Віє, віє вітер, віє повіває Листячко жовтеньке з дерева зриває.
Падають листочки, і тупотять ніжки.
Прочитайте!
Дивись так, щоб побачити; слухай так, щоб почути.
В. Сухомлинський.
- Прочитайте кінцівку оповідання. Додайте склади, які загубилися.
І ді. . диви. . ся в йо. . сум. . си. . си. . осін. . очі.
І діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.
Ми уміємо:
- виразно читати;
- розуміти зміст прочитаного;
- визначати головну думку;
- мислити;
- бачити незвичне у природі;
- гарно і креативно висловлювати свою думку;
- робити висновки.
Збігло заняття, як коротка мить.
Дуже швидко час біжить.
Завдання покличуть в майбуття.
Найскладніше ж завдання – життя.
Тож старайтесь вправно все вчити.
Пам’ятайте: учня скарб – знання.