Презентація на тему:"Первісні старожитності у баченні середньовічної науки: Мікеле Меркаті, Естерлінг і Жозеф Лафіто".

Первісні старожитності у баченні середньовічної науки: Мікеле Меркаті, Естерлінг і Жозеф Лафіто.

Вступ. У 1473 році вийшло перше видання «Про природу речей»Лукреція. В античного мислителя знайшлося багато послідовників. Біблійна легенда про походження людини не могла вже задовольнити освічених людей, тим більше людей епохи Ренесансу. В результаті відкриття морського шляху в Індію, відкриття Америки, після кругосвітньої подорожі Магеллана та інших подорожей в Європу потекли небачені і дивні речі, зокрема кам'яні сокири, стріли та списи, подібні до «громових». Це наштовхнуло на думку, що вони належали предкам європейців. Різниця полягала в тім, що античні речі були зрозумілі, а кам’яні сокири становили загадку. Однак зіставлення напрошувалося саме собою: якщо статуї, що знаходяться в землі,– залишки минулого, то й кам’яне знаряддя – залишки минулого, тільки ще більш віддаленого.

Вершина культури Аренсбурга. Верхівка свідерської культури. Культура Бромме

Індіанські наконеччя списа і ніж.

Мікеле МеркатіСуперінтендант Ватиканського ботанічного саду за понтифікатів пап Пія V, Григорія XIII, Сікста V і Климента VIII. Він став одним із перших учених, які визнали доісторичні кам'яні знаряддя створеними людиною, а не природними утвореннями чи міфічними «громовими каменями». Перше письмове свідчення про виникнення цієї думки належить до другої половини XVI століття. У своєму рукописі Меркаті зазначав, що «громові» сокири та стріли є знаряддями первісних людей, які ще не знали металу. Однак, попри близькість до папського престолу, він не наважився надрукувати свою працю за життя. Меркаті збирав не лише мінерали, дорогоцінні камені та скам'янілості, а й артефакти, створені людиною. Серед його знахідок – різьблені нефритові ножі майя з Мексики, що робить його одним із засновників археології. Отримуючи вантажі від місіонерів до Папи Римського, він одним із перших почав класифікувати предмети з Америки та Азії. Меркаті написав великий звіт про свої колекції й навіть замовив мідні пластини для ілюстрації, однак з невідомих причин праця так і не була опублікована за його життя. Лише через 120 років, у 1711 році, рукопис і пластини були знайдені у Ватиканській бібліотеці. Остаточно книга була видана у 1717 році під назвою «Металотека». Він також відродив тривікову систему Лукреція, яка описувала послідовність періодів, заснованих на використанні каменю (і дерева), бронзи та заліза відповідно.

Металотека, нині втрачена, але посмертний каталог якої є його найвідомішою працею.

Титульний аркуш Металотеки, гравюра на міді Антоніуса Ейзенгойта, бл. 1578–1582

 Вид на Флегрейські поля поблизу Неаполя. Демонстрація виплавки сірки

Гравюра торсу Бельведера. Гравюра торсу Бельведера. Голова та зуби акули. Гравюра Лаокона

В 1714 році, тобто до опублікування рукопису Меркаті, Естерлінг у своєму творі «Про похоронні урни і кам’яну зброю древніх хеттів» писав: «Якщо знайдеться хто-небудь, хто б намислив заперечувати існування такого(кам'яного) знаряддя в германців, то нехай він вирушить до жителів Луїзіани та інших дикунів Північної Америки, які й дотепер користуються гострими каменями замість ножів і зброї». Тобто він стверджує, що якщо хтось сумнівається в існуванні кам'яної зброї у давніх германців, то йому слід звернути увагу на сучасні (для нього) приклади — жителів Луїзіани та інших корінних народів Північної Америки. Вони, за його словами, ще тоді використовували кам'яні знаряддя як ножі та зброю.

Жозеф-Франсуа Лафіто Французький єзуїтський місіонер,  натураліст і етнолог, що після навчання отримав дозвіл виїхати наприкінці року 1711 до Канади, щоб приєднатися до місії ірокезів, де він залишався місіонером майже шість років. Поряд із суто фантастичними відомостями – як-от розповідями про безголових людей, які живуть у Південній Америці,– у своїй книжці він наводить великий фактичний і дуже цінний матеріал. Лафіто першим із європейських етнографів на основі порівняльного методу, розглянув нижчий ступінь розвитку, через який пройшло все людство. Ступінь культури американських індіанців – ірокезів і гуронів – він порівнював з культурою давніх греків і римлян.

Його основна праця, написана французькою мовою, вперше була опублікована в 1724 році в Парижі. Вона має назву «Звичаї американських індіанців у порівнянні зі звичаями первісних часів» . Лафіто був, мабуть, першим, хто виявив широке поширення матріархату, який він назвав гінекократією у всіх відомих куточках світу, аж до Африки. Повсякденне життя індіанців у Новій Франції (XVIII століття)Виробництво кленового сиропу корінними американцями в Новій Франції (XVIII століття)

Висновки. Таким чином, у XVIII столітті визначалися шляхи первісної археології, а також її зв’язки з іншими науками. Водночас накопичувався й матеріал. Його було значно менше, ніж у розпорядженні класичної археології. Менше не тільки в абсолютних вимірах, але й у відносних: одна антична статуя як предмет пізнання варта сотень кам’яних сокир. Первісна археологія – наука масового матеріалу. Слід переглянути і вивчити тисячі черепків глиняного посуду, щоб дістати можливість зробити висновок чи узагальнення.

Список посилань: Археологія. Дитяча енциклопедія - Uabook.fun. Vue du musée de Michele Mercati (1541-1595), intendant des jardins botaniques du Vatican. Gravure de « Metallotheca... » Rome 1717 - 1719 Michele Mercati - Linda Hall Library. Michele Mercati. Michele Mercati — Вікіпедія. Жозеф-Франсуа Лафіто — Вікіпедія. Alfl arrowheads from flint 20060717161306 - Arrowhead — Вікіпедія. Стародавній кам'яний кинджал. Історичний ніж Стокове зображення - Зображення кам'яного віку, каменю: 211218531 Arrowhead — Вікіпедія