Презентація на тему "Італія"

Італія

Держава на півдні Європи, в Середземномор'ї. Займає Апеннінський півострів, Паданську рівнину, південні схили Альп, острови Сицилія, Сардинія тощо. На суходолі Італія межує з Францією на північному заході, зі Швейцарією й Австрією на півночі та Словенією на північному сході. Столиця (та найбільше місто) - Рим. Офіційна мова – італійська. Іта́лія, Італі́йська Респу́бліка

Природні ресурси

Характеристика територіїПлоща території — 301 308 км². Площа суші — 294 020 км² з яких:38,7 % — гори;39,7 % — пагорби;21,6 % — рівнини;Площа рік та озер — 7 210 км². Гори: Альпи — на півночі, Апенніни — уздовж Апеннінського півострова з північного заходу на південний схід. Підняття Альп й Апеннін проходило в Кайнозойську еру під час формування Альпійсько-Гімалайського ланцюга. Альпійська дуга містить на своєму заході найвищі гірські масиви, серед яких виділяються піки Монблан — 4810 м, Монте Роза (Дюфур) — 4634 м і Монте Червіно (Маттерхорн) — 4478 м, що вкриті вічними снігами. Західні Альпи можна поділити на Приморські, Коційські й Ґрайські. Центральні Альпи підрозділяються на Пеннінські, Лепонтинські й Ретицькі. Східні Альпи поділяються на Доломитові, Карницькі і Джулійські. Висота гір знижується із заходу на схід. Апенніни нижчі за Альпи (пік Корно Ґранде — 2912 м). Ланцюг Апеннін протягнувся на 1190 км. Ширина коливається від 30 до 150 км. До головної гірської системи Апеннін прилягають Тірренські та Адріатичні Преапенніни. Гірський рельєф Сицилії вважається продовженням Апеннінського ланцюга. Найвища точка — конус діючого вулкана Етна (3350 м). Гірські системи Сардинії разом з горами Корсики є рештками стародавнього гірського масиву Тірреніди, що здебільшого заглибився в море, а колись складав єдину гірську країну з Альпами й Апеннінами.

Рівнини: Падано-Венеціянська рівнина, розташована проміж південними схилами Альп та північними передгір'ями Апеннін, має площу 46 тис. км², що становить 71 % від загальної площі рівнин Італії. Інші рівнини — це здебільшого невеликі за площею долини — розширення прибережних територій, як от: Пізанська, Маремма, Аґро-Понтіно, Кампанійська, низовина Селе уздовж Тірренських берегів; долина Тавольєре й Салентінський півострів на Адріатичному березі; низовини Сібарі та Метапонто — на Іонійському узбережжі. Річкова система: На Падано-Венеціянській рівнині розкинувся басейн найбільшої Італійської річки По, з площею водозбору майже 75 тис. км². Цей водозбір забезпечується численними притоками, найважливішими серед яких є Адідже, Брента, П'яве, Тальяменто й Ізонцо;Річки, що живляться з Апеннін: Маґра, Арно, Омброне, Тібр, Лірі-Ґарільяно, Вольтурно-Калоре, Селе належать до басейну Тірренського моря;Рено, Метауро, Тронто, Пескара, Санґро, Офанто течуть до Адріатичного моря;Брадано, Базенто й Аґрі несуть свої води до Іонічного моря;низовину Кампідано в Сардинії перетинають річки Тірсо та Флуміні-Манну. Озера: Біля підніжжя Альп розташовано багато озер льодовикового походження, в тому числі: Лаґо-Маджоре (212 км²), Комо (146 км², найбільш глибоке — 410 м), Ґарда (370 км²). Озера Тразімено (128 км²), Больсена (113,5 км²), Брачано (57,5 км²), лежать в Апеннінських горах.

Туризм

За оцінками фахівців, Італія являє собою туристський продукт вищого ступеня досконалості: міжнародна статистика відводить їй почесне місце у п'ятірці найрозвиненіших з погляду туризму країн світу, оскільки на вказану країну припадає 6 % усього туристичного «обігу» нашої планети. Всесвітньо відома історія Італії, краса її природи, твори мистецтва, культурні пам'ятники, релігійні свята, мода й італійський стиль життя, вино й гастрономія — ось ті ключові пункти, які зробили Італію важливим туристичним центром світового рівня. 12 італійського ВВП формує сектор туристичних послуг, який таким чином є однією з основних галузей національної індустрії. В Італії склалася добре організована система прийому туристів, здатна одночасно прийняти 3 623 891 гостей. Вона складається з 33 341 готелів на 1 807 275 місць, 2.355 кемпінгів і туристичних поселень — 1 317 153 місця, 24 250 приватних квартир, що здаються в оренду (на 251 997 місць), 5 965 агротуристських комплексів на 68 413 місць та інших 3 286 одиниць різних форм прийому гостей — 179 053 місця (апартаменти з декількома власниками, притулки, пансіони, релігійні установи й будинки для прочан тощо).

