Окраса і гордість української нації
Одна з основоположників нової української літератури.
Геніальна поетеса і драматург.
Талановитий прозаїк і перекладач.
Учений-літературознавець.
Фольклорист-етнограф.
Педагог і публіцист.
Видавець і журналіст.
Поліглот (знала до 10 мов).
Громадський діяч.
Просто жінка, котра багато страждала, уміла кохати і хотіла бути потрібною.
Окраса і гордість української націїОдна з основоположників нової української літератури. Геніальна поетеса і драматург. Талановитий прозаїк і перекладач. Учений-літературознавець. Фольклорист-етнограф. Педагог і публіцист. Видавець і журналіст. Поліглот (знала до 10 мов). Громадський діяч. Просто жінка, котра багато страждала, уміла кохати і хотіла бути потрібною.
У 4 роки вона вже читала, улюбленими її книгами були «Кобзар» Тараса Шевченка, фольклорні праці Павла Чубинського, твори Жуля Верна та Даніеля Дефо, казки Андерсена. У 6 невтомна дівчинка сама вишиває улюбленому батькові сорочку, а подаровані їй ножиці й гольник пильнує більше, ніж деякі забави. У 9 років Лариса пережила перше доросле потрясіння – арешт тьоті Елі. Несподівано для себе самої, написала перший твір – вірш «Надія». У 13 років дебютувала в літературі поезією «Конвалія», яку надрукував у Львові Іван Франко. Саме тоді завдяки Олені Пчілці з’явився псевдонім «Леся Українка».
Героїзм, з яким поетеса переборювала свої муки, непримиренність до компромісів робили Лесю Українку наймужнішою серед численних тогочасних поетів. Свого часу Іван Франко зробив висновок, що «Леся Українка – трохи чи не єдиний мужчина на всю сьогочасну соборну Україну». Все життя поетеса була борцем, воїном, що викарбував на своєму щиті слова «умру – не здамся» і проголосила серед стогонів і зойків різного роду «Contra Spem Spero!» – «Без надії сподіваюся!»Гетьте, думи, ви хмари осінні!Тож тепера весна золота!Чи то так у жалю, в голосінніПроминуть молодії літа?
Життя краяло Лесю Українку глибоко і дошкульно. Калинова сопілка ридала потоками сліз нестримних, раптових, що рвались із глибин серця. Та вона вміла стримувати «хвилю ридання гарячу», стискати серце лещатами залізної волі і в палких мріях творити бойову пісню. Це був дужий месник, сповнений гніву і ненависті борець, зброєю якого було Слово.
Але щастя було коротким. Доля, зле жартуючи, наділила обох не тільки коханням, але й однаковою хворобою – туберкульозом. Він помирав у неї на руках тієї пам’ятної березневої ночі… І було горе, і був відчай. І тихо лунав серед лиха їх улюблений романс. Уста говорять: «Він навіки згинув!»А серце каже: «Ні, він не покинув!»Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,Тут, в глибині; і б’ється враз зі мною:«Я тут, я завжди тут, я вся з тобою!»
За одну жахливу ніч при постелі вмираючого Сергія Мержинського Леся Українка створила драму «Одержима». Жорстока доля рано забрала дорогу людину. Муки і страждання супроводжували це справжнє, чисте кохання, високий злет душі поетеси. Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,Так міцно, щільно і закрить од світа,Я не боюсь тобі життя одняти,Ти будеш мов руїна листом вкрита, -Плющ їй дає життя, він обіймає,Боронить від негоди стіну голу,Але й руїна стало так тримаєТовариша, аби не впав додолу.
1 серпня 1913 року у грузинському містечку Сурамі зупинилося серце Лесі Українки. Вічність ще більше висвітлила велич геніальної доньки України, бо хіба жила на світі ще одна така жінка, в серці якої поєдналися б така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов і така відданість народові та Батьківщині?Кажуть: ти не вмирала ніколи,Кажуть: ти, наче пісня, живеш. Ніби юність ясна, смаглочола,По країні в майбутнє ідеш.
