Презентація на тему "Інтерактивні технології кооперативного навчання на уроках біології"

Інтерактивні технології кооперативного навчання на уроках біології КЗ «Будимлянського НВК» вчителя біології Крижик Параскеви Анатоліївни

Визначною ознакою сучасної освіти є розвиваюча, культуротворча, здатна до самоосвіти і саморозвитку особистість, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити своє життя.

Інтерактивні технології це організація засвоєння знань і формування певних вмінь та навичок через сукупність особливим способом організованих навчально–пізнавальних дій, що полягають в активній взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату

Принципи інтерактивного навчання

“Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.” Китайська мудрість.

До цього часу школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Це простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в класі. На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запис або наочність. Так, з'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні міркування, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздавального матеріалу – живих рослин або гербарних зразків. Зрештою учні доходять висновку, що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але має всі ознаки характерні для пагона.

На своїх уроках я активно застосовую обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників. Це елементи кооперативного навчання – робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “один-удвох-усі разом”. Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовую також  групові методи навчання, взаємонавчання (“косультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під моїм керівництвом або самостійно. Результати роботи обговорюються. Наприклад, при вивченні теми «Загальна характеристика рослин» складаємо схему.

Один з видів організації спільної діяльності учнів на моїх уроках є  робота в групах. Цим забезпечується взаємодія дітей у праці, їх відповідальність один за одного. Види завдань для груп: групи отримують одне й те саме завдання. Залежно від типу завдання результат своєї роботи група може просто здати вчителю, або ж спікер однієї з груп оголошує результати роботи, інші учні його доповнюють або спростовують. Саме таку форму роботи використовую під час вивчення матеріалу по темах „Кров і органи кровообігу”, „Травлення”; групи отримують  різне завдання. Тоді групи (або їх спікери) звітують перед класом. Або, змінюючись по черзі, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Найбільш доцільний  цей прийом роботи під час уроків, матеріал до яких перевантажений інформацією (різноманітність рослин, тварин, екологія) ; групи отримують різні завдання, які працюють на спільний результат.

Організовуючи роботу в групах, я пропоную учням наступні прийоми: „спіймати помилку”. Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час. Наприклад, під час вивчення теми «Нервова система» можна викоримтати таке завдання: виправити допущені помилки в тексті. При вивченні нових термінів і понять можна використати наступне завдання: Обірвіть зайві пелюстки на «ромашці» так, щоб залишена відповідала поняттю, яке записане всередині. Відповідь обґрунтуйте. використання прийому мозкового штурму. Найцікавіше питання розв’язання творчих, евристичних задач у групах. Такі задачі прийнято називати „відкритими”, вони найкраще розвивають креативність мислення.

Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи. Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  

кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вислухав; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль.

Що може бути чесніше й шляхетніше, як навчити того, що сам якнайкраще знаєш. Квинтиліан, давньоримський оратор