Однієї темної-темної ночі, десь опівночі, виплив із-за хмари молодий Місяць. Глянув довкола та й засмутився – ні однієї тобі зірочки на небі. Сумував, сумував та й вирішив сам себе потішити трішки. Згадав він про свою скриньку з коштовностями.
Вийняв Місяць скриньку, перебирав, перекладав коштовні камінці та й натрапив на зоряне намисто, про яке він уже давно забув. Захотілося йому приміряти цю красу. Став натягати намисто на себе, та випадково зачепив гострим ріжком тоненьку ниточку, вона обірвалася і маленькі зірочки посипалися по усьому небокраї. Одинадцять найкращих, найяскравіших зірочок скотилися до самого краю неба і полетіли до землі.
Випускний у 4 класі
«Початкова школо, прощавай!»
Хід свята
Вчитель: Доброго дня, дорогі наші гості! Сьогодні ми зібралися у цьому світлому залі, щоб привітати….
( В цей момент на коридорі починається крик, шум, гам, тупіт, звук битого скла (1). Потім різко все затихає.)
Вчитель: Спокій, тільки спокій. Це – наші. Я вже звикла. Звикните й ви. Зараз вийдуть, стануть так рівненько рядочком, очками закліпають: «Й знати, мовляв, не знаємо, хто там нашкодив, нас там й близько не було…» Не вірите? Тоді кличемо!
(Звучить музика(2), під оплески з опущеними головами повільно заходить 4 клас, всі стають рядочком, мило посміхаються, кліпають оченятами, відводять винувато погляди)
Вчитель: Признавайтеся, хто на коридорі так шумів?
Учні: Не знаємо. Нас там й близько не було!
Вчитель: Хто вікно розбив?
Учні: Не знаємо. Нас там й близько не було!
Вчитель: Тоді хто?
Учні: Не знаємо. Нас там й близько не було!
Вчитель: А в кого сьогодні свято?
Учні: Не знаємо. Нас там й близько не було!
Вчитель: Нічого не розумію, тоді хто закінчив початкову школу?
Учні: Не знаємо. Нас там й близько не було!.. Ой! Та це ж – ми! Вибачте, ми більше не будемо?
Вчитель: Що не будете?
Учні: Ну…те все що ви там казали…
Вчитель: Звичайно, не будете, тому що з першого вересня ви вже станете п’ятикласниками. Серйознішими, соліднішими, старшими на один рік. А сьогодні ви прощаєтесь із дитинством.
За ці чотири роки в початковій школі ви дуже змінилися, підросли, змужніли. У вас вже й не впізнати тих малесеньких розгублених першокласників, які й гадки не мали, навіщо то мама з татом надумали собі кожного ранку так вдосвіта вас будити й тягнути за руку до тієї школи, коли так хочеться поспати, погуляти і побавитися улюбленою лялькою чи машинкою.
Ліда: Школярики, школярі, нас чекали букварі,
Нас чекали світлі парти, і підручники і карти,
І просторий світлий клас,
Наша перша вчителька привітала нас.
Володя: Перший клас, перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати…
Надя: А письмо – це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!.
Алінка Мих.: В зошита задерлись вуха,
Ніби він уважно слуха.
Потім крейдою писали –
Форми білі-білі стали.
Юля: Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Добре читати навчився наш клас
Настала пора перейти в 2-й клас.
Віка Б.: Другий клас. Пішла таблиця. Й почала ночами сниться.
Ми її вчимо, вчимо, ну а їй, як все одно.
Настя: Різні дії як насіли – розібрать не має сили!
Додавання, віднімання, чисел різних порівняння,
А от множити й ділити…- годі браття й говорити!
Діанка: Ми чекали на перерви, ми «молились» на дзвінок.
Як би так було у школі: п’ять перерв – один урок.
(Дзвенить дзвінок – діти робігаються)
Пісня «Перерва»(3)
Вчитель: Весела в нас вийшла перерва, аж потомилися. Присідайте, трішки відпочиньте, а я вам розкажу одну дуже цікаву казочку.