1888«Чого то часами, як сяду за діло…» [першодрук, 15.02]Жалібний марш [лютий]Пісня [першодрук, 15.08]Завітання [не пізніше вересня]Подорож до моря [липень – грудень]1. «Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок!»2. «Далі, все далі! он латані ниви…»3. «Красо України, Подолля!»4. «Сонечко встало, прокинулось ясне…»5. «Великеє місто. Будинки високі…»6. «Далі, далі від душного міста!»7. «Ой високо сонце в яснім небі стало…»8. «Вже сонечко в море сіда…»9. «Кінець подорожі…»Остання пісня Марії Стюарт [першодрук, 15.12]
1890 До мого фортепіано [15.03]На давній мотив [20.03]«Шлю до тебе малий сей листочок…» [орієнтовно, березень]Веснянка [6.04]Contra spem spero! [2.05]Мій шлях [22.05]Сім струн [травень – липень]Do (Гімн)Re (Пісня)Mi (Колискова)Fa (Сонет)Sol (Rondeau)La (Nocturne)Si (Settina)«Коли втомлюся я життям щоденним…» [10.07]
1891 Сльози-перли [першодрук, 20.03]1. «Сторононько рідна! коханий мій краю !»2. «Україно! плачу слізьми над тобою…»3. «Всі наші сльози тугою палкою…»В дитячому крузі«Тішся, дитино, поки ще маленька…» [першодрук, березень]Зоряне небо [орієнтовно]«Зорі, очі весняної ночі!»«Єсть у мене одна…»«Моя люба зоря ронить в серце мені…»«Я сьогодні в тузі, в горі…»«В небі місяць зіходить смутний…» [першодрук, 15.06]У путь [орієнтовно, травень]
Кримські спогади. Заспів3. Безсонна ніч4. На човні [8.07]5. Негода6. Мердвен7. Байдари8. Татарочка9. Бахчисарай10. Бахчисарайський дворець11. Бахчисарайська гробниця12. Надсонова домівка в ЯлтіВишеньки [першодрук, липень]«Якщо прийде журба…» [першодрук, 15.08]Розбита чарка. Сон [орієнтовно]
1894«Коли вже зачепили сі питання…» [перед 27.09]Мелодії [1893 – 1894 рр.]«Нічка тиха і темна була…»«Не співайте мені сеї пісні…»«Горить моє серце…»«Знов весна і знов надії…»«Дивлюсь я на яснії зорі…»«Стояла я і слухала весну…»«Хотіла б я піснею стати…» [першодрук, 15.01]До музи [13.01]«То була тиха ніч чарівниця…»Давня весна«У чорную хмару зібралася туга моя…»Питання [орієнтовно 1893..1894 рр.]Відповідь [орієнтовно 1893..1894 рр.]На мотив з Міцкевича [орієнтовно 1893..1894 рр.]
1896 Невільничі пісніПоет під час облоги [12.04]Єврейська мелодія [26.06]Невільничі пісніТоваришці на спомин [17.07]Ave regina ! [21.08]To be or not to be ? [10.09]Невільничі пісніГрішниця [15.09]Хвилина розпачу [16.09]«О, знаю я, багато ще промчить…» [16.09]Ангел помсти. Fiat nox ! [25.09]«Слово, чому ти не твердая криця…» [25.11]На вічну пам'ять листочкові… [26.11] Відгуки. Братові й сестрі на спомин [5.12]З пропащих років1. «Я знаю, так, се хворії примари…» [28.12]
1897 З пропащих років2. «Обгорта мене туга, болить голова…» [19.01]До товариша [19.01]Кримські відгуки1. Імпровізація2. Уривки з листа3. Східна мелодія [27.01]«Як дитиною, бувало…» [2.02]Романс [2.02]«Не дорікати слово я дала…» [2.02]«Кров твоя – рубін коштовний…» [2.02]«…Так прожила я цілу довгу зиму…» [25.04] Кримські відгуки4. Мрії [18.11]5. Зимова ніч на чужині [15.12]«Ти, дівчино, життям розбита, грай!» [орієнтовно]
1898 Кримські відгуки6. Іфігенія в Тавріді [15.01]7. Весна зимова«…Порвалася нескінчена розмова…» [14.07]У пустині [9.09]Зоря поезії [12.10]Забута тінь [25.10]На столітній ювілей української літератури [перед 25.11]Прокляття Рахілі [орієнтовно]«Якби я знав, що їм нема рятунку…» [орієнтовно]
