Тема. Моріс Метерлінк «У пошуках Синього Птаха»

Мета – формувати компетентності: предметні (знання про  творчість          М. Метерлінка; розуміння особливостей його драматургії й упливу його творчості на розвиток світової літератури; навички робити висновки, складати конспекти; розвивати культуру усного мовлення; уміння працювати в групах, парах; виховувати  високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: формувати  пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).

Тип уроку: урок  формування знань, навичок і вмінь.

Обладнання: портрет М.Метерлінка, драма-феєрія «Синій Птах», мультимедійне забезпечення

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

 

1 слайд   Тема уроку «У пошуках Синього Птаха»

2 слайд «Сподівання»

3 слайд «Епіграфи до уроку»

Викладач

Кінець  XIX поч.  XXст. ознаменував появу унікального мистецького явища – «нову драму».  Поміж відомих новаторів у галузі драматургії,  кожен з яких зробив свій внесок у розвиток національного театру,   загальновизнаним експериментатором  також був Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк, творчість якого ми і розглянемо на уроці.

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

    

2. Евристична бесіда.

Що таке драма?

Яка драма називається «старою драмою»?

Яка драма називається «новою драмою»?

1. Перегляд презентації «Нова драма» , визначення переваг «нової драми»

та спільного в творчості Г.Ібсена, Д.Шоу, А.Чехова, М.Метерлінка, Л.Українку?( слайд «Кошик ідей»)

 Викладач. Отже, як ви помітили, «нова драма» відкрила нову тему : зобразила нас у власних ситуаціях. Митці змалювали особистість як «духовний символ», що відображає загальну атмосферу епохи, порушили важливі ідейні і духовні проблеми, по-новому осмислили роль мистецтва, його вплив на людину. Спробуємо  з вами з’ясувати  особливості «нової драми»  відомого бельгійського драматурга  М.Метерлінка.

ІV. Міні- лекція викладача. ( Слайд « М. Метерлінк (1862-1949))

 

У 1862 році відомий французький літературний критик Іпполіт Тен  зверхньо заявив, що « бельгійської літератури не існує».  Цей поквапливий вирок скоро був спростований. Саме в цьому році  народився  Моріс Метерлінк – поет, драматург,  теоретик і творець символістської драми, якого Октав Мірабо назвав «бельгійським Шекспіром».

Майбутній письменник народився в Ґенті, стародавньому місті Східної Фландрії, у родині нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському колежді, що наклало помітний відбиток на його світогляд, вплинувши на формування «фламандського містицизму». Після закінчення колежу Метерлінк вивчав право в Парижі, однак  юриспруденція не цікавила юнака, адже він мріяв про літературну творчість.

1886 року Метерлінк вирушив до Парижа. Саме там розпочалося його письменницьке життя. Його перша збірка віршів «Теплиці» (1887) вразила читачів своєю незвичністю, дивовижним поєднанням образів і акцентуванням на невпізнаному, що було лейтмотивом усіх поезій. У «Теплицях» втілився настрій ранніх драм Метерлінка, які зараховували до «статичного театру», або «театру мовчання». Після цієї збірки поезій згодом з’‎явилося ще дві. З’‎явилася також книжка філософського характеру «Скарби смиренних» (1896), у якій автор обстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво.

  Слайд « М. Метерлінк – бельгійський Шекспір» 

 Слайд. «Особливості драматургії М.Метерлінка» 

 

     Філософську основу художніх поглядів бельгійського драматурга становив ідеалізм, причому в його містичному варіанті. Метерлінк на місце католицького Бога поставив якесь безлике і фатальне Невідоме, що керує світом і вороже людині. Перед особою всесильного Невідомого люди — це тільки слабкі й жалюгідні істоти, «тендітні й випадкові мерехтіння, що без явної мети віддані у владу подиху байдужної ночі». Людина ж, будучи осередком Невідомого, повинна жити «без справи, без думки, без світла». А головне — без слова, тому що неможливо виразити словами невимовне, таємницю: «істинне життя твориться в мовчанні». Отже, «театр мовчання» Метерлінка став своєрідним художнім утіленням його філософії. Філософською основою і теоретичним обгрунтуванням «театру дії» стала праця «Потаємний храм», у якій М. Метерлінк зазначає: « Бог є в кожної Людини, все залежить від самої Людини.

