Презентація на тему "Королівство Тонго"

Презентація на тему:«Тонга»

Королівство Тонга  — держава-архіпелаг в південно-західній частині Тихого океану, складається із понад 172 островів, з яких тільки 36 населені. Відноситься до карликових держав. Острови Тонга розташовуються на лінії, що сполучає Нову Зеландію і Гаваї, південніше від Самоа і східніше від Фіджі. Були відкриті голландськими мореплавцями Віллемом Схаутеном і Якобом Лемером в 1616 році. Загальна площа Тонга становить близько 748 км². З них суші — 718 км², водної поверхні — 30 км². Назва: В перекладі з багатьох мов Полінезії слово Tonga означає «південь». Вірогідно, архіпелаг дістав таку назву за своє розташування на південь від островів Самоа, звідки велась колонізація Полінезії, в тому числі і Тонга. Однак тонганці перекладають назву своєї країни як «сад». Англійський мандрівник Джеймс Кук назвав архіпелаг в 1773 році «Островами дружби» (англ. Friendly Islands).

Згідно з останнім переписом 2006 року (дані Департаменту статистики Тонга), численність населення країни становила 101 991 чоловік. До 2008 року, за оцінками , ця цифра збільшилась до 119 009 чоловік. Темпи приросту населення в Тонга є відносно низькими на фоні інших країн Океанії: 1,669 % за оцінкою 2008 року. Перепис же 2006 року показав збільшення численності населення на 4,3 % в порівнянні з даними перепису 1996 року, що є на 4207 чоловік (при щорічному прирості в 0,4 %). Населення Тонги : згідно з даними перепису 2006 року майже 97 % мешканців були тонганці, представники корінного полінезійського народу, 1,6 % — представники змішаних шлюбів тонганців та інших народів. Доля іноземців: (європейців, вихідців з інших островів Тихого океану та азійців) мінімальна. Відносно 1996 року був помічений ріст чисельності китайців, індійців, а також фіджійців.

Архіпелаг розташований на межі Тихоокенської та Індо-Австралійської літосферних плит, на захід від впадини Тонга і являє собою скупчення вулканічних, коралових островів і рифів, що розташовані на вершинах двох паралельних підводних хребтів. Деякі острови архіпелагу оточені бар'єрними рифами, як, наприклад, острови Ніуас. Група Вава'у переважно представлена піднесеними вулканічними або піднятими вапняковими островами, також оточеними рифами. В групі Ха'апаї в основному зустрічаються підняті вулканічні або низовинні вапнякові острови. Острови Тонгатапу і Еуа мають вапнякове походження. Острів Тонгатапу характеризується рівнинним рельєфом: поодинокі пагорби досягають висоти близько 30 м. Коралова основа острова вкрита вулканічним попелом глибиною до 3 м. За останні двісті років на островах зареєстровано більше 35 вулканічних вивержень. Землетруси.

Клімат Тонга жаркий, тропічний, перебуває під впливом південно-східних пасатів. Режим опадів в значній мірі пов'язаний з Південнотихоокеанською зоною конвергенції. Чітко виокремлюються два сезони: сезон дощів та сезон посух. Вологий сезон, також відомий як сезон циклонів, триває з листопаду по квітень, а посушливий — з травня по жовтень. Найбільше дощів в січні, лютому та березні, за кожен з який може випасти 250 мм дощу. Середньорічна кількість опадів щороку може бути різною, причиною чому є Ель-Ніньйо та тропічні циклони.  Під час Ель-Ніньйо на островах спостерігаються тривалі посухи, а під час циклонів — сильні дощі. В різних частинах країни середньорічна кількість опадів також відрізняється: більше всього опадів на північних островах — близько 2500 мм в рік (це викликано сезонною близіст'ю Південноотихоокеанскої зони конвергенції), менше всього — на південних островах (близько 1700 мм в рік). В столиці країни, місті Нукуалофі, в рік випадає близько 1733 мм, в Ліфука — близько 1689 мм, в Неіафу — 2185 мм. Починаючи з 1970 року тенденцією для островів в центральній і південній частинах Тонга стало зниження кількості опадів. Середньорічна температура повітря в країні варіюється від 26 °C на Ніуафооу до 23 °C на Тонгатапу. В жаркі дощові місяці (листопад-квітень) температура на островах зазвичай коливається між 25—26 °C, а в сухі прохолодні (травень—жовтень) — між 21—24 °C. При цьому на північних островах архіпелагу різниця температур, як правило, менше ніж на південних. Максимальна температура зареєстрована на Вава'у 11 лютого 1979 року, становила +35 °C, мінімальна зареєстрована 8 вересня 1994 року в Фуамоту — +8,7 °C. Переважаючими є вітри південно-східного направлення, які дують з травня по жовтень. В сезон циклонів (листопад—березень) господарюють пасати. Тонга знаходиться під негативним впливом тропічних циклонів, які здебільшого набирають руйнівної сили. В середньому в країні щорічно реєструється не менше одного циклону, більшість з яких в сезон дощів. Найбільша кількість циклонів, як правило, реєструється в лютому.