1900 Хвилини. Lied ohne Klang [5.02]Невільничі пісніЗабуті слова [9.07]Хвилини. Свята ніч [18.07]«Ви щасливі, пречистії зорі…» [18.07]«Часто кажуть: «ясні зорі…» [18.07]Легенди. Сфінкс [24.07]Ра-Менеїс [25.07]Жертва [1.08]Легенди [1.08]Невільничі пісніЕпілог [8.08]Хвилини«Талого снігу платочки сивенькії…» [11.08]
Ритми1. «Де поділися ви, голоснії слова…» [26.08]2. «Чи тільки ж блискавицями літати…» [26.08]3. «Якби оті проміння золоті…» [14.09]«Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами…» [7.11]«Все, все покинуть, до тебе полинуть…» [16.11]«Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти…» [16.11]«Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?» [16.11]
Легенди. Саул [18.11]«Я бачила, як ти хиливсь додолу…» [18.11]«То, може, станеться і друге диво…» [18.11]«Чи пам'ятаєте, коли я говорила…» [30.11]Невільничі пісні«Завжди терновий вінець…» [30.11]Ритми4. «Хотіла б я уплисти за водою…» [3.12]1901 Ритми5. «…Ні! я покорити її не здолаю…» [1.02]6. «Якби вся кров моя уплинула отак…» [6.06]
Легенди. Трагедія [6.06]«Уста говорять: «він навіки згинув!…» [7.06]«Ти не хтів мене взять…» [7.06]«Квіток, квіток, як можна більше квітів…» [7.06]Хвилини«Гей, піду я в ті зелені гори…» [19.06]«Минаю я, було, долини й гори…» [20.06]Королівна [20.06]Калина [20.06]Ритми8. «Чом я не можу злинути угору…» [4.08]«Мрія далекая, мрія минулая…» [10.08]Невільничі пісніВіче [10.08]
1902«Ти хотів би квіток на дорозі моїй ?» [23.02]«Де тії струни, де голос потужний…» [24.05]«Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш…» [27.06]«Осінній плач, осінній спів…» [30.06]Ніобея [30.06]«Хто дасть моїм очам потоки сліз?» [1.07]Осінні співи [липень]1. До Lady L. W. [27.06]2. Осінь3. Останні квітки4. Плач Єремії«Гострим полиском хвилі спалахують…» [8.11]На Земмерінгу [16.11]«Ще не вдарив мороз…» [орієнтовно]
1904«Я знала те, що будуть сльози, мука…» [3.02]Дочка Ієфая [4.02]Спогад з Євпаторії [27.07]«Мої любі, до мене ходіть! я сама» [14.08]«Люди бояться вночі кладовища…» [15.08]«Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися…» [15.08]Напис в руїні [28.08]«Коли дивлюсь глибоко в любі очі…» [2.09]«І ти колись боролась, мов Ізраїль…» [10.09]«О, не кори мене, любий, за мрії про славу…» [2.11]«Ой не зникли золотії терни…» [2.11]Eppur ti tradiro [орієнтовно]Ізраїль в Єгипті
1905 Пісні з кладовища [30.04]Пісні про волю1. «Ось вони йдуть. Корогва у них має…» [1.07]2. «Чого марсельську пісню чути ?» [1.07]3. «Нагаєчка, нагаєчка !» – співають накінець…» [1.07]«Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила…» [3.08]«Упоєні на бенкетах кривавих…» [7.08]«Ось уночі пробудились думки…» [3.12]Граф фон Ейнзідель [орієнтовно]
1906 Казка про Оха-чародія [7.03]Веселий пан [7.03]Практичний пан [7.03]Пан політик [7.03]Пан народовець [7.03]Казочка про край царя Гороха [7.03]Легенда [перед 8.03]«Тиху задуму вечірнюю…» [21.06]Пророк [11.11]Жіночий портрет [27.11]«Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні ?» [2.12]«Ой в раю, в раю, близько Дунаю…» [орієнтовно 1905..1906 рр.]«В холодну ніч самотній мандрівець…» [орієнтовно]Légende des siécles [орієнтовно]
Русалка (1885 р.)Самсон (1888 р.)Місячна легенда (1889 – 1892 рр.)Роберт Брюс, король шотландський (1893 р.)Давня казка (1893 р.)Одно слово (1903 р.)Віла-посестра (1901, 1911 рр.)[Якутська поема] (1906 р.)Ізольда Білорука (1912 р.) Триптих1. «Що дасть нам силу?» (1903 р.)2. Орфеєве чудо (1913 р.)3. Про велета (1913 р.)
