Шах передав владу прем'єр-міністрові з числа помірних опозиціонерів і втік з країни.1 лютого 1979 року в Іран повернувся опальний аятола Хомейні, який узяв владу у свої руки. У березні було проведено референдум про новий політичний устрій, і 1 квітня 1979 року Іран було оголошено першою Ісламською республікою.Ісламська революція в Ірані стала однією з ключових подій XX століття і мала величезне історичне значення для всього світу. Встановлення міцної ісламської влади в багатому вуглеводнями Ірані поставило під сумнів неформальне лідерство сунітської Саудівської Аравії в мусульманському світі. ХомейніДемонстрації проти шаха. Тегеран

Арабська весна. Арабські країни прагнули позбавитись авторитарного правління. Основні гасла: свобода, демократія, подолання безробіття. Почато в Тунісі проти Бен Алі( керував країною з 1987р)Потім в Єгипті скинули Мубарека( правив з 1981року подав у відставку і потрапив до в'язниці) До влади прийшов Мурсі – та не змінив політику)Наступною стала Лівія – скинули М. Каддафі(захопив владу ще в 1969р, вбитий), що був при владі більше 40 років. Сирійський Башар Асед ( Президент з 2000р.)і досі бореться з повстанцями https://www.youtube.com/watch?v=W_Ok. BDR93i. A&feature=youtu.be. Хвиля прокотилась від Бахрейну до Судану. В Лівії, Сирії, Ємені війни продовжуються.https://www.youtube.com/watch?v=ZEc. JVZQS9 TQ&list=PLl_m. II9 HOq3r. NP0 K7 Vg. EC2k3w9 SOOqf. I-&index=262 Грудень 2010 Мухаммед Боазізі в Тунісі вчинив Самопідпал – початок революцій

«Арабська весна» - наслідки. Активізували ся радикальні ісламісти (терор, безлад, кровопролиття). Десятки тисяч бойовиків в Сирії, Іраку та АфганістаніВеликі країни воюють на територіях тих країн, що ослабли від революцій. Ердоган (президент Туреччини з 2014р)– має імперські апетити, робить все, щоб захід став залежним від нього ( шантаж з біженцями їх 4 млн., тож розуміє, що отримає все, аби стримав біженців. Навіть, після загрози Греції і Кіпру, Ердагану отримує чек на 6млрд. Євро)Арабська весна себе вичерпала ще в 2011 році, після того, як ті хто вийшов на вулиці зрозуміли, що вчинили. Протести згасли майже повністю, окрім Сирії та Єгипту. МВФ оцінив збитки від заворушень у 55 -75 млрд. долларів.

Туреччина В Другій світовій війні формально оголосила 1945 р. війну НімеччиніВідбувається зближення з США. Фінанси (за планом Маршала) витрачались на мілітаризацію. У жовтні 1951 р. Туреччина вступила до НАТО. Підписали Багдадський пакт. Незадоволення населення, через корупцію, низький рівень економіки. Конституція 1961 р. проголосила Туреччину "національною, демократичною, світською та соціально-правовою державою". У липні 1974 р у результаті висадки турецьких військ на Кіпрі, де грецька частина населення спробувала приєднатися до Греції, виникла криза у відносинах між Туреччиною та - Грецією й США. У вересні 1980 р. поглиблення економічної та урядової кризи призвели до перевороту.1997р. Партію добробуту на чолі з Нахметтіном Ербаканом заборонили (ісламізація, жорсткість до опозиції та курдської нації) Проти курдського руху турецькі війська провели кілька операцій.