Історія. Полінезійці почали заселяти острови Тонга ще в XIII столітті до н. е. Острови Тонга стали відправною точкою для подальшого освоєння Океанії. Тонганці ходили в далекі плавання, нападаючи на мешканців багатьох островів Океанії та збираючи з них данину. Починаючи з X століття на островах Тонга, Самоа та частині Фіджі була встановлена влада «священних» вождів туі-тонга, засновником династії якої став Ахоеіту. У 1773, 1774, 1777 роках острови відвідав британський мандрівник Джеймс Кук, який дав їм назву «острови Дружби». З 1797 року на Тонга почали прибувати християнські місіонери, але тільки в 1828 році їм вдалось утвердитись на архіпелазі та почати навернення тонганців у християнство. В 1845 році помер, не залишивши спадкоємців, останній, 39-й туі-тонга Луафілітонга. Скориставшись цим, світський вождь (туі-канокуполу) Онеоу Джордж Тупоу I зосередив владу в одних руках і проголосив себе королем Тонга. Маючи підтримку християнських місіонерів, він провів ряд реформ, що закріпили феодальний устрій і королівську владу, а також заклав основи державного устрою і суспільних відносин, які в дечому збереглись донині. У 1870-1880-х роках Франція, Німеччина, Велика Британія та США уклали з Тонга договори, що визнавали незалежність королівства. У 1918 році, відбулась пандемія  грипу, яка була занесена сюди судном з Нової Зеландії, вона забрала життя понад 1800 тонганців, рівень смертності тоді становив приблизно вісім відсотків від усього населення. У період 1900-1970 роки Королівство Тонга перебувало під протекторатом Великої Британії. При цьому місцеві королі зберігали свою владу. В 1970 році острови Тонга здобули незалежність.

Основними факторами, що можуть порушити економічну стабільність на островах, є природні катастрофи (в основному, посухи та циклони) і коливання на світових ринках. Пов'язано це з тим, що основу експорту Тонга складають товари (кабачки, ваніль, риба, перець), які дуже чуттєві до природних процесів, а сама країна є економічним агентом, який не може впливати на ціноутворення на глобальних ринках. Також важливою складовою економіки Тонго є експорт сирої нафти. Віддаленість від основних ринків збуту продукції призводить не тільки до високих транспортних витрат, перешкоджає міжнародній мобільності факторів виробництва, а також заважає проникненню в країну різноманітних комерційних і технічних ноу-хау. Згідно з даними ЦРУ за оцінкою 2007 року ВВП країни за паритетом купівельної спроможності становив близько $526 млн, а ВВП на душу населення — $5100. В період з 1973 по 1995 роки щорічний економічний приріст, який в значній мірі визначався витратами держави та рівнем грошових переводів з-за кордону, становив близько 1,8 %. Ріст реального ВВП в період з 1994 по 2001 рік в середньому становив 2,2 %, при чому цей показник варіювався від 0,1 до 6,2 %, що свідчило про залежність економіки від таких секторів, як сільське господарство та туризм. Згідно з оцінкою 2007 року ріст ВВП мав від'ємний показник: −3,5 %, що було відображенням ослаблення тонганської економіки.

