Жаркий африканський континент називають "Колискою людства", але що насправді ми знаємо про Африку? Африка - це цікавий, дивовижний континент, який зберігає чимало таємниць і загадок. Край безмежних саван і жарких пустель, колиска дикої незайманої природи і людства. І якщо вам хочеться щось цікаве дізнатися про Африку, то ця інформація для вас.
Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra —«земля Афрі»— для північної частини материка, а також і для провінції Африки з її столицею Карфагеном, що відповідає теперішньому Тунісу. Серед інших, виділяються:латинське слово aprica, що означає «сонячний»; грецьке слово aphrike, що означає «без холоду». В античність Африкою називали землі, що простягались на захід від Єгипту, в той час, як термін «Азія» використовували для позначення Малої Азії і земель на схід від неї. Розмежувальну лінію між цими двома континентами вперше означив географ Птолемей (85-165), провівши головний меридіан через Александрію і зробивши Суецький перешийок та Червоне море межею між Азією та Африкою.
Африка - це самий "високий" з материків, так як він має максимально великий показник середньої висоти над рівнем океану. Рельєф Африки відрізняється великою різноманітністю і складністю: тут є гірські системи, плоскогір'я, великі рівнини, діючі і вже давно згаслі вулкани. Рельєф будь-якого регіону тісно пов'язаний з тектонічним і геологічною будовою території. Основною особливістю є те, що рельєф материка здебільшого рівнинний. Гірські хребти облямовують материк лише на півдні та на північному заході. У Східній Африці рельєф переважно плоскогірних. Переважають такі форми рельєфу Африки: плато, рівнини, нагір'я, плоскогір'я, вершини-останці і вулканічні масиви. При цьому розташовані по території материка вони дуже нерівномірно: всередині його знаходяться в основному вирівняні поверхні - рівнини і плато, а по краях - височини і гірські хребти. Драконові гори. Рифтова долина. Кіліманджаро Форма поверхні Африки
Гори Атлас. Кам'яний ліс Мадагаскару. Кіліманджаро означає "сяюча гора" - дуже відповідна назва для цього колосального вулкана, покритого білосніжною шапкою. Це найвища вершина Африки - висота 5899 м; її добре видно за багато миль серед саван Танзанії та Кенії. Її обриси дуже характерні: похилі схили піднімаються до подовженої, плоскої вершини, яка є насправді гігантською кальдерою - улоговиною на вершині вулкана. Кіліманджаро означає "сяюча гора" - дуже відповідна назва для цього колосального вулкана, покритого білосніжною шапкою. Це найвища вершина Африки - висота 5899 м; її добре видно за багато миль серед саван Танзанії та Кенії. Її обриси дуже характерні: похилі схили піднімаються до подовженої, плоскої вершини, яка є насправді гігантською кальдерою - улоговиною на вершині вулкана.
Вельвічія Вельвічія - рослина, відкрита в 1860 році португальським ботаніком Фрідріхом вельвічія в кам'янистих пустелях тропічної Південної Африки. Стовбур рослини лише трохи виступає над поверхнею грунту, а листя всього дві: вони стеляться по землі і бувають довжиною в 1 метр, а завширшки 20 см. Орієнтовна тривалість життя вельвічії варіюється від 400 до 1500 років. Нара На́ра— ендемічна пустельна рослина, яка росте тільки в прибережній пустелі Наміб на південному заході Африки. Нара —розповсюджена рослина цих місць і становить харчову базу багатьох видів тварин, які інакше були б неспроможні вижити у пустелі.
Ра́фія—рослина з тропічної Африки, а особливо Мадагаскару. Рослини виростають у висоту до 16 метрів і вирізняються своїми перистими листками завдовжки від 15 до 20 метрів. Ширина листя — до 3 м. Ра́фія. Ковбасне дерево. Росте на Мадагаскарі. Плоди досить химерні - вони висять на довгих плодоніжках, нагадуючи ковбаси. Та й колір у них бурий. Кожна така рослинна ковбаска поїсть досягати півметра в довжину і діаметром 10 сантиметрів. Огіркове дерево. У цієї рослини зморшкувате листя з колючками і шипами. Плоди схожі на огірки, а стовбур товстий і набряклий від молочного соку.
Олійна пальма. На узбережжі Гвінейської затоки росте незвичайна пальма. Якщо зібрати з неї горіхи і згустити сік, то отримана субстанція по своєму смаку практично не відрізняється від вершкового масла. Нубійське дракнонне дерево. Це дерево 3-4 м висоти має зонтикоподібних крону, що складається з міцних гілок, регулярно розгалужених після цвітіння і несуть на своїх верхівках густі пучки товстим мечовидним листям 40-70 см довжини. Численні квітки зібрані в циліндричні кисті.
На всьому Африканському континенті дика природа перебуває під загрозою. Багато тварин були повністю винищені в результаті полювання. Області проживання інших тварин знищуються, а маршрути міграцій перерізуються дорогами і новими містами. Цінні ліси зрубують на деревину і для очищення землі під сільськогосподарські угіддя. Але без скріплення корінням дерев грунту піддаються видуванню і вимиваються тропічними зливами. У результаті цього земля поступово перетворюється на пустелю. Ці проблеми не піддаються простим рішенням. Заходи з охорони природи вимагають великих коштів, крім того, вони часто вступають у конфлікт з потребами місцевих жителів, що живуть скотарством і землеробством. Однак у багатьох країнах Африки відкриті національні заповідники по захисту диких тварин. У деяких країнах поновлюються запаси риби в озерах і з'являються нові лісові насадження. Дика природа Африки - одна з прекрасних перлин Землі. Охорона пророди Африки