Презентація н тему: "Символізм - літературна течія"

Символізм – літературна течія

Символізм (фр. symbolisme, з грец. симболон — ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезіїЩо таке символізм?Символiзм С. Н. Лукьянов

Історія виникнення. Термін "символізм" у мистецтві вперше був введений в обіг французьким поетом Жаном Мореасом в однойменному маніфесті - "Le Symbolisme", опублікованому 18 вересня 1886 в газеті "Le Figaro". На той час існував інший, вже стійкий термін «декадентство», яким зневажливо називали нові форми поезії їх критики. Хуго Симберг, Поранений ангел

Історія виникнення «Символізм» став першою теоретичною спробою самих декадентів, тому жодних різких розмежувань і естетичної конфронтації між декадентством і символізмом не встановлювалося. У Росії її у 1890-ті роки, після перших російських декадентських творів, ці терміни стали протиставляти: у символізмі бачили ідеали і духовність і його маніфестували, а декадентстві — безвольність, аморальність і захоплення лише зовнішньої формою. Хуго Симберг, Поранений ангел

Характерні риси символізму. Ян Тороп, The Three Brides, 1893

У літературі прихильників символізму у літературі найбільш відомі: у Франції - Шарль Бодлер, Артюр Рембо та Лотреамон; у Бельгії - Моріс Метерлінк та Еміль Верхарн; в Австрії та Німеччині - Райнер Марія Рільке та Гуго фон Гофмансталь; у Норвегії - Генрік Ібсен (у період пізньої творчостів Україні — Леся Українка та Микола Воронийу США - Едгар Аллан По. В образотворчому мистецтві символізму яскравими представниками є: У Росії – Віктор Борисов-Мусатов, Микола Гущин, Мікалоюс Чюрльоніс. У Польщі - Яцек Мальчевський, Владислав Подковинський. В Англії - Обрі Бердслей, Джордж Фредерік Уоттс, Фредерік Кейлі Робінсон. У Бельгії - Фернан Кнопф, Ксав'є Меллері, Вільям дегув де Нункве. У Франції - Гюстав Моро, Анрі Фантен-Латур, Оділон Редон, Пюві де Шаван, Ежен Карр'єр. У Німеччині – Карл Вільгельм Діфенбах. Представники