Презентація на тему: "Особистість в історії: Сергій Павлович Корольов"

ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРІЇ: СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВ

Батьки Сергія Корольова – Марія Миколаївна Корольова та Павло Якович Корольов. Сергій Павлович Корольов народився 12 січня 1907 року у Житомирі, місті, у 884 році заснованному дружинником князів Аскольда і Діра, в будинку на два входи по вулиці Дмитрівській. Сьогодні це Меморіальний дім-музей, де за спогадами матері Корольова Марії Миколаївни відтворено інтер’єр початку ХХ століття. Мати конструктора передала до музею особисті речі, які належали родині: фотографії, посуд, предмети побуту, записи та креслення, зроблені рукою геніального вченого, його костюм і навіть пасмо волосся з найпершої стрижки. Батько, Павло Якович, викладав російську словесність та логіку у Житомирській 1-й гімназії, мати, Марія Миколаївна, теж вчителювала

Маленький Сергій та його дідусь і бабуся, Москаленко Н. Я та Москаленко М. М. Молоде подружжя Корольових приїхало в Житомир у 1906 році, куди направили на роботу голову родини. Життя родини не склалося, бо Марія Миколаївна, яку видали заміж проти власної волі, так і не полюбила свого чоловіка. Не врятувало шлюб і народження первістка. Сімейне життя у подружжя Корольових не склалося: батько пішов з родини, а мати віддала Сергія до дідуся з бабусею, які шалено любили онука. Коли малому Сергійкові було три роки, його батьки розлучилися, і хлопця відрядили у Ніжин — до бабусі по материній лінії. Бабуся Сергія Корольова — Марія Матвіївна Москаленко (Фурса) — донька колишнього стройового козака Матвія Івановича Фурси, який був одружений з Євдокією Тимофіївною Петренко. Дружина походила з сім’ї грецьких колоністів, які за часів Богдана Хмельницького переселились на Гетьманщину.

МАЛЕНЬКИЙ СЕРГІЙКОУ родині багато читали, обговорювали політичні події та грали на музичних інструментах. У п’ять років хлопчик вивчив алфавіт і навчився писати. Друзів-однолітків у нього не було. Випускати його за межі помістя боялися, оскільки рідний батько погрожував його викрасти

СЕРГІЙ З НЯНЕЮ ВАРВАРОЮ ІВАНІВНОЮ, НІЖИН, 1910 РІК

Сергій Уточкін. Влітку 1911 року відомий льотчик- одесит Сергій Уточкін здійснював турне містами Російської імперії із своїм літаком, який привіз і до Ніжина. В день вистави малий Сергій прагнув потрапити на площу і зблизька побачити шоу, яке коштувало небачену на ті часи суму – 1 рубль з людини! (у ті часи стільки коштувала ціла фура слив!)

ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Сергій Ісайович Уточкін, на прізвисько Рудий пес та Академік спорту, був надзвичайно обдарованою особистістю. Чемпіон країни з велосипедних перегонів, неодноразовий призер автомобільних й мотоциклетних перегонів. Сергій Уточкін заснував в Одесі дві футбольні команди, займався багатьма іншими видами спорту (теніс, фехтування, гребля, ковзанярський спорт, плавання, бокс, боротьба). Стрибав із парашутом, пірнав у водолазному костюмі. Сам збудував яхту і перемагав у регатах. Його не могли спинити ні травми, ні падіння, не переломи. В 1907-му здійснив самостійний політ на повітряній кулі і згодом повністю захопився авіацією. Першій політ на аероплані 15 березня 1910-го зробив його другим льотчиком Російської імперії (тижнем раніше такий же політ здійснив Михайло Єфімов). У подальшому на рахунку Сергія Уточкіна сотні показових польотів, безстрашний переліт Петербург–Москва за несприятливих погодних умов. Побачені в дитинстві польоти Уточкіна закохали в небо творця космічних ракет Сергія Корольова, а також майбутніх авіаконструкторів Павла Сухого, Миколу Полікарпова, Сергія Іллюшина і неймовірну кількість хлопчаків.

ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Після повітряного шоу Уточкіна Сергій захопився небом, а його улюбленою піснею став романс “Дивлюсь я на небо” (Дивлюсь я на небо та думку гадаю… ) — піснею на слова українского поета-романтика Михайла Миколаєвича Петренко, є однією з пісень, виконаних у космосі (12 серпня 1962 року на борту радянського космічного корабля «Восток-4» космонавтами Павлом Романовичем Поповичем і Адріаном Миколаєвим.

Коли Сергію виповнилося 8 років, мати вдруге вийшла заміж і забрала сина до Києва, де хлопчик пішов вчитися до престижної гімназії. Особливо легко йому давалися фізика і математика, та при цьому він серйозно займався спортом і працював в шкільних майстернях. Трудовий стаж Сергія почався у 16 років – він працював теслею, покривав дахи черепицею, а трохи згодом став за верстат на виробництві.

Ще в шкільні роки в Одесі, куди на роботу був направлений вітчим Корольова, майбутній конструктор почав проєктувати планери та літаки. Навчаючись у будпрофшколі, він паралельно став членом щойно організованого Товариства авіації й повітроплавання України та Криму. Там він закінчив курси з теорії та практики проєктування літальних апаратів. У липні 1924 року президія одеського відділення Товариства затвердила креслення планера, розробленого сімнадцятирічним Корольовим. Проєкт безмоторного літака К-5 був визнаний вартим утілення й надісланий до Центральної спортивної секції в Харкові, на той час столиці України.

ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Але, послухавши серце, Сергій Корольов все ж таки вирішує стати будівельником, але - літаків. Керуючись мрією, він вступає до Києвського політехнічного інституту вивчати авіаційну техніку, і за 2 роки опановує основні інженерні дисципліни. Але, на жаль, на той час тільки в російській столиці можна було отримати найкраще навчання і досягти бажаних висот, і Корольов продовжує навчання у Московському вищому технічному училищі, де отримує популярність як здібний авіаконструктор.

ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Восени 1929 року на планері “Жар-птиця” Корольов блискуче склав іспити. Спроектовані Сергієм Павловичем літальні апарати “Коктебель”, “Червона зірка” та легкий літак СК-4 виявили неабиякі здібності хлопця як авіаконструктора, а після зустрічі з батьком космонавтики Костянтином Ціолковським Корольов вирішує “піднятися вищє хмар”, розпочавши ретельне вивчення реактивного руху та особливостей стратосфери

ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Костянтин Едуардович Ціолковський – основоположник теоретичної космонавтики. Він “передбачав” ракети, штучні супутники, орбітальні станції, вихід у відкритий космос задовго до того, як вони стали реальністю. У 1894 р. науковець виклав проєкт побудови моноплана. У 1932 р. розробив теорію польоту реактивного літака в стратосфері та схеми конструкції літаків із гіперзвуковими швидкостями. У 1896 р. першовідкривач наукової космонавтики розпочав працю над своєю фундаментальною роботою «Дослідження космічного простору з допомогою реактивного двигуна», а у 1926 – 1929 рр. К. Ціолковський запропонував оригінальну ідею побудови космічного корабля – багатоступеневу міжпланетну ракету. Першим практичним кроком до втілення ідей Ціолковського стала експериментальна радянська ракета на гібридному паливі, запущена в 1933 році. За характеристиками ракета сильно поступалася сучасним: її стартова маса становила 19 кг, а політ тривав лише 18 секунд, протягом яких ракета піднялася всього на 400 метрів, але і це вразило Ціолковського. Решта задумів дослідника була реалізована вже після його смерті в 1935 році.

На початку ‘30-х років ХХ ст., а саме, у 1932 році, (Корольову на той час було 25 років) Сергію Корольову вдалося добитися, аби у Москві дозволили створити наукову громадську організацію “Група вивчення реактивного руху”, яка, по суті, відразу стала державною науково-констукторською лабараторією з розробки ракетних літальних апаратів. Через декілька років у СРСР відкрився Реактивний науково-дослідний інститут, у якому Корольова призначають заступником директора. У свідділі під керівництвом Сергія Корольова розробляють проекти рідинно-балістичних ракет дальньої дії; - авіаційних ракет для ураження наземних і повітряних цілей;зенітних твердопаливних ракет. Вчений активно працює над створенням ракетно-оборонного комплексу країни, але в розпал досліджень відбувається арешт Корольова.

