Презентація “Митці про страшну трагедію голодомору”.

“Митці про страшну трагедію голодомору”. Виховний захід. Мета : Дослідити висвітлення Голодомору українського народу в літературі, живописі, кінематографі. Визначити масштаби трагедії українського народу . Виховання у здобувачів освіти етнонаціональних, полікультурних, загальнолюдських цінностей, як основи формування громадянина – патріота України. Формування та розвиток історичної пам’яті поколінь.

Член Національної спілки художників України, Заслужений художник України. Олег Шупляк на своєму мистецькому творі зобразив з колосків пшениці зображення матері та дитини, чим символізував весь трагізм цієї дати. Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації.

Творчі люди завжди відображають навколишній світ через призму мистецтва. Сьогодні ми з вами розглянемо приклади мистецтва в яких показані жахи голодомору.

Колаж Ксенії Туренко «Карта Голодомору» Графічно показуючи масштаби трагедії, що охопила більшість території України. «Жорстокість Голодного мору полягає в тому, що голод не був наслідком посухи, неврожаю чи стихійного лиха. Він став результатом навмисної політики. Ця карта Голодомору — як нагадування про жорстокість і біль», — зазначає авторка.

“Рік 1933. Шлях додому”. Віктор Цимбал. 1933-1936. Аргентина. Робота вперше була презентована публіці 1936 року на виставці у Буенос-Айресі. «Твір довгі десятиліття відігравав важливу функцію в розголошенні правди про Голодомор. Адже навіть в Америці говорити вголос про цю велику національну трагедію українського народу розпочали тільки з 1983-му», - пояснює він. Генеральний консул України в Нью-Йорку Олексій Голубов та президент УВАН Альберт Кіпа під час церемонії передачі картини Україні

Ніна Марченко “Дорога скорботи” (1990-ті роки)

«Червоні пришельці» (1993). Геннадій Волошенюк. Більшовики вивозять хліб з українського села. Прирікаючи його на голодне вимирання. Над хлібними валками як прокляття апокаліптично палахкотять червоні прапори. Прапори смерті!».

Катерина Білокур (1900-1961), художниця. Пережила Голодомор у рідному селі на Пирятинщині. У 1946-1947 роках родина Білокур знову голодувала. Під впливом побаченого Катерина написала картину "Цар-Колос". Пабло Пікассо під враженням її творчості сказав: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!".

Склади пазли за посиланням, та дізнайся хто з художників писав свої картини безпосередньо під час Голодомору.https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=0f2378433e18

Де серп і молот, там смерть та голод. Казимир Малевич

“Поневолена Україна” Казимир Малевич.

“Людина, що біжить” Казимир Малевич

Євгенія Сакевич-Даллас (1925-2014), модель, громадська діячка. Народилася на Миколаївщині. Її батьків - заможних селян - репресували та вислали до Сибіру у 1931 році. Євгенію виховували старші брати, також жила у притулку. Після війни жила в Європі та США, зробила кар'єру фотомоделі. Своє життя описала у книзі "…Не вмирає душа наша: доля сироти з українського Голодомору". Могли б вони ще жити і творити,Вітчизну прославляти у віках. Та голод неможливо припинити,Якщо він «запланований в верхах». Вони пережили голодомор…

Олесь Гончар (1918-1995), письменник, громадський діяч. Народився у селі Ломівка (тепер у межах міста Дніпро). . Його повість про події тих років "Стокозове поле" не друкували, а згодом "виправили" до невпізнання. Свої переживання того часу письменник згодом вилив на сторінках власного щоденника. Василь Барка (1908-2003), письменник, перекладач. Родом із Полтавщини, У 1932-1933 роках вчителював на Кубані . Голодомор описав у романі "Жовтий князь «. Основа сюжету - реальна історія української родини, яка вижила. Французька “Ле Монд” у 1967 році визнала його "найкращим твором у повоєнній Європі на одну з найважчих тем".

Левко Лук’яненко - громадсько-політичний діяч, дисидент, політв'язень, відбув у тюрмах і таборах 25 років, ще 5 на засланні. Народився 1927 на Чернігівщині. Став співавтором "Декларації про державний суверенітет України" та “Акту проголошення незалежності України”. Голова асоціації дослідників голодоморів в Україні. Микола Руденко (1920-2004), поет, філософ, правозахисник. Народився на Луганщині. Після війни став одним із офіційних поетів. Згодом приєднався до визвольного руху, за дисидентську діяльність отримав вирок - 7 років таборів та 5 років заслання. Голодомор описав у поемі "Хрест", поезіях і споминах.

... Ніде нехай такого більш не буде!Хай день новий життя несе нове. Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!В достатку Україна хай живе!Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.