Нещасний випадок на виробництвіРаптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника) Безпечні умови праці; безпека праціСтан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних i шкідливих виробничих чинників усунуто, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень. Шкідливий (виробничий) чинник. Виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності i (або) негативного впливу на здоров'я нащадків. Виробнича травма - травма, що сталася внаслідок дії виробничих чинників. Умови праціСукупність чинників виробничого середовища i трудового процесу, які впливають на здоров'я i працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків. Непрацездатність Повна чи часткова втрата загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання, нещасного випадку або вродженої фізичної вади. Професійне захворювання. Патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організму, або дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльності. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. Прибуток – як об’єкт оподаткування в Україні визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду. Податкового кодексу України, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду. Рентабельність – один із головних відносних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - роботодавця.