Загалом, найпоширеніша версія арешту конструктора 27 червня 1938 року – суперечки з партійною верхівкою, і безпосередньо “головним керманичем” СРСР Йосипом Сталіним через те, що Сергій Корольов хотів займатися мирним дослідженням космосу, але влада наполягала на виготовленні саме бойових ракет. І, як наслідок, “непокірного” ученого вирішили приборкати – на початок звинуватили у контрреволюційній діяльності і “приклеїли” тавро “шкідника”. Офіційно стаття звучала як: “Підрив державної промисловості”. Вирок: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п’ять років та конфіскацією майна. Місце покарання — Колима. На допитах катували, зламали обидві щелепи, але, тим не менш, Корольов витримав. Так Сергій Корольов опинився в копальні Мальдяк, де добував золото. Там легендарний конструктор зазнав знущань злочинців і охоронців, каторжної праці, захворів на цингу і лише дивом залишився живий. Донька Корольова згадувала, що до останніх днів життя її батько ненавидів золото. Йому доводилося по вісім, а іноді й більше годин на добу возити з кар’єра золотоносний пісок. «Пісок, пісок, пісок… заради жменьки золотих дрібок… Чи варте золото такої важкої та виснажливої праці?! Краще б лежало навіки в землі…» — цитує Корольова один із його біографів Олександр Романов.

Відомо, що за ув’язненого конструктора клопотало багато знаменитих людей, серед яких був видатні льотчики Михайло Громов та Валентина Гризодубова, і у 1939 році Лаврентій Берія отримав від Сталіна вказівку переглянути справи оборонних фахівців. У листопаді 1939-го Корольову повідомили, що він їде до Москви. До Магадана під конвоєм він добирався кілька діб, а затримка з оформленням документів призвела до того, що Сергій Корольов запізнився на останній того року пароплав до Владивостока. Пізніше він це сприйняв як знак долі, бо пароплав «Індігірка» 12 грудня під час шторму затонув біля берегів японського острова Хоккайдо. Усі в’язні, які були закриті у трюмах, загинули.

З вересня 1940 року Корольов відбував термін в ЦКБ-29, яким керував «зек» Туполєв. У роки війни в тому ж ранзі в’язнів вони разом із Туполєвим розробили «Ту-2». Пізніше майбутній Головний конструктор працює у схожій «шарашці» (так називали секретні науково-дослідні або проєктні інститути, де під контролем органів держбезпеки творили вчені та інженери, зазвичай «вороги народу»,звідкіля і пішов вислів “шарашкіна контора”), де розробляли реактивні двигуни. У 1944 році його звільнили з в’язниці, але недовіра до радянської влади у Корольова залишилася до кінця життя. Зокрема, як згадувала його друга дружина Ніна, дії радянського уряду щодо уявних і наявних ворогів країни Рад Сергій Павлович називав “шльопнути без некролога”, що цілком відповідало тогочасній реальності тотального терору і залякування інакомислячих. У вересні 1945-го Корольова відрядили до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної, і, подивишися на демонстрацію ФАУ-2 німецького “Корольова” Вернера фон Брауна, Сергій Павлович до кінця 1956 року розробив своє основне “дітище” – 2-ступеневу ракету R-7 – так звану “Чудову сімку”

“ЧУДОВА СІМКА” КОРОЛЬОВА

Від серпня 1956 року Сергій Корольов — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру ОКБ-1, де він контролював діяльність багатьох науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро. Весь цей час Корольов все ще формально вважався «ворогом народу»., і реабілітували його лише 18 квітня 1957-го, за пів року до запуску ним першого у світі штучного супутника Землі. Запуск першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року відкрив нову еру в історії людства — еру практичного освоєння космосу. Крім наукового, супутник мав важливе політичне значення. Його політ побачив цілий світ. Випромінюваний ним сигнал ловили радіоаматори по всій земній кулі.

