Презентація на тему: "Піднесення Англії в XVI ст."

Піднесення Англії в ХVI століття.

У XVI ст. Англія була невеликою за територією країною. Володіння Англії в Ірландії були не значними, Шотландія також не входила до її складу. Населення Англії на початку XVI ст. складало близько 3 млн осіб, а наприкінці століття збільшилося до 4 млн.. На початку XVI ст. Англія, на відміну від Нідерландів, не була міською країною: у містах жило не більш як 10% населення, наприкінці століття кількість міщан зросла до 20%.

{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}Промисловість. Сільське господарство Торгівля. Розвиток суконного виробництва, мануфактури. Кораблебудування. Металургія. Розвиток зернового господарства, м’ясомолочного скотарства та вівчарства. Обгороджування. Увезення зерна до Англії. Виникнення світової торгівлі ( зручні порти Англії). Торгівля без посередників. Створення акціонерних компаній.1. Зміни в економіці та суспільстві. Головною галуззю промисловості стало виробництва сукна. Замість вовни у XVI ст. Англія почала вивозити до інших країн сукна з вовни. У 60 – ті роки XVI ст. сукна становили 80% усього англійського експорту. Саме із зростанням попиту на сукно пов’язано поширення мануфактурного виробництва. У XVI ст. англійські купці почали засновувати нові акціонерні компанії.

Особливістю розвитку сільського господарства Англії XVI ст. став початок аграрної революції. Для розвитку вівчарства землевласники (лендлорди) почали перетворювати землі у своїх маєтках на пасовиська. Обгороджування – насильницьке вигнання селян з земні. Передумови: розвиток світської торгівлі, основний товар англійського експорту – сукно. Причини: зростання цін на вовну та сукно. Зміст: лендлорди почали захоплювати громадські землі, зганяючи селян, і перетворювали їх на місця для випасу овець. Результат: початок аграрної революції, формування ринку праці, поява пауперів (людей, повністю позбавлених засобів до існування)

{0 E3 FDE45-AF77-4 B5 C-9715-49 D594 BDF05 E}«Старі дворяни»«Нові дворяни»(джентрі)Життя на платежі від селян, противники реформ і перетворень. Служили при дворі чи несли військову службу. Активне заняття торгівлею та виробництвом – вівчарство, мануфактури, торговельні компанії. Унаслідок проведення обгородження у Англії з’явилися нові суспільні верстви – нові дворяни та сільські наймити. Англійське дворянство Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість знедолених селян. Міста заповнили жебраки. Генріх VIII Едуард VI Король Генріх VIII почав видавати закони спрямовані проти жебракування, король Едуард VI «покращив» ці закони. Англійські хроніки пишуть, що за роки правління Генріх VIII було страчено 72 тис. волоцюг і жебраків. Ці закони увійшли в історію під назвою «Криваве законодавство».

2.«Королівська Реформація». У XVI ст. Англією правила королівська династія Тюдорів. Саме за правління другого короля з цієї династії Генріха VIII (1509—1547 рр.) в Англії розпочалася Реформація. На відміну від Німеччини, де Реформація відбулася внаслідок народного руху “знизу”, в Англії Реформація відбувалася “зверху” — за активного втручання самого короля.

Бажання Генріха VIII розлучитися зі своєю першою дружиною Катериною Арагонською й одружитися з придворною дамою, красунею Анною Болейн стало приводом до Реформації. Коли король звернувся до папи із проханням дозволити розлучення, папа відмовив. Катерина Арагонська була тіткою імператора Карла V, а папа не бажав у той момент загострювати відносини з ним. Катерина Арагонська. Анна Болейн

За часів правління дочки Генріха та Катерини Арагонської Марії (1553 -1558) було відновлено католицьку церкву. Королева затято переслідувала активних учасників Реформації. За її правління спалили на вогнищах до 300 протестантів. З це її супротивники прозвали Марію "Кривавою". Проте повністю відновити колишні порядки королева Марія не змогла. Вона не відважилася відібрати у нових власників куплені ними монастирські і церковні землі. Після ранньої смерті Марії престол посіла її сестра, дочка Анни Болейн, Єлизавета. У 1534 р. парламент прийняв "Акт про супрематію". Короля було проголошено главою церкви. За розривом з Римом стояла не лише примхливість короля, але й бажання абсолютизму та дворянства захопити багатства церкви. Тільки від продажу землі Генріх VIII отримав 1,5 млн. фунтів стерлінгів прибутку, не рахуючи дорогоцінностей, залишених королем для себе особисто.

 3. Виникнення руху пуритан. Серед частини невдоволеної обмеженістю Реформації буржуазії поширились ідеї кальвінізму. Ці люди виступали за “очищення” англіканської церкви від залишків католицизму. Називали їх пуританами (від лат. purus — чистий). Пуритани відкидали всю церковну ієрархію, не визнавали влади єпископів. Пуритани розраховували на підтримку Єлизавети I, але помилилися. Королеві не сподобалися деякі погляди пуритан (відокремлення церкви від держави, підкорення короля церкві), і вона почала жорстоко переслідувати і карати їх. Історія засвідчила, що королева виявилася далекоглядною. У середині XVII ст. сталася Англійська революція, яку багато істориків називають “Пуританською”. У ті буремні роки саме пуритани разом з англійським парламентом виступили проти короля Карла І Стюарта і засудили його до страти.

