Презентація на тему "Походи козаків першої чверті XVII ст. Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного"

Походи козаків першої чверті XVII ст. Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного

«Доба героїчних походів» козаків першої чверті XVII ст. Ясир — бранці (поневолені), яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі з ХV до середини XVIII ст. Набіги татар, спустошення українських земель, поневолення населення (ясир); ✓ Причини походів козаків на Кримське ханства та Османську імперію Наслідок Прагнення козаків звільнити українських невільників і жага воєнної здобичі; ✓ Річ Посполита не могла захистити південні володіння від турецько-татарської агресії; ✓ Боротьба проти мусульманських держав, що розглядалася як захист православної віри; ✓

1602 р. — розгром османського флоту під Кілією; ✓ 1606 р. — здобули Варну – найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря; ✓ 1607 р. — розгром османського флоту під Очаковом; ✓ 1608 р. — здобуття Перекопа; ✓ 1616 р. — взяття Кафи (Феодосія); ✓ 1609 р. — здобуття Кілії, Ізмаїла, Аккермана; ✓ 1614 р. — здобуття Трапезунда, Сінопа; ✓ 1615 р. — штурм Стамбула, розгром османського флоту біля гирла Дунаю; ✓ «Доба героїчних походів» козаків першої чверті XVII ст.

1620-1621 рр. — Хотинська війна Послаблення Османської імперії: підрив турецької економіки та військових ресурсів; ✓ Зменшення набігів: стримування турецько- татарських нападів на українські землі; ✓ Зміцнення авторитету козацтва: зростання статусу та міжнародне визнання козаків; ✓ Конфлікти між козаками та Річчю Посполитою: польська влада не хотіла конфліктів з османами; ✓ Загострення відносин між Річчю Посполитою й Османською імперією; ✓ Наслідки та значення «доби героїчних походів козацтва» Наслідок

Реформував військо: оновив артилерію й озброєння козацької піхоти, розбудовував флот; ✓ 1616 р. — здійснив вдалий морський похід на Кафу;  ✓ 1618 р. — здійснив похід на Москву; ✓ У відносинах з польською владою намагався досягнути компромісу, збільшити козацький реєстр; ✓ 1620 р. — посприяв у відновленні православної ієрархії та зміцнені православної церкви; ✓ 1620 –1621 р. — учасник Хотинської війни; ✓ Петро Конашевич-Сагайдачний 1616—1622 рр. гетьман Війська Запорозького (з перервами) Учасник молдавсько-волоської кампанії 1600 р. та польсько-шведської війни 1601—1602 рр.; ✓ Діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

1616 р. — похід Сагайдачного на Кафу Найбільший невільницький ринко у Північному Причорномор’ї (Кримський Стамбул); ✓ Причина Частині війська наказав демонстративно повернутись на Січ із захопленою здобиччю Перша група козаків відволікає вартових, видаючи себе за турецький підрозділ; Друга група перекидає драбини на стіни фортеці, нейтралізує вартових і відкриває ворота; 1616 р. П. Сагайдачний з армією у 6-7 тис. козаків на 150 чайках розбив турецький флот під Очаковом; ✓ Хід бойових дій Вночі 22 липня 1616 р. козаки висадились біля Кафи; ✓ Здобуто Кафу, звільнено тисячі невільників Результат

1618 р. – похід Сагайдачного на Москву Допомога королевичу Владиславу отримати московський трон та обіцянка збільшити реєстр; ✓ Причина За літо 1618 р. козаки захопили міста Рязанщини: Лівни, Єлець, Скопин, Михайлов, Ряжськ та ін.; ✓ Хід бойових дій Перемир’я між Московським царством і Річчю Посполитою терміном на 14,5 років; ✓ Деулінська угода Річ Посполита отримала Смоленщину й Чернігово-Сіверщину (Чернігівське воєводство); ✓ Нападники прорвалися до міста через Арбатські ворота, але без підтримки атака зупинилася. P/S. 1619 р. Роставицька угода між козаками і Річчю Посполитою – реєстр збільшився до 3 тис. Картосхема походу на Москву 11 жовтня 1618 р. об’єднані українсько-польські війська спробували захопити столицю Московії; ✓

«Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні хоругви свої по безмежних просторах, спустошив вогнем і мечем неприятельські землі, обернувши в сумні руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією і залогами міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга. Обтяжений багатою здобиччю, розніс страх свого імені у всій Московії. Неприятель, що стогнав під його ударами, бачив, як переходили до рук козаків золоті посудини і дорогоцінні багатства і, ляментуючи, рахував ці юрби бранців різного віку і стану що йшли за його колісницею, за його обозом». Із розповіді Якова Собеського Як автор розповідає про похід П. Сагайдачного?  1 Чи прихильно автор ставиться до козацького гетьмана? Чому? 2 Яків Собеський Владислав IV Ваза