І що найприкріше, через секретність і дріб’язковість Микити Хрущова, тодішнього очільника СРСР, Корольов не отримав найвищу наукову нагороду планети, бо коли комітет з присудження Нобелівських премій звернувся до радянського керівництва з проханням назвати ім’я конструктора Першого штучного супутника Землі, голова держави Микита. Хрущов відповів, що розробником нової техніки в СРСР є весь народ, а не одна людина, причому авторитетний журнал TIME назвав за успіхи у розвитку космічної галузі людиною року саме Хрущова, а не Корольова, людину, яка дійсно на це заслуговувала. На жаль, та ж сама історія із Нобелівською премією повторилася й після запуску в космос першої людини — Юрія Гагаріна.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ СЕРГІЯ КОРОЛЬОВА

ОСНОВНІ І НАЙБІЛЬШІ ДОСЯГНЕННЯ СЕРГІЯ ПАВЛОВИЧА КОРОЛЬОВА За менше ніж 10 років освоєння космічного простору Сергій Корольов здійснив стільки досягнень, що його рекорд ще й досі не побитий.1957 — запущено перший в історії штучний супутник Землі.1959 — космічний апарат «Луна-2» вперше досяг Місяця і залишив на його поверхні вимпели. 1959 — «Луна-3» вперше сфотографувала зворотний бік Місяця. 1961 — перша людина (льотчик-космонавт Юрій Гагарін) здійснила успішний політ у космос на кораблі «Восток».1962 — «Марс-1» — перший в історії космічний апарат, виведений на траєкторію польоту до Червоної планети.1962 — перший груповий політ космічних кораблів «Восток-3» та «Восток-4». Два космонавти вперше зближувалися, маневрували й комунікували у космосі. Валентина Терешкова та Сергій Корольов1963 — космічний політ першої жінки (Валентини Терешкової)1964 — виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з трьома космонавтами на борту.1965 — космонавт Олексій Леонов уперше в історії виходить із корабля «Восход-2» у відкритий космічний простір.18 березня 1965 року космонавт Олексій Леонов здійснив перший в історії вихід у відкритий космос1965 — «Венера-2» вперше здійснила переліт до іншої планети Сонячної системи.

У 1962 році під керівництвом Корольова розпочалася розробка космічного корабля «Союз» для місячної програми. Пізніше тримісний корабель став головною «робочою конячкою» Радянського Союзу, а потім і Росії, для доставки космонавтів і вантажів у космос. Навіть більше, після завершення польотів американських багаторазових кораблів Space Shuttle у 2011 році «Союзи» Корольова (звичайно, вже добре модернізовані) стали єдиним засобом доставки екіпажів на Міжнародну космічну станцію. Така ситуація тривала до 2020 року.

Багато експертів схиляються до думки, що якби Корольов не помер, Радянський Союз цілком ймовірно міг випередити США і в «місячних перегонах». Для доправлення екіпажу на Місяць потрібна була потужніша ракета, ніж наявна на той час «корольовська сімка». Аналогом американського надпотужного носія Saturn V була Н-1. Але, на жаль, Корольов встиг її лише спроєктувати, а випробування розпочалися вже після його смерті. Було здійснено чотири спроби відправити її в космос, але всі вони завершилися аварією. Космічний корабель для польоту космонавтів на Місяць «Л-3» також розроблявся під керівництвом Корольова. Як і американський Apollo, він складався з двох частин — орбітального корабля та посадкового модуля. Цікаво, що посадковий модуль радянського місячного корабля, який отримав назву «Блок Є», виготовляли в Україні, в тодішньому Дніпропетровську.

Помер відомий конструктор і справжній батько української космонавтики, за офіційною версією, 14 січня 1966 року, від гострої серцевої недостатності під час операції на кишці. Офіційний медичний висновок було опубліковано 16 січня у газеті Правда. 1966. № 16 . Але, звичайно, що суттєво підірвали здоров`я Корольова і тортури перед арештом, і виснажлива робота на Колимі. Так само однією з причин смерті видатного конструктора вважають травму щелеп, які погано зрослися після допитів у НКВС. Саме це завадило під час операції Корольова задля видаленння саркоми прямої кишки ввести у його трахею трубку для штучного дихання і підтримання рівня кисню в крові. Найімовірніше, саме це і призвело до наростання серцевої недостатності і подальшої смерті.