     Отже , М. Метерлінк став яскравим представником символістської драми, у якій розкрив свою концепцію людини і світу. Помітною є еволюція митця від песимістичного погляду на існування людини до романтичного, сповненого великої віри в людину, її поривання до щастя.

Актуалізація опорних знань . Розгадування кроссену. Визначення основних засад символізм    Слайд «Кроссен»

Коментування студентами слайдів: «Символізм», «Символ»,  «Символісти вважають»

 

 Словникова робота

 Символізм (від. грецьк. symbolon – знак, символ, ознака) – одна із течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого “життя душі” і пошуком “вічної істини”.

 

      Слово вчителя. 

       Символізм як один із напрямків модернізму був характерний не лише для  літератури,   а й живопису, музики». Основоположником символізму в живописі був Оділон Редон,  французький художник, графік , критик. Його картини «Будда»,  «Беатриче» мають глибокий філософський зміст, є символом певної ідеї, яку повинно розгадати людство. Слайди « Оділон Редон». «Осяяння».

    Шановні студенти! Розглядаючи ці картини, зверніть увагу , як буде  прослідковуватися  зв’язок  творів  Оділона Редона   з темою нашого уроку.

      Творцем    музичної  символістської драми   став Річард Вагнер – німецький композитор, диригент, найкращими творами якого вважають «Летючий голландець», «Трістан та Ізольда» (Слайд «Р.Вагнер»).

 

    Роботу над  п’єсою «Синій Птах»   М. Метерлінк  розпочав  у 1906 році, а 1908 року вона  була поставлена  на сцені МХАТу під керівництвом режисера К. Станіславського, потім побачила сцену в Лондоні (1909),      Нью-Йорку(1910), Франції (1911), Києві (1928) завдяки перекладу

М. Рильського та режисера Бориса Ворошилова.  У 2008 році в Бельгії з’явилася монета із зображенням Синього Птаха. Слайд « М. Метерлінк»  

 У чому ж секрет   такої  популярності п’єси? Чим вона  вражає читача?  Який був її задум? М. Метерлінка завжди хвилювала проблема духовного світу людства. Щоб нагадати про головне, яке часом у своєму повсякденному житті забуває людина, митець пише символістську драму, звертається до підтексту і символу та особливий жанр драми-феєрії. Слайд «Драма-феєрія»

 

 «Тільки казка вміє з легкістю стирати межу поміж звичайним і незвичайним... Цей ритм, ім'я якому життя, а зупинка – смерть, цей ритм присутній у кожній народній казці. Ним сповнена і казка Метерлінка, коріння якої криються в глибині народної душі», - говорив  відомий російський поет-символіст  О.Блок

 

Вперше драма-феєрія виникла в Італії у XVII столітті. Пізніше, у XVIII-XIX століттях, жанр феєрії було активно задіяно у європейському театральному, оперному мистецтві та балеті.

 

 

 

Словникова робота. Драма-феєрія (або просто феєрія; фр. féerie, від фр. fée – фея, чарівниця) – один із жанрових різновидів драми. Для цього виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти, умовність простору і часу,  символістських ситуацій і образів, ліризм, узагальнюючий зміст. Сценічна дія феєрії  відрізняється використанням сценічних ефектів та трюків.

Викладач:

 

Що ж хотів  сказати людству М. Метерлінк, які ж істини відкривав нам ? Спробуємо розгадати їх, мандруючи сторінками твору.

 Робота з текстом «Синій Птах» за інтелект-картою. Слайд «Сюжет-казкова подорож…»

 

 Викладач

Прочитавши й проаналізувавши першу картину, поясніть, чому дія відбувається напередодні Різдва, чому Фея Берилюна відправила на пошуки Блакитного Птаха  дітей? Чому саме їм вона довіряє чарівний капелюшок?  Слайд «Проблемне питання»

 

Студент. Казкові перетворення, казкові пригоди відбуваються напередодні Різдва. Метерлінк "вибирає" саме такий час, щоб показати

 "диво духовного народження людського в людині, відкриття вічної Таємниці Буття ".  Не випадковим є навіть те, що головні герої п'єси – діти. Образ дитини зазвичай символізує безгріховну чисту душу, таємничі сутності світу можуть осягнути лише саме такі люди: чисті, неупереджені, наївні, з широко розплющеними очима, що тягнуться до добра та здатні на співчуття.

