Презентація на тему "Культура Русі-України доби розквіту"

Культура Русі­-України доби розквіту

Розвиток української мови На думку українських мовознавців, наприкінці III  ст. до  н.  е.  — на початку І  ст. н. е. в  слов’янському середовищі поступово формувалися слов’янські мовні території У ІХ–ХІІІ ст. в українській мові вже склалося більшість ознак, що відрізняють її від інших слов'янських мов – праукраїнська мова У І—V ст. на східнослов’янській мовній території з’явилися ознаки, притаманні майбутнім східнослов’янським мовам Західнослов’янська Східнослов’янська Існує думка, що спочатку східнослов’янська мовна територія розпалася на дві групи Північну Південну На півдні в  VI—VII  ст. формувалися ознаки майбутньої української мови І ІІ ІІІ ІV Заштрихований у рожевий колір територія є Празько-Пеньківсько-Колочинський комплекс культур 6-го — 7 ст. н.е., що відповідає поширенню слов'янсько-мовних племен в цей час.

Розвиток писемності З’явилася церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка витиснула з ужитку давнішу живу народну мову. Про рівень письменності населення Русі – України ми знаємо завдяки збереженим написам (графіті) на побутових речах, зброї, стінах храмів, каменях тощо. Одночасно В Русі-Україні поширилася абетка — кирилиця Після запровадження християнства Писемна мова дуже відрізнялася від тогочасної усної Графіті  — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах Збереглися повідомлення про те, що східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена» – черти і рези

Розвиток освіти Піклування про освіту від часів запровадження християнства перебрали держава й церква Володимир Великий заснував першу школу для навчання дітей з найближчого оточення князя Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300  дітей бояр і священників Богослов’я, філософія, риторика й граматика Основа освіти 1086 р. онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна заснувала в київському Андріївському монастирі школу для навчання дівчат ✓ ✓ ✓

Усна народна творчість Билина  — жанр героїчного епосу; епічна пісня-сказання про знаменні події із життя народу та героїчні подвиги богатирів. Найвартiснiшими у художньому та iсторичному аспектах вважаються билини Київського, або Володимирового циклу. Володимир Красне Сонечко разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошею Поповичем та Добринею Микитичем захищав Русь-Україну. Основа сюжету Билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.

Музична творчість Скоморохи  — мандрівні середньовічні актори та  музиканти в Русі-Україні, що  були учасниками свят, обрядів, ігор. Гуслі, сопілки, гудки, домри, балалайки, волинки, бубни тощо Музичні інструменти https://www.youtube.com/watch?v=8UMhLMspr18&ab_channel=TheWitcher Після прийняття християнства церква почала з  осудом ставитися до скоморохів за їхні язичницькі забави. Приклад звучання https://www.youtube.com/watch?v=AUwzJgJPRqQ&ab_channel=PercivalSchuttenbach

Розвиток архітектури Поширюється кам’яне будівництво Після запровадження християнства Упродовж багатьох століть основним будівельним матеріалом Русі-України було дерево. 989-996 рр. Десятинна церква – перша кам’яна церква Десятинна церква. Сучасна реконструкція Першою кам’яною світською спорудою в  Києві був, імовірно, Ольжин двір. Да нашого часу зберігся лише фундамент ✓ ✓

Софійський собор у м. Київ – перша половина ХІ ст., сучасний вигляд Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва Собор — головна церква міста або монастиря. У Києвi в першій половині ХІ збудовано найбільший собор держави –  Софiю Київську

Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст. Мозаїка — сюжетне зображення з окремих різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо

Мозаїки Богоматері Оранти із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст.

Фреска  — техніка настінного малярства, за якої фарби наносили на вогку штукатурку, а також самі зображення, зроблені в  такий спосіб Родина Ярослава Мудрого. Фреска із Софіївського собору

Вишгородська ікона Богородиці Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими Ікона  — у  християнстві священне зображення осіб або подій біблійної та церковної історії, якому поклоняються віруючі. Батьківщина ікон  — Візантія. У Русі-Україні ікони писали на дошках

Спасо-Преображенський собор в Чернігові – 1036 р., Сучасний вигляд

Домашнє завдання 1. Опрацювати §9, с.46-50 2. Письмово. Складіть таблицю «Досягнення культури Русі-України». Галузь культури Основні досягнення

Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст.

Софійський собор у Києві. Перша половина XI ст. Сучасний вигляд

Спасо-Преображенський собор в Чернігові – 1036 р., Сучасний вигляд

Терміни і поняття Ікони (від гр. «зображення, образ») — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Виникли у II ст. н. е. Культ і. був офіційно прийнятий 787. Перші з них в Україні були візантійського походження. Найстарші і., які збереглися до нашого часу, датуються XI—XII ст. Мозаїка (від гр. «святилище муз») — сюжетні або орнаментальні композиції, зроблені з окремих, щільно припасованих один до одного шматочків смальти, мармуру, камінчиків тощо; мистецтво складати такі композиції. Фреска — живопис фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці (тиньку); твір, виконаний у цій техніці. Билини (старини) — пам’ятки давньоруської усної нар. творчості, нар. пісні про подвиги богатирів. Найдавнішими, найбільшими за обсягом і найвартіснішими в художньому й іст. аспектах вважаються билини Київського або Володимирового циклу (Х-ХІ ст.). Графіті  — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах Собор — головна церква міста або монастиря.