Кассандра (1903 – 1907 рр.)Айша та Мохаммед (1907 р.)У пущі (1897 – 1909 рр.)На полі крові (1909 р.)Йоганна, жінка Хусова (1909 р.)Руфін і Прісцілла (1906 – 1910 рр.)Бояриня (1910 р.)Лісова пісня (1911 р.)Адвокат Мартіан (1911 р.)Камінний господар (1912 р.)Орфеєве чудо (1913 р.)Оргія (1913 р.)
Літературна критика. Два направления в новейшей итальянской литературе (1899 р.)Писателі-русини на Буковині (1899 р.)Малорусские писатели на Буковине (1900 р.)«Про основні мотиви творчості Г. Гейне». Реферат на цю тему Леся Українка читала на ювілейному вечорі до 100-річчя з дня народження Г. Гейне 23.03.1900 р. Оскільки інші її реферати лягли в основу відповідних критичних статей, то слід думати, що і ця доповідь була записана (принаймні конспективно). Але цей текст невідомий. Новые перспективы и старые тени (1900 р.)
Заметки о новейшей польской литературе (1900 р.)«Михаэль Крамер». Последняя драма Гергарта Гауптмана (1901 р.)Стаття про творість М. Конопніцької з нагоди її 60-річного ювілею. Стаття була закінчена і надіслана до журналу «Мир божий», але безбожна редакція її відхилила, і її текст досі не знайдений. (1902 р.)Відповідь Лесі Українки на статтю С. Ефремова «В поисках новой красоты». Стаття була відхилена редакціями журналів «Киевская старина» та «Мир божий», і її текст досі не знайдений. (1903 р.)Незакінчена стаття про В. Винниченка, яка друкувалась у 12-томному зібранні 1920-х років. Утопія в белетристиці (1906 р.)
Незакінчені твори. Чотири казки зеленого шуму (1889 р.)[Про козаків] (кінець 1880-х рр.)Жаль. Додаткові розділи (1891 р.)Одинак (1894 р.)[Джон Мільтон] (1895 р.)«От вона, тая жадана рівність…» (середина 1890-х рр.)Державний лад (1898 р.)Спогади про Миколу Ковалевського (1899 р.)Спогади тітки Люсі (початок 1900-х рр.)[Дімна Грачиха] (початок 1900-х рр.)Новейшая общественная драма (1901 р.)«Новейшая общественная драма». Реферат, прочитаний Лесею Українкою в Київському літературно-артистичному товаристві 26.09.1901 р. Його текст відмінний від одноіменної статті.
Європейська соціальна драма в кінці XIX ст. (1901 р.)«Наше життя під царями московськими». Статтю під такою назвою Леся Українка писала в кінці 1902 – на початку 1903 рр. Доля рукопису невідома. Замітки з приводу статті «Політика і етика» (1903 р.)«Беруть у двір Євцю…» (1904 р.)Помилка (1905 р.)«Очі» (після 1906 р.)«А все-таки прийди!» (1906 р.)З людської намови (2 половина 1900-х рр.)[Про театр] (1907 р.)[Родина Бажаїв] (після 1907 р.)Бондарівна (1907..1910 рр.)Interview (кінець 1900-х рр.)Ненатуральна мати (кінець 1900-х рр.)Турчин і вірменочка (кінець 1900-х рр.)