Одним з важливих секторів економіки Тонга є сільське господарство. Однак в останні роки спостерігається зниження долі цього сектора в ВВП країни. Наприклад, в 1994/1995 роках доля сільського господарства в ВВП становила 34 %, а в 2005/2006 роках ця цифра впала до 25 %. Це викликано диверсифікацією місцевої економіки, в результаті якої значно зросла роль сектору послуг. Основною ціллю даного процесу є розширення економічної бази Тонга з ціллю укріплення економіки на випадок майбутніх зовнішніх шоків. Сільське господарство забезпечує країну продуктами харчування, робочими місцями, матеріалами для будівництва та промисловості, стимулює притік закордонної валюти. Основними сільськогосподарськими культурами є кокосова пальма (з маслянистого ендосперму горіхів цієї рослини виробляють копру), банани, ваніль, кабачки, какао, кава, імбир, чорний перець. Кокосова пальма. Банани. Ваніль

Кабачки. Какао. КаваІмбир. Чорний перець

Риба — одна з національних коштовностей Тонга, яка відіграє дуже важливу роль в економіці і житті країни. Для внутрішнього ринку риба в основному виловлюється в межах рифів і лагун та служить основним джерелом білка для місцевого населення. Країна має велику виняткову економічну зону, площа якої становить близько 700 тисяч км². Поповнення державного бюджету також здійснюється за рахунок видачі закордонним кораблям ліцензії на право вилову риби в цій економічній зоні, при цьому прибуток від ліцензування сильно залежить від погодних умов (здебільшого від Ель-Ніньйо). Основний інтерес для закордонних кораблів представляє тунець. В кінці 1960-х років в Тонга почався комерційний вилов лобстерів, який щорічно становив близько 36 метричних тонн. Однак в останні роки відбулось зниження цієї цифри. Крім того, вирощуються різноманітні види морських молюсків: частина з них йде для внутрішнього споживання, а раковини використовуються для виготовлення сувенірів для туристів. Уряд країни робив спроби з розведення устриць і перлів, однак ці експерименти були невдалі. Початок розведенню цих молюсків в країні був покладений на початку 1960-х років, а в 1975 році урядом Тонга було створено експериментальне підприємство з вирощування устриць-крилаток, які спеціально для цих цілей були завезені з Японії. В 1993 році на островах Вава'у вперше було створено ряд комерційних ферм з вирощування перлів. Тунець. Лобстер. Молюски. Перли

Транспорт. У 2000 році довжина шосейних доріг Тонга становила всього 680 км. З них 184 км були з твердим покриттям. В країні відсутній залізничний транспорт. В Тонга відсутні національні авіаперевізники: існуючі раніше місцеві авіакомпанії «Peau Vavaʻu» (була заснована в 2004 році, здійснювала внутрішні перельоти) та «Royal Tongan Airlines» (була заснована в 1985 році, здійснювала внутрішні та міжнародні перельоти) припинили своє існування. В теперішній час основними міжнародними авіакомпаніями, які здійснюють польоти в країну, є «Air Pacific», «Air New Zealand», «Pacific Blue», а між островами Тонга — «Chathams Pacific». Всього в 2007 році в країні діяло 6 аеропортів, але тільки один з них, Міжнародний аеропорт Фуаамоту, мав тверде покриття злітно-посадкової смуги. На більшості островів діє громадський транспорт, є таксі (на номерних знаках — буква «T»). Найбільший порт країни — Нукуалофа. Міжнародний аеропорт Фуаамоту. Нукуалофа

Зв’язок. Преса Тонга представлена трьома щотижневими виданнями: газета «Tonga Chronicle» належить уряду країни і публікується щоп'ятниці двома мовами — тонганською та англійською (тираж газети тонганською мовою становить коло 5 тисяч екземплярів, на англійській — 1,5 тисячі); «Times of Tonga» є приватною та видається в Окленді (Нова Зеландія) двічі на тиждень з окремим випуском для островів Тонга (заснована в квітні 1989 року); журнал «Matangi Tonga» також є приватним . В країні публікується ще кілька друкованих видань: «Lao moe Hia» (публікація судових справ; тонганською мовою), «Ko e Kele'a» (політичні коментарі) та кілька релігійних видань. На островах працюють одна AM-станція («Radio Tonga 1»)та чотири FM-станції: «Kool 90 FM» (належить урядовій Телерадіокомісії Тонга), «Radio 2000» (приватна радіостанція), 93 FM (приватна релігійна), «Radio Nuku'alofa» (приватна). У 2004 році в Тонга три компанії надавали телевізійні послуги: Телерадіокомісія Тонга, «Tonfon» (платне кабельне телебачення), «Friendly Island Broadcasting Network» (приватна компанія, яка надавала послуги на Вава'у). На островах доступні різноманітні телекомунікаційні послуги, в тому числі, телефонія та Інтернет. У 2007 році в країні використовувалось більше 21 тисячі домашніх телефонів та 46 500 мобільних телефонів. Інтернетом користувались 8400 чоловік. Будівля Телерадіокомісії Тонга