Інші туристські об'єкти — природні парки, центри проведення конгресів, транспорт, пляжі, фунікулери, авто- і залізниці, порти й аеропорти, ресторани, дискотеки, гірські траси, мінеральні джерела тощо у загальній розгалуженій і розподіленій по всій території Італії мережі утворюють, разом з державною туристичною організацією (у національному масштабі, а також на обласному й місцевому рівнях) систему прийому та розміщення туристів у Італії. Італійські області мають у своєму розпорядженні незліченну кількість автономних спортивних споруджень і розважальних комплексів, стадіонів, гімнастичних залів, басейнів, ковзанок і велодоріжок, танцювальних залів й атракціонів, церков і монастирів, замків і фортець, цирків шапіто й цілодобових критих павільйонів, площ й обладнаних приміщень для проведення громадських видовищних заходів за всіх пір року, картами, маршрутами, прогнозами погоди, календарями виставок і подій, традицій, шопінгу, довідниками послуг.

В Італії загалом є 4 «перлини», побачити які необхідно:1) Рим з його стародавніми руїнами й музеями Ватикану;

Рим — одне з найстаріших міст світу, столиця Стародавнього Риму. Тому, Рим часто називають «вічним містом». Також Рим називають «містом на семи пагорбах». Це пов'язано з тим, що спочатку поселення було на пагорбі Палатин, згодом були заселені сусідні пагорби — Капітолій і Квіринал. Дещо пізніше поселення з'явилися на останніх 4 пагорбах Целій, Авентін, Есквілін і Вімінал.

Пам»ятки культури та архітектури: Римський Форум (Forum Romanum), економічний, політичний і релігійний центр древнього Риму. Колізей (Colosseum), древньоримський амфітеатр. Пантеон (Pantheon), древньоримська святиня всіх богів. Замок Святого Ангела (Castel Sant' Angelo), на початку — мавзолей Адріана, в епоху середньовіччя бул перебудований в замок. Собор Святого Петра (Basilica di San Pietro), найбільша церква у світі, центр католицизму (розміщений на території держави Ватикан)Площа Навона (Piazza Navona) з Фонтаном чотирьох рік роботи Джованні Лоренцо БернініПлоща Іспанії (Piazza di Spagna) та Іспанські сходи (Scalianta di Spagna). Іспанські сходи ведуть від розміщеного на площі Іспанії фонтану «Лодка» до церкви Трініта дей Монті (S. Trinita dei Monti)Вілла Боргезе (Villa Borghese) з розміщеним в ньому музеєм мистецтв. П'яцца дель Пополо (Piazza del Popolo), з розміщеним на ній обеліском і фонтаном. Вітторіано (Il Vittoraino), монумент на память про об'єднання ІталіїІспанські сходинки — грандіозні барочні сходи.

Римський Форум. Форум, розташований у долині між трьома пагорбами - Палатин, Капітолій і Есквілін, в давні часи був пустинною болотистою місцевістю, яка була осушена за часів правління царя Тарквінія Стародавнього завдяки масштабним роботам з будівництва стічних канав і прокладці кам'яної Великої клоаки, поєднаної з дренажною системою.

Колізей найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності. Розташований в Римі, в улоговині між Еквіллінським, Палатінським і Целієвським пагорбами, на тому місці, де колись був ставок, що належав до «Золотого Будинку» Нерона. Вміщав біля 50 000 глядачів

Пантеон. Будівля в Римі, збудована Марком Віпсанієм Агріппою як «храм всіх богів», і відбудована після пожежі при імператорі Адріані близько 126 року. В написі на фронтоні вказано ім’я Агріппи. У VII столітті Пантеон було освячено як церкву Святої Марії та всіх мучеників. В Пантеоні поховані, зокрема, Рафаель та королі Віктор Еммануїл II й Умберто I.