ДЕЯКІ ФАКТИ ПРО СЕРГІЯ ПАВЛОВИЧА КОРОЛЬОВАРано навчившись читати й писати, він відкрив для себе арифметику. Давалась вона йому дуже легко. – Він мав виняткову пам’ять, — згадувала потім мати, — добре вчився: завзято, наполегливо, без примусу. Він легко запам’ятовував. Навколо в сусідів не було малюків, він не знав галасу й метушні дитячого гурту. Граючись сам, мимоволі мусив виявляти ініціативу, винахідливість, учився мислити самостійно. Силу волі загартовували невдачі. Плакати не годилось. Мрією Корольова було будувати міжпланетні кораблі, які літатимуть космічним простором і доставлятимуть людей на інші планети. У жовтні 1930 року Корольов мав особиство виконати політ на планері “Червона Зірка”, проте захорів на тиф, і політ виконав випробувач В. Степанчонок. Хвороба Корольова спричинила ускладнення, і консилум лікарів наполіг на проведенні трепанації черепа. У 1931 році Корольова визнали інвалідом, але після лікування він все одно повертається до роботи в авіапромисловості. Під керівництвом Сергія Корольова 4 жовтня 1957 року Радянський Союз вивів на навколоземну орбіту перший штучний супутник землі. Завдяки праці Корольова у космосі побували перша тварина і перший екіпаж, а ще — відбувся перший радіозв’язок між двома пілотованими кораблями. В космос полетіли собаки Білка та Стрілка.

ДЕЯКІ ФАКТИ ПРО СЕРГІЯ ПАВЛОВИЧА КОРОЛЬОВАПерший вихід у відкритий космос теж відбувся завдяки Корольову, який у 1965 році здійснив космонавт Олексій Леонов. Організував політ у космос першої жінки-космонавта Валентини Терешкової у 1963 році.

ДЕЯКІ ФАКТИ ПРО СЕРГІЯ ПАВЛОВИЧА КОРОЛЬОВАОдну з найулюбленіших пісень Сергія Павловича та його батька “Дивлюсь я на небо”заспівав у відкритому космосі космонавт Павло Романович Попович, уродженець містечка Узин на Білоцерківщині, який здійснив свій політ у космос 12 серпня 1962 року.

ДЕЯКІ ФАКТИ ПРО СЕРГІЯ ПАВЛОВИЧА КОРОЛЬОВАПоказав землянам Місяць. Під керівництвом головного конструктора Корольова створено перші космічні апарати для дослідження інших космічних об'єктів серій "Луна", "Венера", "Марс", "Зонд". Апарати серії "Луна" багато в чому були піонерами. Вони вперше наблизились до Місяця, вперше сфотографували зворотній його бік. А також була здійснена перша посадка на Місяць і розміщено вимпел СРСР. Друзі Сергія Корольова згадували, що, як і всі ракетники, він був забобонним: не любив старти у понеділок, а ще мав авіаторську звичку носити з собою дві однокопійкові монети на удачу. Донька Сергія Корольова згадує: «Саме слово «Україна» вимовляли в нашій родині трепетно, з великою любов’ю. Перші 24 роки, майже половину свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр широкий» — улюблені пісні бабусі й батька». Перший вітчизняний художньо-документальний фільм про Корольова. Зйомки фільму «Незламний. Шлях до мрії», який зняв Житомирський режисер і актор Петро Авраменко. Стрічка розповідає про життя інженера Сергія Корольова — з дитинства до останніх днів. Всі актори — житомиряни. Наймолодшому — лише 8 років. Частини картини знімали в Житомирі, Бердичеві, Ніжині, Одесі.

Музей космонавтики ім. С. П. Корольова у ЖитомиріМузей космонавтики у місті, де народився геніальний конструктор Сергій Корольов, без перебільшення унікальний і вже давно став популярним за межами не лише Житомира, а й України. Тут часто бувають міжнародні делегації, закордонні туристи та представники вищого керівництва держави. Заклад намагається крокувати в ногу з часом, тож поступово запроваджує інтерактивні розваги, що робить його ще цікавішим. Зараз комплекс на вулиці Дмитрівській – туристична «мекка», де космос можна побачити, почути і навіть вдихнути.

Музей космонавтики ім. С. П. Корольова у Житомирі

Музей космонавтики ім. С. П. Корольова у Житомирі

МИРНОГО НЕБА!ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!