1884 Вечорниці на хуторі під Диканькою : Передмова Панька Рудого / переклад з M. В. Гоголя. Запропаща грамота / переклад з M. В. Гоголя. Зачароване місце / переклад з M. В. Гоголя.1887 З поеми «Конрад Валленрод» / переклад з А. Міцкевича. [першодрук, 15.05]1888 Одіссея / переклад з Гомера.1889 Сірома / переспів з В. Гюго. [вересень – жовтень]Життя і філософські думки пінгвіна / переклад з П.-Ж. Етцеля. Німфи / переклад з І. С. Тургенєва. Датується на підставі згадки про цей переклад у листі Лесі Українки до М. П. Косача від 8.12.1889 р. Гуллівер / переклад з Д. Свіфта. Згадка про цей переклад є у листі Лесі Українки до М. П. Косача від 8.12.1889 р. Доля його невідома. Рожева хмарка / переклад з Жорж Занд. Згадка про цей незакінчений переклад є у листі Лесі Українки до М. П. Косача від 8.12.1889 р. Доля його невідома.
1890 Ліричні співанки / переклад з Г. Гейне. Поворіт додому / переклад з Г. Гейне. Світова тьма / переклад з Г. Гейне. Раткліф / переклад з Г. Гейне. З подорожі до Гарца / переклад з Г. Гейне. З «Ріг-веди»Neue Liebe / переклад з Г. Гейне. [26.05]Негода / переклад з Г. Гейне. [орієнтовно]«Лагідні поети, співайте!» / переклад з В. Гюго. [орієнтовно]
1893 Атта Троль / переклад з Г. Гейне. [6.02]Маврський король / переклад з Г. Гейне. [орієнтовно]1894«В небі ми жодного доброго батька не маєм…» / переклад з німецької. [27.09]1898 Макбет / переклад з В. Шекспіра. Каїн / переклад з Д. Байрона.«Коли сниться мені, що ти любиш мене…» / переклад з Д. Байрона. [орієнтовно]Божественна комедія / переклад з Данте. [орієнтовно]
1899 Ткачі / переклад з Г. Гейне. [орієнтовно]Кінець страйку / переклад з А. Негрі. [орієнтовно]«Смутної провесни, серед травиці…» / переспів з А. Негрі. [орієнтовно]1900 Enfant perdu / переклад з Г. Гейне. [перед 23.03]Неминуча / переклад з М. Метерлінка [першодрук, 1.09]Enfant perdu / переклад з Г. Гейне. [орієнтовно]
1901 Ткачи / переклад з Г. Гауптмана (рос.мовою) [орієнтовно]Ткачі / переклад з Г. Гауптмана (укр.мовою) [орієнтовно]Духи / переклад з Л. Якобовського [орієнтовно]Как я раз боженьку забыл / переклад з Л. Якобовського [орієнтовно]1902 Великдень у тюрмі / переклад з М. Розенбаума. [травень – червень]Першого мая / переклад з Е. де Амічіса. [першодрук, 15.06]«Нарешті мета моєї книжки ясно визначилась…» / переклад з Е. де Амічіса. [червень]4 вірші / переклад з М. Конопніцької [грудень]Італьянська народна пісня / переспів. [орієнтовно]
1906 Переклад англійської статті про ірландське відродження, згідно спогадів К. Квітки, був надісланий до журналу «Нова громада». У сучасне зібрання творів він не увійшов, доля його мені невідома.1910 Ліричні пісні давнього Єгипту / переклад. [1.01]«Був собі в соляній оазі соляр» / переклад [орієнтовно кінець 1900-х рр.]Ух! волки! / переклад з Ж. д’Еспардеса [орієнтовно кінець 1900-х рр.]
Видатні поети не залишають нас. З’єднавши своє життя із мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі та щастя, вони крокують великою землею безсмертя. І час підносить їх над нашими думками й турботами, обдаровуючи безмежною молодістю, і стають вони нашими сучасниками й ровесниками прийдешніх поколінь. Будуть відходити віки, будуть приходити віки; пилом розвіється скороминуще, а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи в мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія – живий і народ. То ж вчімося терпінню, вірі, любові та надії у нашої неповторної Лесі!