Викладач. Як ви розумієте слова Феї  Берилюни :"Треба бути сміливим і бачити те, що на поверхні", "люди повинні бачити душу речей".

Студент. Будь-яке пізнання пов'язане зі зміною погляду. Він повинен стати пророчим, сприймати не зовнішність, а приховану сутність кожної речі, вміти відгадувати її справжній зміст. І тоді звичайне оточення виявиться казковим – настане Царство Істини.

Викладач. З якою метою автор використовує прийом олюднення?

Студент.  Цей прийом символізує ідею Метерлінка про те, що світ живий. Він рухається, розвивається, і людству треба докласти чимало зусиль, щоб зрозуміти його і навчитися жити в гармонії з ним. Метерлінк розкриває характери, почуття Тварин, Предметів, Рос­лин^.. Абстрактні образи уособлюють приховані сторони людської душі – як темні, так і світлі. Письменник доводить, що людина перебуває у центрі духовної боротьби, яка триває не тільки у світі, але й у серці. Від наслідків цієї боротьби, від перемоги людяності залежить сучасне майбутнє.

Який прийом подорожі дітей у пошуках «Синього Птаха» використовує автор?  Слайд «Уві сні…» 

      Хто з  поетів  уві сні мандрує пеклом, чистилищем і раєм, щоб розкрити гріховну суть людини і вказати їй шлях   до щастя?

Студент. Відомий поет Середньовіччя і перший поет Відродження Данте Аліг’єрі в «Божественній комедії» роздумує ,як і М. Метерлінк, над духовним світом людини, бажаючи її бачити щасливою.

Робота з ілюстраціями  до твору. Слайд « В яку країну потрапляють діти?»

Студент. Тільтіль і Мітіль потрапляють в Країну Спогадів.

 Викладач. Яка мудрість відкрилася дітям у Країні Спогадів?

Студент. У Країні Спогадів   Тільтіль і Мітіль усвідомлюють важливість духовної пам'яті, адже без неї лю­дина не може вважати себе людиною.

Викладач.

                 Коментування студентами ілюстрації «Палац Ночі» Слайд «Що ілюструє ця картина?»

       Студент. У Палаці Ночі діти прилучаються до таємниць буття, які сховані за бронзовими дверима. В кожній із печер знаходяться біди, хвороби, жахи, катастро­фи, нещастя, всілякі таємниці, а також Зірки, Аромати, Вогни­ки, які супроводжують людину все її життя. Цариця Ніч за­значає, що люди давно вже нічого не бояться, тому меш­канці її королівства «хворі». Але людству загрожують Війни: «Ніколи вони не були такими жахливими, як тепер». На нашу думку, цими словами автор застерігає людство від насильства і жорсто­кості. Але саме тут Тільтіль і Мітіль побачили синіх птахів, яких було дуже багато, вони кинулися їх ловити, але, коли діти вийшли з Палацу Ночі з птахами в руках, пернаті померли: не витримали денного світла. Ніщо не зупиняє дітей. Вони сміливі, наполегливі, а тому рухаються далі вперед. Ми думаємо,  вони твердо переконані, що Синій Птах допоможе дочці Феї, а тому продовжують свою подорож.. Нам теж, вважаємо, буде цікаво дізнатися, що чекає Мітіль та  її брата в чарівному Лісі  Людина  прагне  пізнати  істину, не боїться страху,  вона не обмежена , а творча  особистість.

Викладач.

Прочитайте  картину «Ліс», визначте, якою постає Людина. Чи завжди її діяльність  викликає захоплення ? На чиєму боці автор під час суду Дерев і Тварин над Людиною? Слайд «Як ви розумієте голос природи?»

Прочитайте   слайд «Яку проблему порушує автор, на чиєму він боці  ?». Якою постає Людина?

 

Студент. Автор возвеличує Людину, її  підкорення сил природи, але разом з тим, голосом природи застерігає її від свавілля над природою, що може призвести до загибелі саму людину.

Робота із  слайдом. « Прочитати і дати відповідь (Сади Блаженств)»

Студент. Товсті Блаженства символізують людські вади: розкоші, лінощі, пияцтво, розпусту, які ведуть до деградації особистості.  Спокуситися сісти з ними за стіл –  зупинити пошуки щастя, істини, добра.