Туризм. Довгий час туристичний сектор економіки Тонга був відносно нерозвинений. Лиш у 1966 році урядом королівства зроблено перший вагомий крок на шляху до розвитку туризму — побудовано найбільший в країні готель «International Dateline Hotel». Нині туризм відіграє вагому роль в економіці Тонги та є одним із головних джерел надходження іноземної валюти. У 2004 році країну відвідало 41 208 туристів, що майже на 10 тисяч більше, ніж в 1999 році: тоді країну відвідало 30 949 чоловік. Країну здебільшого відвідують туристи з Нової Зеландії, Австралії та США. У 2003 році основними цілями приїзду в Тонга було проведення на островах канікул/відпусток, а також відвідання друзів та родичів, а основними видами відпочинку для іноземців — дайвінг, спортивне рибальство, культурний туризм, ходіння на яхті, серфінг, кемпінг. Громадяни деяких держав, зокрема й колишніх республік СРСР — Росії, України, Латвії й Литви, не потребують отримання візи до в'їзду в країну. Як правило, вона видається безкоштовно в аеропорту при в'їзді в Королівство. Термін дії — 1 місяць. Обов'язковими умовами для її отримання є зворотній квиток та достатня кількість коштів для відпочинку в Тонга. Тим не менш, громадяни низки країн зобов'язані отримати візу до в'їзду в країну.

Зовнішні економічні зв'язки. Основними статтями експорту Тонга є сільськогосподарська продукція (кабачки, риба, ваніль, коренеплоди). Країна залежить від імпорту продовольчих товарів, продукції машинобудівництва і транспортних засобів, палива, хімічної продукції. Імпорт в декілька раз перевищує експорт. У 2006 році обсяг експорту склав $ 22 млн, а імпорту — $ 139 млн. Основними партнерами з імпорту в 2007 році були Фіджі (32 %), Нова Зеландія (27 %), США (9 %), Австралія (8 %), Китай (5 %). Основні партнери з експорту — США (34 %), Японія (20 %), Південна Корея (10 %), Фіджі (6 %), Самоа (5 %).

Грошова система та фінанси. Грошова одиниця Тонга — паанга, введена в обіг 3 квітня 1967 року (до цього використовувався тонганський фунт). Сама по собі вона не є конвертованою валютою, а її курс прив'язаний до кошика валют, що складається з австралійського, новозеландського доларів, долара США та японської єни. В обігу знаходяться 7 монет номіналами в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 сеніті, а також 7 банкнот номіналами в 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 паанга. За бюджетом на 2007–2008 рік (бюджетний рік триває з 1 липня по 30 червня) витрати становили 109,8 млн доларів США, а прибутки — 80,48 млн доларів США. Найбільшими статтями витратної частини бюджету є витрати на ЖКГ, економіку, охорону здоров'я. Серед прибутків найбільше значення мають надходження від податків, причому вирішальну роль грають непрямі податки. Важливим джерелом поповнення бюджету країни є поштові марки, які викликають цікавість філателістів з усього світу. Внутрішня банкова система Тонга представлена трьома закордонними (Westpac Bank of Tonga, ANZ Bank, Malaysian Banking finance) та одним місцевим банком (Tonga Development Bank). Нагляд за цими банками виконує Національний резервний банк Тонга, який є центральним банком країни. Грошова одиниця Королівства. Тонганська монета 1980 року номіналом в 1 паанга

