Презентація : "Крути-символ українського патріотизму"

Крути-символ українського патріотизму. Анна Ткачова. Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами. Січень 2025

Ще юнаки, ще майже діти,А навкруги і смерть, і кров.“На порох стерти, перебити!” —Іде на Київ Муравйов. Полків його не зупинити,Та рано тішаться кати: Коли стають до зброї діти,Народ цей — не перемогти!Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії. Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір (Брест-Литовський мирний договір). Яким був 1918 рік в історії України, що насправді сталося того дня та чому протягом понад ста років після бою крутян згадують у межах трагічного наративу, про все це ми поговоримо сьогодні.29 січня 1918 рік2025бій тривав 6 годин

У середині грудня розпочався наступ більшовицьких військ в Україну, який вони вели в основному через Харків. З Харкова на Київ більшовики рухались через Полтаву, а залізнична лінія "Київ-Москва", де і є станція Крути, розглядалась більшовиками, як допоміжна. Там діяли невеликі загони більшовицьких матросів, а основний напрямок був під Полтавою. Військове керівництво України ухвалило рішення, що основні українські військові сили мають піти також під Полтаву. Як відбувався бій

У цьому загоні юнаків був ще і студентський курінь. Туди записалися добровольці, студенти й випускники, активісти молодіжних організацій, в тому числі й декілька гімназистів старших класів з різних навчальних закладів Києва. Саме вони потім стали жертвами розстрілу."Гайдамацький кіш Слобідської України та інші добровольчі загони вели бої там. А на чернігівський напрямок, на Крути, під Бахмач було відправлено допоміжні сили. Це були в основному загони, сформовані з юнаків Київської військової школи імені Богдана Хмельницького. Юнаки – це не молоді хлопці, це слухачі цієї школи. Це люди з військовою освітою, які знайомі зі зброєю, які знають, як стріляти й що таке військова дисципліна. І фактично весь тягар бою, який стався 29 січня, винесли саме вони.

Під час бою стало відомо, що у місті Ніжин один з українських полків оголошує про свій нейтралітет і про те, що якщо раптом в Ніжин прийдуть більшовики, вони не будуть цьому протидіяти."Керівник бою Тимченко ухвалює рішення, що треба відступати, бо якщо в Ніжин раніше зайдуть більшовики, вони всі загинуть, оскільки опиняться в оточенні. Чекали довго, поки всіх зберуть, але, очевидно, всіх не дочекалися. Це вже було фактично завершення бою, точного підрахунку, скільки приїхало і скільки має бути, не було, бо є поранені, є зниклі безвісти. У певний момент більшовики побачили, що на полтавському напрямку їм чинять дуже потужний спротив, і перейшли на колію "Київ-Москва", опинившись в Бахмачі. Там розпочалися сутички й 29 січня стикнулися вже в Крутах.

Не дочекалися, мусили виїхати й, оті недосвідчені студенти, спізнилися і прийшли на станцію Крути тоді, коли там були більшовики. Їх арештували та після розстріляли, а декого – відправили в Харків у шпиталь. Більшовики відібрали всіх поранених, посадили в поїзд і відправили в Харків, аби показати свою гуманність. Тим людям пощастило, вони змогли втекти зі шпиталю. А решту розстріляли прямо там на станції. У самому Києві про битву під Крутами практично нічого не знали, оскільки у місті була "загальна розруха, саботаж з боку залізничників, адже на станції Дарниця був страйк, телеграми не так просто було відправити та поїзди не так просто їздили, а в самому Києві був більшовицький заколот.

Історичну картину Олексія Шапарєва "Крути 1918" із 24 серпня 2023 року можна переглянути на сервісі Netflix. Про це пише Державне агентство України з питань кіно. Стрічка знята за мотивами реальних подій — бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли близько 400 українських студентів і гімназистів, які стали до війська УНР, протистояли багатотисячній армії російської Червоної гвардії. Режисер кіно — Олексій Шапарєв, автор сценарію — Костянтин Коновалов, продюсер — Андрій Корнієнко. Фільм зняли за підтримки Держкіно. Стрічка отримала приз глядацьких симпатій на врученні IV Національної кінопремії "Золота Дзиґа".

Питання для обговорення1. Яке місце в контексті україно-більшовицької війни займає бій під Крутами?3. Які уроки можна винести з трагедії під Крутами?2. Чому цей бій, незважаючи на поразку, став символом українського героїзму та боротьби за незалежність?4. Як би ви оцінили значення бою під Крутами для національної свідомості українців?

Кожен з вас має свою думку, своє бачення цих подій. Хтось, можливо, бачить у цьому бою лише поразку та трагедію. Хтось, навпаки, підкреслює героїзм та самопожертву молодих хлопців, які стали на захист своєї країни. Але, незважаючи на різні точки зору, є одне, що нас усіх об'єднує - це пам'ять. Пам'ять про тих, хто загинув у нерівному бою, пам'ять про їхню мужність та відданість ідеалам свободи. Для України цей день - це день пам'яті. День, коли ми згадуємо про наше минуле, щоб краще зрозуміти наше сьогодення та збудувати гідне майбутнє. Анна Ткачова. Бій під Крутами - це не лише історія про зброю та війну. Це історія про дух нації, про її прагнення до волі та незалежності. І цей дух живе в кожному з нас. Ми повинні пам'ятати про наших героїв, щоб їхні жертви не були марними. Їхній подвиг має надихати нас на нові звершення, на боротьбу за краще майбутнє для нашої країни.