 Викладач. Поясніть Країну Блаженств, де живуть  Великі Радощі.

31, 32, 33,34 слайди «Материнська Любов»

      Студент. Ця картина побудована за принципом контрасту. Спочатку Метерлінк показав усе темне, що перешкод­жає людині бути морально досконалою, а потім зма­лював справжні й вічні людські цінності. Душа Світла допомагає Тільтілю і Мітіль побачити “істинну сутність речей”, зрозуміти блаженства, що їх більшість людей не вміє шукати”. Ці справжні бла­женства – у батьківському домі: Блаженство Бути Здо­ровим, Блаженство Дихати Повітрям, Блаженство Лю­бити Батьків, Блаженство Блакитного Неба та ін. Діти пізнають також Великі Радощі: Радість Бути Справед­ливим, Радість Бути Добрим, Радість Завершеної Праці, Радість Мислити, Радість Розуміти, Радість Споглядати Прекрасне, Велику Радість Любити, Радість Материн­ської Любові.

Викладач.   Чому Великі Радощі, які згадуються у творі,  всі відступили перед Радістю Материнської Любові

Студент. Зустрівшись з Радістю Материнської Любові, Тільтіль зрозумів, що велике щастя, коли поряд є рідна людина , коли ти любиш і відчуваєш підтримку спорідненої душі.

Робота зі слайдами : «Буяння природи» , «На кладовищі»

   Викладач  .  Шановні студенти! Прокоментуйте ілюстрацію до твору  «Буяння природи» . Про що свідчить ця картина? Слайд  «На  кладовищі» .  Яка істина відкрилася дітям ?

 

Студент.  Тільтіль і Мітіль зрозуміли, що смерті немає. Буяння природи – це гімн Сонцю, Життю.

Робота з ілюстрацією «Картина Майбутнього»

Викладач  Поясніть , що зображено на картині  та розкрийте її зміст. Слайд «Що ілюструє ця картина?»

      Студент.  Збагачені духовно, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства Майбутнього – щасливу країну дітей, які ще не народи­лися. Коли-небудь вони з'являться на світ і зуміють зробити життя щасливим, відкриють спосіб обігріти землю, якщо згасне сонце, знищать несправедливість, переможуть смерть. Утопія Метерлінка – це гімн всемогутній душі людини, яка не знає перешкод. А мотив дитинства, який звучить у цьому епізоді, – це символ чистих надій, звернених у майбутнє, до прийдешніх поколінь. Ця картина є кульмінацією драми.

Царство майбутнього – це гімн людині, її необмеженим і пре­красним можливостям, це яскравий приклад віри драматурга в те, що людина зуміє розкрити таємниці природи, зробити життя кра­щим. Єдиний, від кого залежить прихід майбутніх винахідників, учених, філософів, які зуміють ощасливити людство, – це Час У п'єсі старий Час суворо стежить, щоб люди зуміли пізнати нове тоді, коли прийде на це пора.

Малюнки Царства Майбутнього підтверджують думку, що доля людини вирішується не нею. Вже кожна дитина знає, що на неї чекає на землі, яка доля. Це – неминуча смерть. “Дитя: "Я несу три хвороби: скарлатину, коклюш, кір". Тільтіль: "Оце й усе. А потім що ти робитимеш?" Дитя: "Потім. Потім я піду від вас..." Тільтіль: "Чи варто було приходити?" Дитя: "Хіба ж це від нас залежить...». Митець наголошує, що Людина сама не може вирішувати свою долю, але має своє високе призначення , повинна виконати свою місію на Землі, побудувати досконале суспільство

Викладач. Чим  завершуються пошуки Синього Птаха? Що цим хоче сказати автор? Слайд «Як слід розуміти пошуки Синього Птаха? » 

 

Студент. Птах із Країни Спогадів почорнів, птах із Царства Майбутнього став червоним, птахи  з Палацу Ночі померли, а в лісі я не зумів спіймати птаха. Хто ж винен, що вони то змінюють забарвлення, то гинуть, то відліта­ють?

 Викладач. Отже, Синій Птах – це  щастя відкриття  Істини, яку  не можна вважати абсолютною, вона нескінченна, тому і постійно триває  її пізнання.