4. Єлизавета І. Англо-шотландські відносини.Єлизавета І (1558 – 1603 ) Другу половину XVI ст. англійці назвали Єлизаветинською епохою. Остання королева з династії Тюдорів зуміла лишити помітний слід в історії Англії. Нова королева вміло лавірувала між давньою аристократією та новими дворянами, посилювала королівську владу, зберігаючи парламент і місцеве самоврядування. Все, що вона робила, виправдовувалося турботою про народ. Єлизавета I сприяла розвиткові англійської торгівлі й торгового флоту, надавала привілеї торговельним компаніям, а надто Ост-Індській. Свідченням успішного розвитку торгівлі стало відкриття Лондонської біржі(місце, де здійснювалися різноманітні торговельні операції).

Стюарти, не маючи підтримки в країні, самі ставали іграшкою в боротьбі родових кланів. Економічно слабка, роздерта внутрішньою боротьбою Шотландія перетворилась у XVI ст. на об'єкт загарбницьких прагнень Англії. У 1542 р. шотландський король, який зазнав поразки в цій війні, помер. Корона перейшла до його доньки Марії Стюарт, яка народилася того ж 1542 р. Марію відправили виховуватися до Франції, де вона стала ревною католичкою. У боротьбі, яка розгорнулася між двома королевами — Єлизаветою I та шотландською королевою Марією Стюарт (1542—1567 рр.), знайшло відображення політичне і релігійне протистояння в тогочасній Англії. У 1585 р. англійський парламент прийняв закон, за яким кожен, хто брав участь у змовах проти королеви, має бути страчений. За цим законом королівський трибунал засудив Марію Стюарт до страти за діяльність, небезпечну для Англії та королеви. Будучи бездітною, вона уклала союз із королем Шотландії, за яким визнала Якова VI спадкоємцем англійського престолу. Шотландія, що охоплювала північну частину острова, в XVI ст. була самостійним королівством. У XVI ст. шотландський престол належав династії Стюартів. Але королівська влада була дуже слабкою.

Марія Стюарт та Яків VIМарія Стюарт Яків VI

Поряд з Англією міститься острів Ірландія. Він давно приваблював англійців родючими землями та багатими покладами корисних копалин. Підкорення Ірландії розпочалося ще у XII ст. На початок XVI ст. горді ірландці були витіснені англійцями в гори, трясовини й ліси, але продовжували боротьбу. У 1541 р. Генріх VIII оголосив себе королем Ірландії та володарем усіх її земель. Він надавав ірландській знаті право користування землею за визнання його своїм королем.  У другій половині XVI ст. на півдні острова сталося кілька повстань проти англійського панування. Повстанці вимагали повернути конфісковані землі, припинити утиски католиків-ірландців. Після поразки повстання 1594—1603 рр. Ірландія остаточно перетворилася на англійську колонію.5. Підкорення Ірландії.

Одночасно з боротьбою за підкорення Ірландії Англія розпочала спроби проникнення у Америку. Проте на її шляху була Іспанія, яка після об'єднання 1581 р. з Португалією мала в Америці величезні колонії. Боротьба Англії проти Іспанії від середини XVI ст. набула форми контрабандної торгівлі з колоніями Іспанії та нападів піратів на її порти й кораблі, що перевозили золото до Європи. Єлизавета І всіляко підтримувала піратів, надавала їм ліцензії, які дозволяли нападати на іспанські й португальські кораблі. У 1562 р. англійські пірати почали завозити до іспанських колоній в Америці негрів-рабів з Африки. Англійський пірат на королівській службі Уолтер Релі 1585 р. заснував першу англійську колонію в Північній Америці, Віргінією (від англ. virgin — діва).6. Боротьба проти Іспанії за панування на морі. Серед англійських піратів того часу найуславленішим став “пірат Її Королівської Величності”, як він себе називав, Френсіс Дрейк (1543—1596).

Король Іспанії Філіпп II болісно сприймав зухвалість англійської королеви. Останньою краплею, що переповнила чашу його терпіння, стала страта Марії Стюарт. Як захисник католиків в усьому світі, Філіпп II на заклик папи римського почав готуватися до війни проти Англії. Філіпп ІІ У 1588 р. Непереможна армада (так назвав свій флот Філіпп II) вирушила до берегів Англії. Вона налічувала 130 вітрильників із 20 тис. матросів. У Нідерландах на іспанців чекало ще 300 кораблів, які мали приєднатися до Непереможної армади. Командувати англійським флотом Єлизавета доручила Ф. Дрейку. У 1588 р. англійські кораблі атакували Непереможну армаду в протоці Ла-Манш. Бій тривав два тижні. Важкі іспанські кораблі було розбито легкими англійськими. Залишки іспанського флоту, намагаючись обійти Англію з півночі, загинули під час бурі. Флот Англії не втратив жодного корабля. Завдяки перемозі Англія почала перетворюватися на володарку морів, а могутня колись Іспанія поступово ставала другорядною державою.

Дякую за увагу!