Казка
Однієї темної-темної ночі, десь опівночі, виплив із-за хмари молодий Місяць. Глянув довкола та й засмутився – ні однієї тобі зірочки на небі. Сумував, сумував та й вирішив сам себе потішити трішки. Згадав він про свою скриньку з коштовностями.
Вийняв Місяць скриньку, перебирав, перекладав коштовні камінці та й натрапив на зоряне намисто, про яке він уже давно забув. Захотілося йому приміряти цю красу. Став натягати намисто на себе, та випадково зачепив гострим ріжком тоненьку ниточку, вона обірвалася і маленькі зірочки посипалися по усьому небокраї. Одинадцять найкращих, найяскравіших зірочок скотилися до самого краю неба і полетіли до землі.
Цей яскравий зорепад жителі планети Земля мали можливість спостерігати у 2005 – 2006 роках. В той час у родинах Березовських, Вишиванюків, Гаєвих, Губчаків, Максим’юків, Мартинюків, Матул, Михайлюків, Паримських, Романюків і Чередарчуків з’явилося по одній маленькій зіроньці.
Пісня «Зорепад»
Вчитель: А тепер, давайте поближче вивчимо, дослідимо кожну із наших зірочок. (Вірші
1. (Березовська) Наша Віка ось така:
До роботи беручка!
В класі все зробити може
Та ще іншим допоможе.
Добра, щира і завжди
Готова всім допомогти!
На обличчі мила – усмішка-краса.
Вміє гарно вірші продекламувати,
Мабуть, буде ролі у театрі грати.
Дівчинка красива, ніжна і вразлива.
Так вірші читає – аж душу проймає.
Це - від Бога вміння, й до всього терпіння.
Привітна, весела і…трішки лінива.
Припрошувать треба її до навчання,
Бо іноді десь пропадає бажання.
Лисичкою хитрою часто буває,
Коли щось забула, чи чогось не знає.
Це буде, звісно, медалістка!
Талант до всього проявляє:
Вона танцює і співає…
І все, до чого не береться,
Звичайно, завжди їй вдається!
Але характер в неї – з перцем!
Рішуче буде до мети
Цілеспрямовано іти.
Та ще й вдодачу заспіває,
Бо дуже гарний голос має!
Все вміє бачити і чути.
Та з висновком не поспішає,
Що й де сказати добре знає.
Ще й дуже витончений смак –
Це справжньої панянки знак!
Мабуть, в майбутньому – модель!
Вона допитлива й цікава,
Улюблена є в неї справа:
Все про природу хоче знати,
Щоб про довкілля наше дбати.
Задачу важку завжди зрозуміє!
Майбутні енштейни не перевелись:
Вона, певно, вченим теж буде колись.
Здається, розсіяна Юля буває –
Вона просто в цифрах думками витає.
Але про це ми вже давно забули.
Всіх однокласниць мусить захищати,
Своїх він не дозволить ображати.
Для кожної дарунок він змайструє,
Всіх щиро привітає й обдарує…
І майстер на всі руки, і спортсмен!
Знайомтесь, наш Володя – супермен!
11.(Чередарчук) Вікторія в нас дівчина серйозна,
Покластися цілком на неї можна,
Хоч іноді буває й мовчазна.
Думок багато має ще вона.
Щораз нові з’являються ідеї –
Прихований потенціал у неї.
Вчитель: Ось це і є наше класне сузір’я! Одинадцять яскравих зірочок! А разом ми - дружній 4 клас - родина «Зіронька»!
Пісня «Наш четвертий клас»(4)
Вчитель: Кожна зірочка нашого класного сузір’я дуже яскрава і талановита. Де лишень не пробували застосувати свої здібності наші випускники:
Юля П.: Малювали і співали,
Де б не стали - танцювали,
Віка Ч.: Шили, пороли, потім знову зшивали…
Що з того вийде – не уявляли.