 

         Робота зі слайдом  «Картина «Прощання»»

Студент. Діти прощаються з Тваринами та Стихіями, які їх супро­воджували. Коли вони  прокидаються,  все чудово змінюється, стає радіснішим, веселішим. Діти самі змінюють­ся так, що мати їх ледве впізнає. І нарешті – щасливий фінал. На прохання сусідки Тільтіль дарує її хворій онучці свого птаха – синю горлицю. Онучка одужує. Діти змінилися! Змінилося їхнє ставлення до світу, до всього, що їх оточує, до близьких і знайомих їм людей. Дивовижний сон Тільтіля і Мітіль про подорож за Синім птахом змінює душі головних персонажів і сприйняття ними дійсності. Вони прокидаються набагато мудрішими, щасливішими, бо зрозуміли найголовніше: за Синім птахом не треба далеко ходити – він тут, удома, в рідному будинку, де живуть батьки і панують любов, мир і злагода.

Викладач. Поясніть фінал п’єси. .Слайд «Фінал п’єси»

 

 Студент. Фінал п’єси відкритий. Діти прокинулися і зрозуміли, що щастя поруч. Воно у материнській любові, творенні добра.

Викладач . Чому горлиця, яку подарував Тільтіль дівчинці, відлітає. Слайд «Чому горлиця відлітає»?

          Студент.

Горлиця, яку дарує Тільтіль  дівчинці, відлітає. Синій Птах – символ щастя,   істини, добра. Треба пізнавати світ,  творити добро, лише тоді людина може бути щасливою. Словами дітей автор закликає читачів продовжити пошуки Синього Птаха, щоб бути щасливими. 

 

      

Викладач. Отже, Синій Птах символізує щастя і непізнані таємниці життя, до яких завжди прагне людство. Але було б надто банально і просто тлумачити символ Синього Птаха лише як скромне щастя родинного вогнища. І автор не вдовольняється такою символікою. Подарована горлиця принесла радість дівчинці тільки на мить, бо виривається з рук і відлітає. Щастя не можна затримати, привласнити, приручити. Воно завжди попереду, завжди у мріях і сподіваннях, за ним треба йти все життя. Таким видається головний символ драматичної казки Метерлінка. Синій птах, як і Синя квітка романтиків, не дається в руки, а тільки вабить нас усе життя, визначає наші сподівання і діяння.

Закріплення нового матеріалу.

Контрольно-смисловий модуль. Слайд  «Хижина лісоруба»

•    Який художній прийом використовує автор для пошуку героями щастя? (Подорожі).
•    (Діти спостерігають "невидиме щастя предметів", і це відкриває чарівність життя. Потрібно уміти сприймати всі ті радощі, які воно дарує щодня.)
•    Які таємниці пізнають діти?
•    У країні Спогадів? (Про моральний обов'язок перед тими, хто пішов з життя).
•    Природа зберігає в собі багато невідомого людям, і берегинею її таємниць у п'єсі є Ніч. Вона надійно стереже двері, за якими вони заховані.
•    У палаці Ночі? (Ніхто не має права завадити людині пізнати те, що зачинене за дверима. Двері – символ незнання, порогу, що приховує таємниці). Тільтіль пізнає красу ночі, зірок, солов'їний спів, світлячки, роси, нічні аромати.
•    У Лісі? (Силу людини, її перевагу над іншими силами природи підтверджують слова Духу Дуба).
•    Від чого буває страх у людини? (Від незнання, бо невідоме змушує людину боятися навколишнього світу).
•    На кладовищі? (Розуміння вічності і безперервності життя. Буття не припиняється, воно лише набуває інших форм. Замість жахів постає прекрасна картина саду, гімн Сонцю і Життю).
•    Сади Блаженства. (Пізнати їх - означає пізнати самого себе. Щоб осягнути істину, треба мати силу волі перебороти в собі слабкість, бути цілеспрямованим, непохитним у досягненні мети, не піддаватися спокусі Блаженства Бути Багатим, Блаженства Нічого Не Знати та ін.).
•    А які ще Блаженства там живуть? (Блаженство Бути Здоровим, Блаженство Дихати Повітрям, Блаженство Любити Батьків тощо).
•    Царство Майбутнього. (Це гімн людині, її безмежним і прекрасним можливостям, це віра драматурга в те, що людина зуміє розкрити таємниці природи і зробити життя щасливим).

