Бароко — стиль у європейському мистецтві кінця XVI-XVIII cт., який прийшов на зміну Відродженню і характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю. Основні риси бароко: парадність, урочистість, пишність; складність композиції та яскраві кольори; динамічність і емоційна виразність; прагнення до синтезу мистецтва
Архітектура. Основні риси: просторовий розмах, плавність, скрадне поєднання криволінійних форм; у декорі переважає теламон, каріатида і маскарон; колони замінюються чотиригранною опорою; куполи складних форм, багатоярусні. великомасштабні стелі; значного поширення набули архітектурні масштаби та садово-паркові споруди.
Музика. Основні риси: раннє бароко починається від появи жанру опери; цьому періоду властиве становлення барокових жанрів і поступовий перехід від модальної гармонії до тональної; зріле бароко вирізняється широким розповсюдженням нового стилю в музиці і розгалуженням музичних жанрів; пізнє бароко характеризується остаточним утвердженням тотальної системи.
Театральне мистецтво сформувались такі жанри, як опера-серіа (серйозна опера) та опера-буффа (комічна опера); теми вистав близькі для широкого загалу; використовували символіку, пишні костюми, ефектні декорації. акторами були не лише чоловіки, а й жінки; костюми яскраві, оздоблені пір’ям та блискітками.