Урок з біології на тему "Насінина" 6 клас

Тема: Насінина.

Мета уроку: 

• Знаннєвий компонент: формувати в учнів уявлення про зовнішню і внутрішню будову насінини; ознайомити з умовами, необхідними для проростання насінини, основними етапами її проростання;
• Діяльнісний компонент: розвивати уміння працювати з текстом і малюнками підручника,  роздатковим матеріалом;
• Ціннісний компонент: виховувати в учнів уважність, спостережливість, бажання пізнати процеси, що відбуваються з живими організмами.

Методи навчання: словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником), наочний (демонстрація наочності), практичний (групова робота за картками, виконання завдань у робочому зошиті).

Базові поняття та терміни: насінина, рубчик.

Обладнання: підручник, зошит, робочі картки, малюнки, схеми.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня, мої любі. Сьогоднішній урок мені хочеться почати з висловлювання „Хороший настрій притягує вдачу“. Тому бажаю всім хорошого настрою й відмінних результатів  роботи на уроці. І для початку давайте трішки пригадаємо, що ж ми вчили з вами на минулих уроках.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання №1

Підписати  частини квітки

Завдання №2

Біологічний диктант

1.Квітка складається з таких головних частин… (тичинки та маточки)

2. Тичинки складаються з…(пиляка та тичинкової нитки)

3.Маточка складається з …(приймочки, стовпчика, зав’язі)

4.Перенесення пилку з пиляка на приймочку маточки – це процес (запилення)

5.Процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин – це процес… (запліднення)

6.Пилкове зерно потрапляючи на приймочку маточки проростає і утворює … (пилкову трубку)

7.Нерухомі чоловічі статеві клітини називаються…(сперміями)

8.В зародковому мішку один спермій (генеративний) зливається з … (яйцеклітиною)

9. Зливаючись спермій з яйцеклітиною утворюється…(зигота)

10.Інший спермій (вегетативний) зливається з … (центральною клітиною)

11. Зливання іншого спермія утворює …(ендосперм)

12.Таке запліднення має назву … (подвійного)

Завдання №3

Прийом «Пароль»

Кросворд записаний на дошці, учні по черзі відгадують поняття, поступово визначаючи ключове слово (тему) уроку «Насінина».

1. Сукупність листкоподібних органів квітки, що утворюють її покрив.

2. Жіночий статевий орган квітки.

3. Бічний орган пагона.

4. Система пагонів, що спеціалізована на утворення квіток.

5.Складний надземний орган, що включає в себе стебло, листки і квіти.

6. Клітина, що утворилась при злитті чоловічих і жіночої статевих клітин.

7. Тканина, що утворюється при злитті спермія з центральною клітиною і запасає поживні речовини.

8.Професор Київського університету, що відкрив процес подвійного запліднення.

Саме про насіння і піде мова на нашому уроці. Відкрийте зошити і запишіть сьогоднішнє число і тему нашого уроку «Насінина».

   Давайте разом сформулюємо мету нашого уроку. На даному уроці ми …дізнаємось про….., вивчимо…., з’ясуємо…….. .

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

Прийом  «Здивуй!»

Чи знаєте ви, що найбільше в світі насіння у плодів віяльної пальми лодоїцеї, що зростає на Сейшельських островах в Індійському океані. Плід має одну насінину вагою до 18 кг.

Найдрібніше насіння в епіфітних орхідей – 1,25 млн. насіння мають вагу 1 г.

Найжиттєздатніше насіння у люпину арктичного, знайденого в 1954 році в мулистих осадах на Юконі (Канада). У 1966 році з них були вирощені нормальні рослини. За даними радіовуглецевого аналізу, цьому посадковому матеріалу не менш 10000 років.

IV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Будова насінини.
2. Умови проростання насінини.

1. Давайте, звернемось до підручника і з’ясуємо що ж таке насінина.

Насінина – це вкритий покривом-шкіркою зародок рослини із необхідним для його розвитку запасом речовин.

Насінини всіх рослин мають різні розміри, форми, забарвлення. Але, не дивлячись на різні зовнішні ознаки, мають схожу будову.

Давайте за допомогою підручника розглянемо будову насінини. (Учні розглядають будову насінини і роблять опорну схему будови зародка)

За будовою все насіння поділяють на дві групи: односім’ядольні та двосім’ядольні. Головна відмінність у їх будові – кількість сім’ядолей, що відбивається у назві. Цю ознаку вчені використовують в класифікації квіткових рослин, виділяючи два класи: Однодольні та Дводольні. До класу Однодольні відносять жито, пшеницю, цибулю, тюльпани. До класу Дводольні – горох, квасолю, гарбуз, соняшник.

Сім’ядолі – перші листки зародка насінних рослин.

2.   Бачу, що ви вже трішки заморилися і потребуєте відпочинку. Пропоную зробити гімнастику для очей. За моєю командою проводимо погляд вліво-вправо, вгору-вниз. А тепер закрийте очі і повторіть ці рухи ще раз.

Давайте переглянемо відео, де демонструється процес проростання насіння. (Перегляд відео)

Чи може дозріле насіння прорости відразу?

Учитель. Протягом 1 – 6 місяців у насінні протікають процеси, у результаті яких воно набуває здатності проростати. Це явище дуже важливе для рослини. Якби насіння проростало відразу, то молоді проростки не змогли б пережити суворі зимові умови. Стан коли рослина чекає сприятливих умов для проростання називається станом спокою. В різних рослин він має різну тривалість від 3 тижнів до 3 – 4 місяців.

Умови проростання насіння

1. Наявність певної температури;

2. Вода;

Проростати може лише добре зволожене насіння. Потреба у воді для набрякання насіння залежить від складу поживних речовин. Найбільшу кількість води поглинає насіння, багате на білки (горох, квасоля), найменшу — багате на жири (соняшник).

3. Повітря.

Під час дихання виділяється теплота. У зволоженого насіння дихання активніше, ніж у сухого. Якщо сире насіння скласти товстим шаром, воно швидко нагріється і може зіпріти, що призведе до руйнування зародка. Тому для зберігання засипають лише сухе насіння і зберігають його в добре провітрюваних приміщеннях.

 Які ж ознаки характерні при проростанні насінини? Давайте опрацюємо параграф і дамо на це запитання відповідь. (учні опрацьовують параграф і знаходять потрібну інформацію)

Отже, насінина набрякає, посилюється дихання. Розтягується підсім’ядольне коліно, яке виштовхує через розрив шкірочки зародковий корінець. І з цього моменту зародок перетворюється на проросток.

V. Закріплення  нового матеріалу

   Ось і добігає урок свого завершення. Тому давайте пригадаємо:

• Про що йшла мова на уроці?
• Які нові терміни ви запам’ятали?
• Що вони означають?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учні підводять підсумок уроку і вчитель виставляє оцінки.

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати §35 підручника.