Культура. Спорт. Регбі — національний вид спорту на островах Тонга, а національна збірна з регбі («'Ikale Tahi», або «Морські Орли») досить вдало виступає на міжнародній арені. Хоча вона і має скромніші результати, ніж команди з Самоа та Фіджі, та країна чотири рази брала участь в Чемпіонаті світу з регбі (вперше взяла участь 1987 року). Найуспішнішим виступом національної збірної був виступ на чемпіонаті світу з регбі 2007 року, коли в перших двох матчах вона завдала поразки збірним США з рахунком 25—15 та Самоа з рахунком 19—15. Однак у двох наступних матчах збірна цілком прогнозовано поступилася Новій Зеландії та Англії, посівши у своїй групі 3-тє місце. Завдячуючи цьому успіху національна збірна Тонги автоматично пройшла кваліфікацію на участь у Чемпіонаті світу з регбі 2011 року, який відбудеться в Новій Зеландії. Футбольна асоціація Тонги є членом ФІФА та Конфедерації футболу Океанії з 1994 року. Перший міжнародний матч за участю збірної Тонги з футболу відбувся 29 серпня 1979 року, в якому Тонга програла збірній Таїті з рахунком 0:8. Найбільшої поразки збірна Тонги зазнала від збірної Австралії 9 квітня 2001 року, програвши з рахунком 0:22. Найбільшу перемогу збірна Тонги одержала над збірною Федеративних Штатів Мікронезії 5 липня 2003 року на Південнотихоокеанських іграх в Фіджі з рахунком 7:0. Національний олімпійський комітет країни було сформовано в 1963 році та офіційно визнано МОК у 1984 році. Вперше збірна Тонги взяла участь у літніх Олімпійських іграх в 1984 року (проходили в місті Лос-Анджелес). Однак перша і поки єдина медаль (срібло) була завойована тільки 1996 року, в Атланті, тонганським боксером Паеа Вольфграммом. У зв'язку з кліматичними умовами Тонга жодного разу не брала участі у зимових Олімпійських іграх, хоча планувалось, що в 2010 році у Олімпійських іграх у Ванкувері (Канада) братиме участь тонганський саночник, який проходив підготовку в Німеччині. Однак йому не вдалось подолати кваліфікацію. Національна збірна Тонги з регбіліг 

Полінезійська острівна держава Тонга розташована відразу на 177 островах. Офіційна назва країни - Королівство Тонга. Загальна площа Тонга - менше 750 км². Населення Тонга налічує трохи більше 100 тисяч чоловік. Тонга входить в ООН. Незалежність від Великобританії країна здобула в 1970 році. Велика частина островів архіпелагу Тонга має вулканічне або коралове походження. З усіх островів архіпелагу населені лише 36, їх сумарна площа складає близько 650 км². За останні два століття на островах Тонга стався не менше 35 вивержень вулканів, останнє було в 1960 році. Клімат на островах Тонга має два яскраво виражених сезону - посушливий і дощовий. Як і багато інших загублені в океані острівні держави, Тонга відчуває проблеми з прісною водою. Тонганці збирають дощову воду в спеціальні резервуари. На архіпелазі Тонга є цілих два національні парки і шість заповідників. Тонганські збройні сили брали участь у Першій світовій війні, а також в миротворчій операції в Іраку. Королівство Тонга підтримує дипломатичні відносини з багатьма країнами, в тому числі і з Росією.Єдине посольство Тонга розташоване в Китаї, в Пекіні. Тонга - мононаціональна країна, більше 96 відсотків населення - тонганці. Деякі тонганці недолюблюють китайців. Це пов'язано з тим, що неабияка частка бізнесу в країні належить саме вихідцям з КНР. У Тонга дві державні мови - англійська та тонганска. На території Королівства Тонга є Російська православна місія. У Тонга немає залізниць. Доріг з твердим покриттям на території Тонга всього близько двохсот кілометрів. Загальна довжина доріг на Тонга - близько семисот кілометрів. Приблизно кожен десятий тонганець користується інтернетом. У Тонга є п'ять радіостанцій. Національна валюта Тонга називається паанга. Національний спорт в Тонга - регбі.

ДЯКУЮ ЗАУВАГУ!