Юля М.: Трішки учились - це так, поміж іншим…
Навіть писати навчалися вірші.
Аліна Макс.: Грали в футбол, волейбол, трохи в карти
Ой, ні! Це – не в школі! Ей, краще мовчати!
Віка Б.: Словом, усюди, де тільки лиш можна,
Носик свій пхала з нас майже кожна.
Настя.: Навіть занесло нас на ТБ,
Як репортери відчули себе.
Вчитель: Подивіться, що з цього вийшло.
Репортаж
Надя: Доброго дня, дорогі телеглядачі. Вас вітає телеканал МК-НВК, програма «Зорепад», у студії ведуча Надія Гаєва. Ми пропонуємо вашій увазі «Актуальне інтерв’ю», після – прослухаєте
7
прогноз погоди від Аліни Максим’ юк на сьогодні, 26 травня.
(інтерв’ю)
Аліна Макс.: Доброго дня! Сьогодні 26 травня. Чудовий день! Сонце ваших посмішок світить яскраво. Настрій безхмарний. До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів. Можливі громові розкоти сміху з поривами оплесків і рідкісний поперемінний дощ із сліз радості і печалі. Температура повітря зігріває серця, піднімає настрій, а легкий вітерець розганяє хмари смутку і дозволяє насолоджуватися життям.
Вчитель: Ось такі ми тепер: розумні, енергійні, активні, дружні. Але починалося все зовсім інакше, коли у 2012 році наші мамусі і татусі привели своїх зоренят на подвір’я школи. Уявіть собі, як був шокований Володя, коли зрозумів, що він єдиний хлопчик у цьому дівочому царстві.
Ми пропонуємо вашій увазі музично – хореографічну мініатюру про те, як зароджувалася дружба у нашому класі.
Пісня «А ти з нами дружиш?»(5)
Вчитель: Поаплодуйте ще раз нашим артистам. Які вони у нас талановиті, які здібні!
Ви вже мали можливість переконатися в цьому. Я вже не раз говорила, і ще раз повторюся, що з цими дітьми працювати – одне величезне задоволення!
Вони уважні, вони відповідальні, вони активні … Цей клас – просто мрія будь якого вчителя!
У цьому велика заслуга нашої першої вчительки Галини Леонтіївни.
Я хочу щиро подякувати їй за те, що вона зуміла організувати, згуртувати, навчила вчитися, дала міцну основу цим діточкам.
Вона стала для них, маленьких і несміливих опорою, підтримкою, ще однією люблячою матусею.
Надя .: Усе було, неначе вчора,
Ми всі маленькі і смішні,
Шукаєм маму на уроці,
Гриземо ручку, олівці...
Юля П.: Учителька тихенько каже:
-Візьміть зручніше олівці,
Ми намалюєм мамі небо
І жовте сонечко вгорі.
Діанка: За руку брали, виправляли,
Маленьких розуму навчали,
А ми, наївними були, -
Гадали, - буде так завжди!
Настя: Як розказують діти про школу?
Що говорять удома вони?
То ж підслухаймо їхню розмову,
Що про вчительку скажуть вони?
Алінка Макс.: - Мамусю, в мене така гарна,
Найкраща вчителька з усіх,
Вона сказала нам сьогодні,
Що любить нас усіх-усіх!
Володя: А я сказав своєму брату,
Що вчителька, ну просто клас!
Нам повезло, вона найперша,
Найкраща вчителька у нас!
Вікторія: А, взагалі, нам пощастило, як нікому: у нас було аж три перші вчительки, тому у нас такі міцні знання!
Вчитель: Жарти жартами, але ,скільки б не було у вашому житті вчителів – всі вони вкладатимуть у вас часточку своєї душі, свого серця, віддаватимуть усю свою любов і ніжність. Для усіх вчителів початкових класів звучить пісня.
Пісня «Перша вчителька»(6)
Вчитель : Гляньте на наших випускників.
