Презентація "Культура Русі-України"

Київська гімназія №154Історія України,7 клас. Вчитель – Пушняк О. А. КУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИ

Культура – це сукупність досягнень людства у матеріальному та духовному життіКУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИПолітика князів. Вплив інших держав, особливо ВізантіїЗапровадження християнства. Високий рівень розвитку господарства. Звичаї й традиції слов’ян. Культура України-Русі IX - XIII ст.  успадкувала землеробську, побутову і культову культуру від багатьох своїх попередників - давніх жителів Східної Європи.

Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами». ПИСЬМОВже в середині І тис. слов'янські племена користувались примітивним піктографічним письмом. В джерелах згадуються «черти і рези». Отже, існувало своєрідне письмо - «руські письмена». Оскільки таке письмо було складним для написання текстів, то праукраїнці почали використовувати букви грецького алфавіту. Слов'янську азбуку створили просвітителі Кирило і Мефодій, які створили кирилицю і глаголицю. Частіше користувались на Русі кирилицею, якою і написані відомі нам пам'ятки давньоруської літератури. СЛОВ'ЯНСЬКА ПИСЕМНІСТЬ

СЛОВ'ЯНСЬКА ПИСЕМНІСТЬНайважливішою характеристикою становлення будь-якого народу є формування власної мови. Мовознавці вважають, що наприкінці III ст. до н. е. - на початку I ст. н. е. в слов’янському середовищі відбувалося поступове формування західнослов’янської і східнослов’янської мовних територій. На Півдні в VI - VII ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови. Зокрема, тут стали використовувати в мові «м’який» г. Численні археологічні знахідки свідчать про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі. Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і чотирьох слов’янських - б, ж, ш, щ. Святі Кирило і Мефодій. Графіті зі стін Софійського собору

Берестяна грамота - напис на шматках берести, кори берези, зроблені за допомогою спеціальних писал - загострених металевих паличок. ГРАФІТІ – стародавній напис чи малюнок, зроблений гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших предметах.

У писемних пам’ятках Київської Русі, створених в XI ст., дослідники прослідковують формування елементів, притаманних українській мові. Наприклад, досить часто переписувачі книг плутали літери ь (ять) та і, û та и. У «Повісті минулих літ» літописець часто змішував українські слова, які, імовірно, були притаманні живій розмовній мові, із церковнослов’янськими. Тут часто можна зустріти українські слова «жито», «рілля», «сочевиця», «зоря», «подружжя», «наймит», «орати», «вабити», «мед», «страва». Завершальний період формування української мови, на думку вчених, розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст. СЛОВ'ЯНСЬКА ПИСЕМНІСТЬЗ прийняттям християнства розширюється використання та прискорюється розвиток писемної культури, збільшується кількість освічених людей, з'являються книжки, школи при церквах та монастирях. Про поширення освіти серед русичів свідчать численні берестяні грамоти, знайдені в основному у Північно-Східній Русі, та надписи на пряслицях, глечиках, інших керамічних виробах, на стінах будівель. Берестяна грамота

Освіта. За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод удома опанував п’ять іноземних мов. Осередками освіти на Русі були церкви і монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва. А першу школу для дівчат уклала князівна Янка, дочка Всеволода Ярославича. Сталося це у 1086 році, навчальний заклад працював при Андріївському монастирі.

БІБЛІОТЕКА. НАУКАСКРИПТОРІЙ - майстерня з переписування книг Розвитку науки також слугувало укладення і поповнення бібліотек, котрим опікувалися княжі особи. Ярославом Мудрим створюється перша відома на Русі бібліотека Софії Київської. За свідченнями сучасників, князь Микола Святоша, відомий також як Святослав Давидович (1080-1143) витратив свою казну на книги, які презентував Печерському монастирю. За підрахунками вчених, книжний фонд Русі складав щонайменше 130 - 140 тис. томів. Існували бібліотеки при соборах, монастирях, княжих палатах. Чимало було і приватних книгозбірень. Нагальна потреба у книгах сприяла створенню на Русі спеціальної галузі ремесла, до якої було залучено багато людей. Крім книгописців, палітурників над її творенням працювали перекладачі, художники, майстри пергаменту, ювеліри. Книга на Русі, як і в усій середньовічній Європі, коштувала дорого. За одну книгу можна було купити в ті часи великий будинок або 12 га землі.