Викладач.  Усі образи п'єси "Синій птах" можна поділити на образи з реаль­ного світу і міфологічно-казкового. Які з них, на вашу думку, належать до світу реального і  які – до світу казкового? Слайд« Завершити таблицю»

 

Студент.  Ми прийшли до висновку, що кожен герой твору має свій особливий символічний зміст. Тільтіль і Мітіль є реальними,  але у драмі це  не просто діти, а уособлення думки письменника про могутність людської природи, про здатність особистості до духовного відродження. Герої нічого не бояться, вони мужньо дивляться в обличчя Долі, підкоряють природні стихії, перема­гають смерть. Символічно, що сусідка Берленго перетворюється уві сні на фею Берилюну, а образ Великої Материнської Любові нагадує Тільтілю його матір.

Пес, який є вірним супутником дітей,   – символ благородності, відважності, Кішка- улесливості та підступності, якої ніяк не може розкусити Мітіль. Ці герої найчастіше супроводжують у казках людей. Вони одночасно є і казковими, і реальними.

У подорожі Тільтіля та Мітіль супроводжують душі Хліба, Води, Молока, Цукру, Вогню, Кішки та Собаки. Вони не завжди постають помічниками: Вода і Вогонь (дві одвічні протилежності) ведуть суперечки, але справжнє протиставлення ми бачимо на прикладі символів Собаки (вірності) та Кішки (зради).

 Наприклад, Вогонь – палкий, рухливий, легко спалахує гнівом, а Хліб – добродушний товстун.

Інші персонажі з’являються тільки в окремих картинах, мають найчастіше значення символічне й філософське навантаження, наприклад, Сон, Смерть, Духи Дерев, різні Блаженства, Час тощо. Вони втілюють різні аспекти, різні часові площини, різні цінності людського життя, людську пам’ять і уявлення про майбутнє

Узагальнення знань. Слайд «Дорога» Як розуміє дорогу митець?

 

          Вчитель. Розкрийте погляд М. Метерлінка на людину.   Слайд «Людина».

 

Інтерактивний прийом «Незавершене речення»

 

Завершіть речення: «Відтепер я знатиму про...».

«Подорож Тільтіль і Мітіль – це…»

Синій Птах – це…». 

Проведення компаративного аналізу драми-феєрії М. Метерлінка «Синій Птах» і драми-феєрії, Л. Українки «Лісова пісня»

 

Тема твору  М.Метерлінк «Блакитний Птах»  – казкова подорож Тультіль і Мітіль у пошуках Синього Птаха.

Л.  Українка  «Лісова пісня» – зображення світу природи та світу людини в гармонійних та суперечливих стосунках

 Особливості сюжету:

У п’єсі М. Метерлінка  «Синій Птах» – блукання людської душі у Всесвіті у пошуках щастя.

     У драмі  Л. Українки  «Лісова пісня» – поєднання    світу природи й людини. Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки розгортаються в такій послідовності: Мавка пробуджується від зимового сну – до лісу приходить Килина – Мавка повертає людську подобу Лукашеві – Перелесник обіймає вогнем вербу.

Провідні мотиви:  мотив боротьби за щастя, радості буття, всемогутності людини, пам’яті.

 У п’єсі Метерлінка «Синій Птах» дітям відкривається щастя бачити й розуміти Велику Материнську Любов, відчувати Блаженство Батьківського Дому й Великі Радощі. На завершення мандрівки діти почуваються щасливими від того, що допомагають іншим, вони сповнені Любов’ю та Радістю, передчуттям щастя в майбутньому

     У п’єсі Лесі Українки «Лісова пісня»  втіленням доброго, гарного, світлого, омріяного щастя є Мавка, яка виборює своє місце поміж людей, утверджує красу в житті. Навіть коли її ображають, сповнена світлим коханням дівчина не кориться лиху. Мавка живе для людей, і в цьому її краса. Вона пробачає Лукашеві зраду “цвіту” її душі, утрачене щастя, і юнак відходить у вічність зі щасливою усмішкою на обличчі. Образ міфічної Мавки — символ ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє “я”, живе любов’ю до людини та здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має “в серці те, що не вмирає”

       У п’єсі М.Метерлінка «Синій Птах» Душа Світла допомагає дітям у пошуках Синього птаха. Завдяки їй вони бачать Країну Спогадів, у Палаці Ночі вона освітлює залу, у світлі казкового саду кружляють сині птахи. Місячне Світло пробивається і в Лісі, де під покривом темряви на дітей чатує смертельна небезпека. Душа Світла і на Кладовищі, що перетворюється на чарівний Сад, коли сходить зоря. Огрядні Блаженства під променями ніжно-рожевого Світла постають у справжньому потворному вигляді. яскраво-блакитне Світло вражає своїм виглядом у Царстві Майбутнього. Зрештою – сліпуче яскраве денне світло в хатині дроворуба після пробудження дітей.