Алжір. Алжір понад 100 років був колонією Франції. Національно-визвольну боротьбу очолив Фронт національного визволення Бойові дії за визволення тривали з 1954 по 1962 р.. Французький уряд був змушений піти на переговори.1 липня 1962р. проголошено незалежну Алжирську Республіку. Алжир пішов шляхом розвитку "соціалістичної орієнтації", орієнтуючись на СРСР. У 80-х pp. в умовах загальної кризи соціалістичної системи та розпаду СРСР Алжир був змушений перейти до політичних та економічних реформ, став на шлях розвитку ринкових відносин. У суспільстві ще недостатньо сформовані демократичні засади. Появилася загроза войовничого ісламізму, які з 1991 року пішлив опозицію під тиском армії ,що вчинила переворот. Єдина країна, що вчасно зупинила «арабську весну» ( роздавали гроші всім, щоб не допустити руйнації). Саме ту знаходиться офіс, що координує всю антитерористичну боротьбу африканського союзу. Алжир боїться джихаджистів, тож підтримки ісламістський радикальний рух не отримає.

Єгипет. З 1922 р. Єгипет формально- самостійна держава, а фактично залежав від Великої Британії, яка використовувала Суецький канал і розташовані в його зоні військові бази. Після Другої світової війни Єгипет - монархія на чолі з королем.1952 р. Таємна організація “вільні офіцери” на чолі з Гамаль Абдель Насером вчинила переворот і захопила владу в країні.1953 р. Було ліквідовано монархію і проголошено республіку.1956 р. Прийнята нова конституція країни, президентом обрано Гамаль Абдель Насера. Цього ж року було націоналізовано Суецький канал.29 жовтня 1956 р. Велика Британія, Франція, Ізраїль розпочали війну проти Єгипту. Генеральна Асамблея ООН засудила війну. Сторони були змушені припинити воєнні дії і вивести війська.1958 р. Єгипет і Сирія об’єдналися в Об’єднану Арабську Республіку. З 1961 р. взято курс на побудову соціалізму.1961-1964 pp. Була націоналізована вся велика і середня промисловість, фінанси, зовнішня торгівля. Селяни одержали землю, яку держава викупила у поміщиків. СРСР надавав Єгипту значну допомогу. Після смерті Г. А. Насера Анвар Садат із 1974 р. взяв курс на реприватизацію. Почали налагоджуватися відносини з. США. Король Фарук. Насер

Лівія До Другої світової війни Лівія була окупована Італією. Стала незалежною у 1951 p., коли нова конституція проголосила її Об’єднаним Королівством. До 1969 р. була монархією.1 вересня 1969 р. група офіцерів на чолі з 27-річним капітаном М. Каддафі захопила владу в свої руки. Монархічний режим було повалено. Лівія стала республікою, під керівництвом Каддафі. М. Каддафі є автором теорії „арабського соціалізму”. Суть цього шляху розвитку:1. Влада належить народним масам, які повинні управляти країною через народні збори, народні комітети, громадські організації.2. Власність суспільна, а розподіл — рівний, який відповідає “розумним" нормам споживання.3. Життя суспільства має регулюватися мусульманськими релігійними нормами та звичаями.

Лівія. Величезні прибутки від контрольованого державою експорту нафти дали можливість режиму М. Каддафі забезпечувати достатньо високий рівень життя лівійців, хоча Лівія задовольняє свої потреби в сільськогосподарських продуктах на 30% та імпортує значну кількість продовольства. М. Каддафі підтримує ліві повстанські рухи в мусульманському світі та міжнародні терористичні групи, що призвело у 80-х pp. до гострої конфронтації Лівії зі США. У 1986 р. США завдали ракетного удару з літаків по військових об’єктах у різних містах та по палацу М. Каддафі у Тріполі. У 1992 р. ООН ввела проти Лівії економічні санкції. У 1994 p. М. Каддафі запропонував розділити частину прибутків від експорту нафти серед населення. Кожній сім’ї з 10 і більше осіб виділяється 5 тис. доларів. У такий спосіб щорічно розподіляється серед лівійців 500 млн нафтодоларів, а всі прибутки становлять 8 млрд доларів. Каддафі називає «Арабську весну» – ісламістським заколотом. М. Каддафі

Домашнє завданняІ варіант: за параграфом 16 скласти тезовий конспект.ІІ варіант: за параграфом 16 скласти ментальну карту. (варіанти на вибір)