Презентація "Літературна композиція до 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка "Якби зустрілися ми знову…"

Якби зустрілися ми знову…Літературна композиція до 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка

Перше кохання. Оксана Коваленко. Ми вкупочці колись росли,Маленькими собі любились. А матері на нас дивились. Та говорили, що колись. Одружимо їх. Не вгадали. Старі зараннє повмирали,А ми малими розійшлись. Та вже й не сходились ніколи. Подруга дитинства майбутнього поета, Оксана з села Кирилівка, вважається першою дівчиною, що запала в душу Шевченка на усе життя. Щирі почуття до свого першого, ще дитячого, кохання поет проніс через усе життя.

Юнацька захопленість. Ядвіга Гусиковська. Другою юнацькою захопленістю та коханням Тараса Шевченка стала вільна польська дівчина, яка працювала швачкою,- Ядвіга або Дуня Гусиковська. Вона була схожа на його перше кохання – Оксану, така ж чорноброва і мила. Саме Дзюня Гусиковська відкрила для Шевченка польську літературу і національну ідею. Вона не лише навчила Тараса польської мови, а й дала відчути різницю між вільною людиною та кріпаком.

Любовний трикутник. Марія Європеус. У Петербурзі Шевченко переживає своє третє кохання. Її ім’я – Марія Європеус.Їй 15 років, вона племінниця господарки, у якої Шевченко разом зі своїм другом Іваном Сошенком винаймав квартиру, і вона теж закохалася у поета. Цікавим нюансом у цій любовній пригоді був любовний трикутник. Виявляється, що Сошенко – близький друг поета – теж був закоханий у Машу.

«Якби зустрілися ми знову…»Ганна Закревська. З 1843 року поет перебуває в Україні. І саме в цей період він переживає чи не найбільше своє кохання. «Ганна вродлива», як називав її Шевченко, була заміжньою. Тому щастя поетові з нею не судилося. Якби зустрілися ми знову,Чи ти злякалася б, чи ні?Якеє тихеє ти слово. Тойді б промовила мені?... Але зустрітися з Ганною йому більше не довелося. У 35-річному віці вона померла, а поет тим часом відбував свою десятирічну солдатчину.

«Енергійна дівиця зрілих років»Варвара Рєпніна. Під час все того ж перебування в Україні, з 1843 року, Тарасові довелося бути й об’єктом чужих пристрастей. За ним упадала стара діва, 35-річна княжна Варвара Рєпніна. Тарас не відповідав Рєпніній взаємністю. Княжна набридала йому своїми повчаннями, адже хотіла зробити з нього велику людину не лише у мистецтві, а й у повсякденному житті. Шевченко опирався цим повчанням і ще більше віддалявся від Варвари.«Шевченко здався мені простим і невибагливим. Він відразу став у нас своєю людиною…»

«Манірна провінціалка»Агата Ускова. Узимку 1854-1855рр. Шевченкові знов блиснула зірка кохання й закотилася. Йдеться про дружину коменданта Новопетровської фортеці, матір трьох дітей Агату Ускову. Поет захопився нею безтямно, відчайдушно. Агата Ускова довго здавалася йому вершиною досконалості. Після розлуки з нею Шевченко почав прозрівати і побачив Ускову такою, якою вона була насправді, – звичайною манірною провінційною дамою з міщанськими інтересами.«Моя епоха ще не скінчилася, якщо життя мені дозволить, я ще й ще не раз зможу покохати».

«Є товар, а я купець»Катерина Піунова20 вересня 1857 р. Шевченко прибуває до Нижнього Новгорода, де познайомився з 16 річної Катериною Піуновою. Це був прекрасний роман поета та актриси. Саме тоді він остаточно вирішив одружитися, щоб поруч з молодою та коханою жінкою повернути свої втрачені на каторзі роки. Але, на жаль, актриса лише скористалась поетом – її батьки відмовили у проханні поета віддати за нього дочку, аргументувавши тим, що він на 30 років старший за неї.

«Якби в мене була така жінка – повінчасвя б та умер»Ці стосунки ніби були приятельськими, але дуже скидались на чергове поетове кохання. Про звязок Марії Максимович і Тараса Шевченка досі точаться гарячі суперечки. Деякі біографи відзначають, що до появи Шевченка Максимовичи як не старалися, не могли завести дитину, і що їхній син насправді є плодом забороненого кохання Тараса та Марії. Інші ж заперечують це і стверджують, що між Шевченком і дружиною близького друга була тільки дружба.«…і в ярочку догнав Марію…»Марія Максимович

«Хоча б на чортовій сестрі»Ликера Полусмак. Колишня наймичка, Ликера для Шевченка була останньою соломинкою, яка мала врятувати його від самотності, останньою надією на створення свого маленького раю. Поет був буквально засліплений і нікого не слухав. Задарював її подарунками, почав готуватися до весілля, перевіз молоду на окрему квартиру – і все розбилося. Можливо, Тарас Григорович застукав її за зрадою, можливо, нарешті щось зрозумів про реальну картину.

Чому, маючи успіх у жінок, Тарас Григорович не одружився????????