Презентація "Монументальний живопис Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття"

Вчитель. Селезньова Олена Аркадіївна. Монументальний живопис Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття

Серед пам’яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражаютьмонументальні зображення – мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми

Мозаїку викладали на стінах із різнобарвних шматочків смальти – кольорового непрозорого скла. Техніка виконання мозаїк, а також їхні художні особливості зазнали впливу візантійських традицій, проте дослідники переконані, що їх творили й руські майстри. Мозаїка - зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків cмальти, скла, мармуру, камінців.

Найвеличнішими мозаїчними зображеннями Софійського собору є Богоматір Оранта та христос Вседержитель. Перед тими, хто входив до храму, відкривалася велична постать Богоматері, заввишки 6 метрів. Богоматір здіймає до небес руки й підносить до Сина невпинну молитву за людей: Оранта – та, що молиться. Поєднання синього кольору вбрання Оранти і теплого золотого фону - це основний принцип колористичного задуму живописного оздоблення собору Софія Київська. Мозаїчний з використанням смальти образ Богоматері Оранти, Софійський собор, Київ

Образ Ісуса Христа зображено в зеніті центральної бані. Христос однією рукою притискає закрите Євангеліє, другою – благословляє. Постать оточена архангелами, що утворюють почесний ескорт (з них збереглася мозаїчною лише одна, інші дописав Михайло Врубель у 1884 р.). На архангелах візантійський імператорський одяг, на головах – діадеми. Христос Вседержитель. Мозаїка Софійського собору

Мозаїчна підлога Десятинної церкви. Мозаїчними зображеннями оздоблено стіни й підлогу головного київського храму. Кубики смальти (розміром 1 куб.см.)втискали в сирий тиньк. Про мистецькудовершеність мозаїк свідчить їх кольорове багатство.

Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 – червоного,44 – жовтого. Усього ж у київських мозаїках використано 18 основних кольорів зі 143 відтінками.

Ще більшою самобутністю відзначалися фрески – основний різновид тогочасного монументального малярствафреска – картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

Фрескові розписи башт Софіївського собору є надзвичайно цінним історичним джерелом. На них представлені портрети історичних діячів середньовічної Русі та Візантії.

Фреска. "Іподром". Фрагмент. Особливе місце серед фресок південної башти займає велика багатопланова композиція "Іподром", яка розповідає про другу зустріч княгині Ольги з візантійським імператором Костянтином Багрянородним .

Головною світською композицією Софіївського собору у Києві був груповий портрет сім'ї Ярослава Мудрогонаписаний на трьох стінах центрального нефа, напроти головного вівтаря. Він являв собою урочистий вихід князя, його дружини Ірини, дочок — майбутніх королев Франції, Норвегії та Угорщини — і синів, які стали відомими політичними діячами Давньоруської держави другої половини XI століття. Ярослава Мудрого було зображено з макетом закладеної ним Софії Київської. Від цієї величезної композиції частково збереглися лише портрети синів та дочок князя. Родина Київського Князя Ярослава Мудрого. Фреска ХІ ст.

Фрески у баштах Київського Софійського собору — найцікавіше джерело відомостей про життя князівського двору, про різні сторони тодішнього побуту. Вони — єдине зібрання побутового монументального живопису часів Давньоруської держави Русь - Україна, що дійшло до наших днів. Ярослав Мудрий. Реконструкція С. Висоцького Фрески Софійського собору.

У Софійському соборі до наших днівзбереглося найбільше у світі зібрання мозаїк і фресок першої половини11 ст. – 260 кв. м. мозаїк і 3000 кв. м. фресок. Мозаїка Христа-Пантократора (Вседержителя)

Використані джерела1. http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/2. http://www.prostir.museum/3. http://www.myslenedrevo.com.ua/4. https://uk.wikipedia.org/