На будь-якій географічній карті та глобусі є система горизонтальних та вертикальних ліній, які проведені через однакову відстань. Це градусна сітка Землі. Насправді цих ліній в природі не існує: вони уявні. Лінії градусної сітки необхідні для зручності складання карт та орієнтування за картою чи глобусом.
Завдяки ним можна визначити точне положення на поверхні нашої планети будь-якого географічного об’єкта. Градусна сітка вперше з’явилася на картах понад 1800 років, завдяки Клавдію Птоломею. На планах місцевості градусна сітка відсутня. Градусна сітка складається з двох типів ліній: паралелей та меридіанів. Паралеліекватормередіани. Нульовий мередіан
Паралелі – так само умовні лінії, проведені на карті чи глобусі паралельно екватору. Вони оперізують земну кулю із заходу на схід. Паралель, як і меридіан, можна провести через будь-яку точку земної поверхні. На відміну від меридіанів, на глобусі паралелі не однакові за довжиною. Найдовша паралель – екватор.
Вертикальні лінії градусної сітки – меридіани (з латини – полуденна лінія) – уявні лінії, що з’єднують найкоротшим шляхом Північний та Південний полюси Землі. Хоча меридіани уявні, але їх можна побачити опівдні, коли тіні від усіх предметів падають в бік Північного полюсу. В цей час тінь від будь-якого об’єкта співпадає з напрямом місцевого меридіана. Цим і пояснюється походження слова “меридіан”. Як і паралель, меридіан можна провести крізь будь-яку точку земної поверхні. Для зручності на карті півкуль меридіани (так само, як і паралелі) проведені через 10˚.
– Меридіани – це умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.– Паралелі – це умовні лінії, проведені на карті й глобусі паралельно екватору. Градусна сітка – це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, які проведені через певну кількість градусів.