Сторінки Остромирового ЄвангелієКНИЖНІ ПАМ′ЯТКИОстромирове Євангеліє, створене в 1056 - 1057 рр. в Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира. Слово про Закон і Благодать

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬКраще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна та музична творчість доби Київської Русі. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки. Билина - староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬУ билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Київську Русь від ворогів. Чимало інформації можна отримати за історичними переказами. Билини доповнюються новими сюжетами про боротьбу з половцями. Чимало казок присвячується боротьбі героїв (Котигорошка, Вернигори, Вирвидуба, Кирила Кожум’яки, Іллі Муромця тощо) зі злими силами. До цієї доби належать казки, де згадується Змій Горинич. Науковці схильні вважати Змія Горинича узагальненим образом половців

Книжки писали “уставом”. Початкові букви (ініціали) виділяли червоним кольором та золотою фарбою, часто прикрашали різними орнаментами: звіриним, геометричним, рослинним. Сторінки прикрашали різними малюнками (мініатюрами), кожен новий розділ прикрашали заставкою.

Як правило, знання передавалися усно з покоління в покоління як професійні секрети, а також брали із книг. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬОнука Володимира Мономаха Євпраксія - Адельгейда займалася наукою. Вона написала медичний трактат “Мазі”, окремим розділом там був “Про гігієну тіла”, яким вона випередила європейських вчених на два століття.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬВідомим лікарем у Києві був Агапіт, який умів робити хірургічні операції. У писемних джерелах збереглися відомості про діяльність цього ченця Києво-Печерського монастиря. У 1076 р. Святославу Ярославичу Агапітом була зроблена хірургічна операція з видалення пухлини на шиї. На території Києво-Печерського монастиря він заснував першу лікарню.

Книжний устав – урочисте письмо, що передбачало пропорційність кожного знаку. Мініатюра -це малюнок невеликого розміру в книгах. Часто розміщувався на полі рукописів, хоча є мініатюри і на весь аркуш. Заставка – композиція з орнаменту на початку книги чи розділуІніціал – перша буква тексту. Мистецтво Фреска – картина, написана фарбами на свіжій вологій штукатурці. Мозаїка - зображення або візерунок, зроблений із кольорових скелець - смальти. МАРІЯ-ОРАНТАХристос-ВседержительІкона – живописне зображення Ісуса Христа, Діви Марії, ангелів, святих.

Іконопис Давні майстри дотримувалися суворого іко­нописного канону (правил). Його поява пов’язана з перека­зами про те, що перші ікони або з’явились самі по собі («Спас Нерукотворний»), або були написа­ні художниками, які особисто знали чи пам’ятали святих (за повір’ям, ікона Володимирської Божої Матері була написана євангелістом Лукою).

Мозаїки і фрески. Алімпій Печерський

Архітектура Архітектура – мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель.

Музичне мистецтво. Скоморохи - східнослов'янські професійні мандрівні співці й актори (лицедії), учасники свят, обрядів, ігор.

Прикладне мистецтво Особливістю було те, що на виробах співіснували елементи язичницької і християнської символіки. Прикладне мистецтво представлене ювелірними виробами, декоруванням предметів побуту, посуду, зброї, різьбленням по кістці. У Х - ХІ ст. досягли розквіту технології руських ювелірних майстрів перегородчастої емалі, зерні та черні

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 9, с. 49 – 56. Вивчити терміни. Усно відповіді на пит. 1 – 6, с. 56.