Презентація "Ліна Костенко. Роман у віршах "Берестечко". Найцікавіше із твору".

Ця книга про одну з найбільших трагедій української історії – битву під Берестечком.

Історія гетьмана Богдана Хмельницького з його тріумфом і катастрофою, з його далеко не сповна використаними шансами мусить спонукати до осмислення коротких і тяжких уроків творення держави – вождями і всією нацією.

Найважливіше із твору...

Як я втомився бути все на людях! Важке це діло – влада й булава. То вони люблять, то вони не люблять. Та всяк тебе ще й брудом облива. Умри за них. І то їм буде мало. Усе віддай – обізвуть хитруном. Видать, це наше неподільне право Своїх гетьманів обкидать багном. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

До суду вдався. Та продажні судді. Мене ж було посаджено в тюрму. А там, в тюрмі, у тиші на відлюдді, Є час про все помислити уму. Дарма сміявся ворог мій єхидно. І перемогу празнував. Дарма. Воно з-за грат свободу краще видно. То добрий вишкіл іноді – тюрма. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Але ж яка біда цьому народу! Що він біду міняє на біду. Бо хтозна, чи він знайде там свободу. Чи ще одну збудує слободу... (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

А що Москва? Москві немає діла. Ми — щит Європи і свій хрест несем. Хіба їй що? Вона іще й зраділа — де двоє б'ються, третьому хосен. Ось ми сповна зазнаєм свою муку. І прийде час, безвихідний наш час, — вона нас візьме під високу руку, не ворухнувши й пальцем задля нас. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Отак воно і йдеться до руїни. Отак ми загрузаємо в убозтво. Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Ненавиджу перевертнів. Це кодло, Мабуть, не менш, ніж вороги, нашкодило. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Розп' ято нас між заходом і сходом. Що не орел — печінку нам довбе. Зласкався, доле, над моїм народом, щоб він не дався знівечить себе! (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Як страшно знати правду без прикрас! Де воля спить, її ще й приколишуть. За нашу силу пошанують нас. А наші скарги в комині запишуть. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Боролись ми. Боролись наші предки. Вже наших втрат неміряне число. А знов свободу починай з абетки. А знову скрізь те саме, що й було. І знов на нас якась лиха година. І знов свобода зрубана на пні. Ох, у житті свобода лиш єдина, одна свобода — та, що у мені! (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Не темний бунт, не чорне віроломство не на розбій нагострені шаблі, не ради слави і не задля помсти, — а за свободу рідної землі! (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Всі люблять Польщу в гонорі і в славі. Всяк московит Московію трубить. Лиш нам чомусь відмовлено у праві свою вітчизну над усе любить. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Розломлять. Підгризуть. Як миша, як полівка. Всі хочуть булави, всі борються за власть. Та й буде булава — як макова голівка. Отак поторохтять, і знову хтось продасть. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

…Немає влади — і нема турбот. Нехай за неї б'ються, на здоров'я. Вони гадають: булава — клейнод. А булава, між іншим, це ще й зброя. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Не звикли думать, звикли говорити. Кричати звикли — "слава" та "ганьба". Злиденний дух, прикутий до корита, лише ногами правду розгріба. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Не пощастило нашому народу. Дав Бог сусідів, ласих до нашесть. Забрали все — і землю, і свободу. Тепер забрати хочуть вже і честь. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.

Молюся нашій Пресвятій Покрові. Благослови і пера, і шаблі! Бо лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі. (с) Ліна Костенко, “Берестечко”.