Відомі римські фонтани: Фонтан ді Треві (Fontana di Trevi), найвідоміший фонтан Риму. Чотири фонтани. Фонтан чотирьох рік. Фонтан Баркачча. Фонтан бджіл. Фонтан черепах. Фонтан Тритона. Фонтан Діоскурів. Аква Вірго Палаци Риму: Палаццо Канчеллерія. Вілла Ада. Вілла Доріа ПамфіліПалаццо Доріа ПамфіліПалаццо Фарнезе. Вілла Медічі

Флоренція, без якої неможливо уявити собі італійське Відродження;

Флоренція — столиця Відродження, «нові Афіни». На відміну від Рима, що перебував під сильним впливом папства, Флоренція завжди була волелюбною, протягом довгого часу тут існувала незалежна Флорентійська республіка. Саме у Флоренції, починаючи з Джотто, творили найяскравіші майстри живопису, архітектури і всіх витончених мистецтв. До кінця XV століття місто вже здобуло ті неповторні і прекрасні риси, які й досі привертають увагу людей. Вже були побудовані прекрасні храми і палаци, вже були написані унікальні фрески, і на площах міста були встановлені дивовижні статуї. Приблизно в цей же час у Флоренції працювали Леонардо да Вінчі, і Мікеланджело, і Рафаель.

Сакральні спорудисобор Санта Марія дель Фйоре (Cattedrale di Santa Maria del Fiore)Базиліка Сан Лоренцо (Basilica di San Lorenzo)Базиліка Сан Марко (Basilica di San Marco)Санта-Кроче (базиліка) (Basilica di Santa Croce)Базиліка Санта Трініта (Basilica di Santa Trinita)Церква Оньїсанті (Chiesa di Ognissanti)Церква Орсанмікеле (Chiesa di Orsanmichele)Церква Сантіссіма Аннунціата (Basilica della Santissima Annunziata)Церква Сан СальвіБазиліка Санто Спіріто (Basilica di Santo Spirito)Церква Різдва Христового (російська православна)Церква Орсанмікеле Палаци ФлоренціїПалаццо Веккіо. Палаццо ПіттіПалаццо Медічі-РікардіПалаццо РучеллаїПалаццо СтроцціПалаццо Барджелло

Піза з її вічно падаючою вежею;

Венеція — ірреальне місто мостів і каналів, яке мріють відвідати буквально всі

П’яца Сан-Марко – центральна площа. Сан-Мікеле – острів мертвих. 1807 року за розпорядженням Наполеона I був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей, серед них: Сєрґєй Дягілєв, Ігор Стравінскій, Іосіф Бродскій, Езра Паунд та ін. Гранд-канал – головна вулиця Венеції. Для пішоходів недоступна. Музей Пеґґі Ґуґґенгайм – художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі.

Архітектура

Італійська архітектура виникла і в прямому і в переносному значенні на руїнах Древнього Риму. Провідна роль в архітектурі середньовічної Італії належала церковній архітектурі. Найпоширенішим типом будівлі цієї епохи була базиліка. Найбільш передовим, не тільки в Італії, але й в усій Західній Європі було зодчество Ломбардії. В XI ст. на базі розвинутих феодальних відносин в Італії з'являється романський стиль. Як і раніше домінує монументальна церковна архітектура, але в зв'язку з великим ростом міст розвивається будування міських стін, веж, башт, ратуш. Із будинків того періоду ми можемо назвати базиліки Сант-Амброджо у Мілані (XI ст.), Сан-Дзено у Вероні (1120—1138), собори в Модені (1099—1106).

Кухня

Супи. Суп не є винаходом італійців, однак слово узяте в них. Суп італійською мовою означає щось розм'якшене, те, що п'ють. Але раніше це було не завжди тим, що сьогодні прийнято називати супом. У 16 столітті в Італії не знали супу. П'ятсот років тому один з римських кухарів розповів про готування страви, що її він називав супом: «У горщик я скарбу окіст, два фунти яловичого м'яса, один фунт телятини, молоде курча і молодого голуба. Після того як вода закипить, я додаю спеції, зелень і овочі. Мій пан міг їсти цю страву шість тижнів поспіль». Найзнаменитіший італійський суп — мінестроне. Готується він із семи інгредієнтів — семи типів овочів, семи типів м'яса і семи видів приправ, що за легендою символізують сім чеснот кардинала.

М»ясо, риба. Ще від античних часів в італійській кухні залишається дивного смаку страва з вівці, молочного поросяти чи козеняти — Abbacchio al Cacciatore чи грудинка з полентою. Saltimbocca alla Romana — теляче філе із шинкою і шавлією — також винайшли на берегах Тибру. Типово римським можна назвати і Coda alla Vaccinara — приготовлений з великою кількістю селери бичачий хвіст. Багато зі збережених й досьогодні страв говорять про те, що раніш, в епоху середньовіччя, основною вимогою була дешевизна продуктів, з яких ці страви готувалися. Саме такими стравами є Rigatoni con la Pajata — тушковані у вині з овочами телячий потрух, а також Fagioli con le cotiche — квасоля зі шпиком.