      Мотив світла в п’єсі Л.Українки «Лісова пісня»  в останньому монолозі Мавки: текст свідчить, що монолог Мавки і ремарка сповнені світлої туги. У них звучить акорд на честь доброго, справедливого переможця, яким у “Лісовій пісні” є людина, мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно протистоїть злу, радіє та страждає, падає та підводиться, гине та воскресає, але прямує тільки до краси, до щасливої долі

Символічність образів:

 У п’єсі М. Метерлінка «Синій Птах»

  Тільтіль і Мітіль – це символ людства, що шукає щастя

  Синій птах – символ щастя, істини, добра.

 Пес –  втілення відданості, готовності до самопожертви.

 Кішка – утілення улесливості, підступності, зрадництва.

Хліб – слабкодухість.

Душа Світла – уособлює справедливість, є символом пізнання нового.

Вогонь – відчайдушність.

Двері – символ незнання.

У п’єсі Л. Українки «Лісова пісня» :

Мавка – символ людської мрії, поезії, краси,

Лукаш – символ двох граней людської душі: духовної і матеріальної,

Спів сопілки – символ мистецтва, краси.

Жанр твору:  М.Метерлінк «Синій птах» –  філософська драма-феєрія у прозі,

Л.Укравїнки «Лісова пісня» – драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема)

Ідея: У драмі М. Метерлінка: гімн людині, її прагненні до пізнання істини, добра, щастя.

У драмі «Лісова пісня»  – оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.

 

 

 

 

Підсумки уроку:

Вчитель. «Синій Птах» – п’єса про сенс життя і всемогутність людини.  Лірична та мудра розповідь про пригоди брата й сес­три, що вирушили на пошуки Синього Птаха, символу ща­стя, наповнена вірою в доброчесність і мужність людини, в її перемогу над непізнаними силами і загадками приро­ди, над тяжкими випробуваннями – голодом, зубожінням, війною. Символістська поетика у цій п'єсі стверджує пере­могу добра та істини, вічне прагнення пізнати ідеал, розум­ну владу людини над природою. Герой п'єси «Синій Птах» Тільтіль мріє про те, що святочний дід подарує його родині хоч що-небудь. Але, на жаль, всі дарунки потрапляють у будинок багатих. Усі симпатії Метерлінка на боці бідних. Саме із хатини дроворуба Фея розпочне похід за Синім Птахом. Мешкан­цям бідних осель доручає Метерлінк пошуки Істини. Пошу­ки романтичного Синього Птаха протиставлені колишній концепції символістської драми Метерлінка, у якій був застиглий, мертвий світ, де все було заздалегідь задане, споконвіку обумовлене. У казці ж «Синій Птах» – усе в русі, пошуках, усе залежить від ініціативи, сміливості шукачів Істи­ни. І сам процес пошуків вдосконалює людей, відкриває пе­ред ними нові обрії. Фіналом походу Метерлінк обрав ту ж таки хатину дроворуба. Тепер вона стала «набагато кра­сивішою», адже герої казки повернулися додому іншими людьми. Отже, це не просто повернення на лінію старту, – в серцях героїв не згасає пристрасть пошуків.  Казковий Синій Птах, якого шукали діти, раптом навдивовижу стає схожим на горлицю, що належала Тільтілю. Виявляється, щастя завжди поруч, а його не помічають. Найвища духовна цінність, стверджує Метерлінк, – це бажання відшукати іде­ал, це пошуки Синього птаха: пізнати світ і себе, виконати свою місію на Землі,  любити природу, людей, свою справу, творчу працю,  не втратити Світла, яке є у кожного із нас. Слайди 47, 48, 49.             

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір, вибравши темою один із епіграфів уроку.