Презентація на тему: "Княгиня Ольга: життя та державна діяльність (945-964 рр.)

Княгиня Ольга: життя та державна діяльність (945–964 рр.)Виконала: Головач Юліявчитель Вараського ліцею №5 Вараської міської ради

Мета уроку: Охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику княгині Ольги. Розкрити суть її реформ. Ознайомитися з її візитом до Константинополя та прийняттям християнства. Розвивати навички роботи з історичними джерелами, картами та хронологією.

Походження княгині Ольги Слов’янська версія стверджує, що княгиня походила зі слов’янського середовища, ймовірно з Пскова. За літописом, вона була місцевою дівчиною, яка стала дружиною князя Ігоря. Її ім’я пов’язують зі скандинавським ім’ям Гельга, що є аргументом на користь іншої версії походження. Достовірні відомості про ранні роки життя княгині Ольги залишаються обмеженими. Її походження оповите легендами, а історики розглядають різні версії щодо її етнічного та соціального коріння. Варязька версія походження княгині стверджує, що вона була скандинавського походження та походила з родини варягів. Цю версію пов’язують із норманською теорією походження правлячої династії Русі. Хозарська версія стверджує, що Ольга могла походити з народу хозарів, які жили в Причорномор’ї. Однак ця гіпотеза не має достатніх історичних доказів і залишається дискусійною.

Княгиня Ольга: початок епохи. Повстання древлян та помста за смерть князя Ігоря У 945 році деревляни повстали проти князя Ігоря через повторний збір данини та вбили його. Княгиня Ольга жорстоко помстилася: знищила послів деревлян, спалила їхню столицю Іскоростень і підкорила плем’я своїй владі. Регентство княгині Ольги після загибелі князя Ігоря Після загибелі князя Ігоря у 945 році княгиня Ольга стала регенткою при малолітньому синові Святославі. Вона придушила повстання деревлян, помстилася за смерть чоловіка, упорядкувала збір данини, запровадивши уроки й погости, та зміцнила владу Київської Русі.

Перші кроки до помсти. Перше посольство деревлян: підступна зустріч. Древляни надіслали послів до Києва, запропонувавши Ользі одружитися з їхнім князем Малом, намагаючись узаконити своє панування. Ольга вдала згоду, але наказала почесним посламспуститися в човні на руках киян, після чого їх живцем закопали у викопаній ямі. Друге посольство древлян та його трагічна доля. Ольга вимагає прибуття ще більшої кількості знатних деревлян. Їх радо зустрічають, запрошують до лазні, де їхживцем спалюють.

Кульмінацією розправи княгині Ольги над деревлянами стало жорстоке спалення їхньої столиці. Ольга з військом підійшла до Іскоростеня, піддавши місто тривалій облозі. Деревляни чинили відчайдушний опір. Вдавши, що пробачає, Ольга зажадала від кожного двору по три голуби та три горобці як символ покори. Деревляни з радістю погодились. Вночі до лапок птахів привʼязали палаючу сірку. Випущені на волю, вони повернулися до своїх гнізд, підпаливши місто зсередини. Третій етап помсти: військовий похід. Ольга зібрала потужне київське військо, продемонструвавши здатність держави до організованої військової операції. Древляни чинили запеклийопір, але були розгромлені князівською дружиною, втративши свою боєздатність. Київське військо захопило основні деревлянські міста. Деревляни були змушені остаточно визнати владу Києвата сплачувати важку данину. Кілька хвиль помсти призвели до повного винищення деревлянської знаті. Після цих кривавих подій деревляни були змушені визнати повну владу. Києва, сплачуючи збільшену данину.

Реформи княгині Ольги1. Упорядкування збору данини. Княгиня Ольга провела реформу збору данини, щоб припинити свавілля князівських дружинників і зробити цей процес організованішим.2. Запровадження уроків. Було встановлено чіткі розміри данини — уроки, які населення мало сплачувати князівській владі.3. Створення погостів. Княгиня запровадила погости — спеціальні місця збору данини, які також ставали адміністративними осередками князівської влади.4. Значення реформ. Реформи Ольги впорядкували систему оподаткування, посилили контроль княгині над підвладними землями та сприяли зміцненню центральної влади й державного устрою Київської Русі.

Дипломатичні відносини з Візантійською імперією. Київська Русь підтримувала з Візантією торговельні та дипломатичні зв’язки. Вони сприяли розвитку торгівлі, зміцненню міжнародного авторитету Русі й обміну культурними досягненнями. Візит княгині Ольги до Константинополя. У 957 році княгиня Ольга здійснила дипломатичний візит до Константинополя — столиці Візантійської імперії. Там вона зустрілася з імператором Костянтином VII Багрянородним, обговорювала важливі політичні питання та прагнула зміцнити відносини між державами. Прийняття християнства. Під час перебування у Константинополі Ольга прийняла християнство й отримала ім’я Олена. Вона стала однією з перших правителів Русі, яка підтримувала поширення нової віри, хоча повністю охрестити населення їй не вдалося. Значення християнізації для розвитку РусіПрийняття християнства сприяло зміцненню міжнародних зв’язків, розвитку культури, освіти та писемності. Діяльність Ольги підготувала ґрунт для офіційного хрещення Київської Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Візит княгині Ольги до Константинополя

Завершення правління та спадщина княгині Ольги. Відносини з іншими державами. Ольга підтримувала дипломатичні зв’язки з Візантійською імперією та Священною Римською імперією, прагнучи зміцнити міжнародний авторитет Русі. Вплив на князя Святослава Після досягнення Святославом повноліття Ольга передала йому владу, однак до кінця життя залишалася важливою постаттю в державі.Історичне значення. Ольга зміцнила князівську владу, упорядкувала збирання данини та заклала основи подальшого розвитку Київської Русі. Вшанування як святоїПісля прийняття християнства Ольга сприяла поширенню нової віри на Русі. Православна церква вшановує її як святу рівноапостольну княгиню Ольгу.

Чому княгиня Ольга почала правити державою у 945 році?У чому полягала суть реформ княгині Ольги? Що таке уроки та погости?Яке історичне значення мало прийняття християнства княгинею Ольгою?Закріплення матеріалу. Питання для самоперевірки

Дякую за увагу!