Презентація "Масляна"

МАСЛЯНАПідготувала бібліотекар. Канівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Пантюхіна Лілія

Завершення зими супроводжується традиційним масляним тижнем. Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів.

Масляна (або Масниця) символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали "проводи зими" та початок весни і весняного землеробства. У цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Стародавні слов’яни вірили, що разом із круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла й могутності небесного світила. Недарма кажуть: "Без млинця - не Масляна".

Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства. У наш час святкування не має чіткої дати, адже залежить від найголовнішого християнського свята – Великодня та передує семитижневому посту.

Масниця традиційно поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено працювати,а от другий був цілком присвячений масовим гулянням: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої, вечорниці тощо.

Кожен день Масляної мав свою назву та певні традиційні обряди. Понеділок – «зустріч». Цього дня робили крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі їдуть сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

Вівторок – «загравання». Усі виходили на гуляння. На вулицях проводилися всілякі конкурси й змагання на силу, спритність і розум. Парубки запрошували дівчат кататися на санчатах. Господині запрошували всіх на млинці.

Середа – «ласунка». Цього дня кожна господиня готувала безліч смаколиків, накривала багатий стіл, основною стравою якого були, звісно ж, млинці.

Четвер – «розгуляй». З цього дня починалися гучні та веселі гуляння й забави з вечора й до світанку: танці, співи.

П’ятниця – «тещині вечори». Цього дня зяті запрошували тещ у гості та пригощали їх млинцями.

Субота – «посиденьки зовиці». Цього дня молода невістка запрошувалав гості рідних та близьких.

Неділя – «прощена неділя». За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитися перед близькими та рідними. Потім ішли на край села після обіду палити опудало зими й закликати весну.

Вважалось, що в день потрібно з’їсти стільки млинців, скільки разів пес махне хвостом, а ворона прокаркає. А ще, якщо млинці вдавались пишними та гарно пеклися, то рік буде гарним та благополучним, а от глевкі млинці, що й пеклись погано – провіщали невдачі та проблеми. Висока гірка млинців – до гарного врожаю та заможності, низька – сире літо та неврожай.

Також були прикмети, що стосувалися розваг на Масницю: чим далі злетить, гойдаючись на гойдалці, тим щасливішим буде; якщо з’їдеш із гірки далі, ніж сусід, то й врожай матимеш кращий.

Прогнозували по Масляній і погоду на літо: якщо холодно, літо буде теплим, а як йде дощ – осінь буде багатою на гриби.

Масляну святкували,Люту зиму проводжали. Були танці, були співи. Та й млинці усім на диво. Ой, яке ж то гарне свято –Вас дозвольте привітати!