Які вони у нас красиві, які елегантні, які вишукані сукні і зачіски у дівчаток, який солідний і стильний наш Володя!
Чиїх рук це справа?
Хто сьогодні не спав майже всю ніч, хвилювався навіть більше, ніж наші артисти?
Звичайно, це наші матусі!
Володя: Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Віка: Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Надя Г.: Мамонько рідна моя, дорогенька,
Ліда: Я над усе тебе в світі люблю.
Пісня «Мамочко моя»(7)
Вчитель: На що тільки не підуть батьки заради своїх діточок, чим тільки не пожертвують заради їх щастя!
Але таких мужніх і люблячих татусів, як у нашому класі ви ще не зустрічали! Заради своїх золотих донечок вони готові на все! Навіть затанцювати!
Танець татусів і донечок(8)
Юля М.: Татку,татусенько, таточку, тату,
Алінка Мих.: Кращого в світі не має навкруг!
Діанка: Татоньку, хочу тебе обійняти –
Юля П.: Ти – мій порадник, заступник і друг!
Вчитель: Ще раз поаплодуємо нашим татусям!
Вчитель: Ось помаленьку і підходить до завершення наше, оповите легким смутком, веселе свято. Я хочу побажати вам завжди залишатися добрими, щирими, відкритими людьми.
На жаль, я змушена залишитись тут. До мене прийдуть такі самі першачки, якими колись були ви. Та я завжди пам’ятатиму вас, любі діти, і ще довго сумуватиму за нашими уроками.
Я щиро хочу подякувати вашим батькам, за те, що вони брали активну участь не лише у житті своєї дитини, а й в житті нашої класної родини «Зіронька».
Мені було дуже легко і приємно працювати з вами, відчувати вашу підтримку, допомогу не зважаючи на свою зайнятість.
У мене є ще одна незавершена справа. Я прийняла ваших дітей згідно такої розписки:
Розписка
Я вчителька початкових класів Малокам’янського НВК, Боледзюк Світлана Степанівна, даю розписку у тому, що дійсно 1 вересня
2014 року взяла на виховання та зберігання дітей: Вишиванюк Лідочку, Гаєву Надійку, Губчак Діанку, Максим’юк Алінку, Матулу Настусю, Михайлюк Алінку, Паримську Юлечку, Романюка Володю, Чередарчук Вікторійку загальним зростом 11 метрів 61 сантиметр і вагою 271 кілограм 38 грамів від їхньої першої вчительки Галини Леонтіївни у кількості 9 осіб. Протягом двох років я придбала ще два екземпляри: Мартинюк Юлечку і Березовську Вікусю, чим дуже задоволена.
Цією розпискою повідомляю і прошу вибачити мене за те, що брала дітей дрібногабаритними, а повертаю середньогабаритними. З цієї причини вам складніше буде їх одягати, взувати й нагодувати.
Тим не менше, дивлячись на задоволені, красиві, розумні обличчя дітей, висловлюю впевненість, що отримані ними знання є твердими, вміння міцними, навички – набутими і, можливо, стануть в нагоді у середній школі та принесуть чималу користь.
Дана розписка видана батькам учнів 4 класу Малокам’янського НВК 26 травня 2016 року.
Наявні претензії приймаються тільки в день видачі розписки.
Для майбутнього класного керівника хочу передати правила догляду за моїми випускниками.
Правила догляду за випускниками:
Вчитель: Я впевнена, що ваш майбутній класний керівник полюбить вас так, як полюбила вас я, адже вас не можливо не любити.
Як справжнім випускникам, я хочу вручити вам дипломи про закінчення початкової школи. (СУВЕНІРИ)
Ліда: Ніби верби розчісують коси,
Стелить вечір замріяні роси,
Вийшов місяць до зір на розмову .
Разом: Всі ми в вересні стрінемось знову!
Вчитель: А на завершення за численними проханнями глядачів – номер «на біс».
Танцювальний флешмоб від випускників