Говорячи про італійську кухню не можна не згадати про чудові макарони. Історики стверджують, що макарони привіз із собою з Китаю Марко Поло, як сувенір. Це були тонкі трубочки з тіста: правда, китайці робили їх з рисового борошна. У літературі макарони вперше згадуються в «Декамероні» Бокаччо. Деякі стверджують, що назву макаронам дав якийсь кардинал, що, побачивши їх уперше на своєму столі, викликнув: «О, ма кароні!» — що означає «О, як мило!». Інші заперечують — говорять, що древні греки, зустрічаючи що-небудь особливе, що їм дуже подобалося в південних містах Італії, називали словом maccherone. Популярні в італійців равіолі — скоріш за все теж запозичення з Китаю. Равіолі — це невеликі квадратні вареники з гострою начинкою, причому не обов'язково м'ясною, а часто сирною. Макарони й равіолі подають з томатним соусом і тертим сиром. Різото — одна з найпопулярніших італійських страв. Складно уявити собі італійський ресторан, що не пропонує цю страву. В рису дуже давнє походження, вважається, що він родом зі сходу, можливо, з Бенгалу, з Індії. Римляни були знайомі з рисом, але вони не їли його, а використовували для виготовлення кремів і одержання лікувальних відварів. Рис в Італії був вперше офіційно згаданий у документі XV століття в Мілані, у листі Гіангалеццо Вісконті, герцога Мілану. У XVI столітті Мілан був цілком оточений рисовими полями з їхніми типовими каналами, що блищали на сонці. Різотто, зазвичай із шафраном, було винайдено в Мілані, але тепер воно популярно по всій Ломбардії. Його можна готувати з рибою з озер чи рік, з гарбузом чи пепероні, з луганега (сосисками) чи з жабами, у будь-якому випадку вийде вишукана страва.

Італійські сири — неодмінний елемент італійської трапези. В Італії виробляється близько 400 сортів сиру, найпопулярніші — моцарелла (mozzarella), горгонцола (gorgonzola) і пармезан (parmigiano — «парміджано»). Але крім них, існує безліч інших. Адже своїми сирами славляться багато регіонів країни. Саме твердий ароматний пармезан, тертий чи нарізаний дрібними шматочками, додає пікантність більшості італійських страв. Моцареллу — м'який волокнистий сир з молока буйволиць — подають на сніданок англійській королеві, без нього не обходиться практично жодна класична піца, і саме він входить до складу смачного салату caprese (капрезе) — з помідорами і васильком. Справжній сир моцарелла готується з молока буйволиць у районі Риму і Неаполю. Горгонцола одержала свою назву по імені селища в околицях Мілану. Його роблять з коров'ячого молока і спеціально культивують у ньому цвіль. Твердий сир пармезан роблять в околицях Парми, у Реджіо-Эмілії, Мантуї, Болоньї та Модене. Він являє собою барило, що у середньому важить близько 35 кілограмів. Пармезан уживають «свіжим» (fresco), «зрілим» (до 18 місяців), і «старим» (vecchio), зрілості до 2 років. Рікота (ricotta) прекрасно підходить для пасти, омлетів та десертів.

Вина. Виноробство в Італії заняття настільки давнє, що навіть історики не можуть точно відповісти на запитання, коли місцеві жителі почали вирощувати лозу, збирати і давити ягоди. За найскромнішими підрахунками перші винокурні з'явилися на Апеннінскому півострові 3000 років тому. Утім, легенда про Діоніса, що подарив людям виноград і загинув через свою слабість, звичайно, древня. Надзвичайно смачне «Молоко Венери» — міцний 30-градусний напій білого кольору з тонким ароматом меду і трав. За легендою, його рецепт зберігається в таємниці з першого століття до н. е., коли його підносили подорожанам у храмі Венери Ериційської. «Ігристе вино натурального шумування зовсім не є винаходом французького ченця Дома Періньйона, а древніх римлян, причому зробили вони це більш двох тисяч років тому. А знаменитий французький чернець просто-напросто ніколи не існував.» — От такі слова вимовив Mario Fregoni — доцент італійського католицького університету міста Пьяченци на конгресі виноробів у місті Тренто.

Італійська кухня Основні страви Кальцоне • Лазанья • Піца • Равіолі • Різото • Спагеті • ТортелініГарніри та закуски Антипасто • Брускета • Карпачо • Капрезе. Приправи, соуси та спеції Бальзамічний оцет • Болоньєзе (соус) • Песто. Сири Маскарпоне • Моцарела • Пармезан. Десерти та ласощі Капучино • Панна котта • Тирамісу • АмаретіАлкогольні напої Кампарі • Лімончело • Мартіні (вермут) • Самбука