P.S. Будівля монастиря була знищена більшовиками (комуністами) у 1935 р. Наступного року при монастирі було засноване Богоявленське братство; 1615 р. в Києві постав Богоявленський монастир та школа; ✓ Культурно-освітня діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного Такі дії були демонстрацією політичної підтримки православної церкви; 1620 р. до братства вступить гетьман з усім Військом Запорозьким; ✓ Його охорону забезпечував гетьман П. Конашевич-Сагайдачний; 1620 р. подорож Патріарха Єрусалимського Феофана ІІІ з Москви; ✓ Відновлення вищої православної ієрархії 1620 р. — Феофан III висвятив Київським митрополитом Йова Борецького ✓

Хотинська війна 1620 – 1621 рр. Польська армія розгромлена, коронного гетьмана С. Жолкевського убито; 20 вересня 1620 р. Цецорська битва; ✓ 1620 р. Османська імперія розпочала завойовницькі походи проти Речі Посполитої. Червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва відбулася спільна рада реєстрового й нереєстрового козацтва; Польська влада звернулася по допомогу до запорозьких козаків; ✓ Король пообіцяв козацьким послам виконати їхні умови. Затвердження православного митрополита; Визнання козацьких прав; Збільшення козацького реєстру; Козацька рада вирішила виступити з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог;  ✓

Вересень 1621 р. — Хотинська битва Перемога козацько-польської війська, але Сагайдачний, поранений отруйною стрілою, помирає 41,5 тис. 32,5 тис. 240-300 тис. Сагайдачний Ходкевич Осман ІІ Козаки Поляки Турки і татари VS Більшість турецьких атак була спрямована проти козацького табору; ✓ Хід бойових дій Козаки відбили дев'ять штурмів; ✓ Здійснили кілька нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними; ✓ Наслідок Хотинська фортеця XIII-XVI ст.

«Коронний гетьман Карл Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підкріплень, і передав прохання надіслати на допомогу польські частини. Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища і колишня пиха змінилась на жіночі скарги, коли він упевнився в безпідставності своїх сподівань. Розсіялося його рицарство, за допомогою котрого він розраховував не лише перемогти поляків, але й завоювати всю земну кулю. Тепер залишалося тільки сподівання на безславний мир». Яків Собеський. «Хотинська війна» Яка роль належала українським козакам на чолі з гетьманом П. Сагайдачним у битві під Хотином? 1 Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу «рятівника християнської цивілізації»? 2

Кордон між Річчю Посполитою і Османською імперією встановлено по р. Дністер; ✓ Туреччина і Кримське ханство зобов’язувалися не нападати на українські землі; ✓ Припинення воєнних дій між Річчю Посполитою та Османською імперією; ✓ Річ Посполита зобов’язалася щорічно оплачувати за військову службу для Кримського ханства; ✓ Польська влада заборонила українським козакам походи на Крим і Османську імперію; ✓ Річ Посполита передавала турецькому васалові, князівству Молдова, Хотин; ✓ Умови турецько-польської Хотинської угоди 1621 р. Поміркуйте, інтереси кого не були враховані? Які наслідки можуть виникнути внаслідок цього? ?

..Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському. Ця людина є щирий сповідник православної віри, за яку [він] віддає своє життя й після заспокоєння свого шанується на Русі як благовірний. «Петро Конашевич, чоловік надзвичайної мудрості й зрілого судження у справах, спритний у словах і вчинках, хоча за походженням, способом життя і звичками був простою людиною, однак в очах нащадків він гідний стати поряд з найвидатнішими людьми свого часу в Польщі». Патріарх Феофан III про роль гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної ієрархії (1627 р.) Наведіть факти з біографії козацького ватажка, які доцільно використати до такої характеристики? 2 Як патріарх оцінював роль П. Конашевича- Сагайдачного у відновленні православної церкви? 1 Яків Собеський. «Історія Хотинського походу 1621 р.» Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний на коні. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб...». 1622 р. Пам’ятник П. Конашевичу-Сагайдачному біля Хотинської фортеці 

Домашнє завдання Опрацювати § 13, с. 92-98 Підготуйте проєкт/презентацію. Про участь козаків у Хотинській війні вірменський хроніст Авксентій писав: «Якби не козаки, військо Речі Посполитої було б розбите за три-чотири дні. Перемогу здобули тільки завдяки Богові й запорозьким козакам». За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом битви та складіть опис фактів, на підставі яких можна скласти відповідну наведеній характеристику

Основні дати 1616 р. — взяття Кафи козаками на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним; 1618 р. — похід козаків під проводом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного на Москву; 1620 р. — відновлення ієрархії Київської митрополії православної церкви; 1621 р. — Хотинська битва;

Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний; бл. 1570, с. Кульчиці, тепер Самбірського р-ну Львівської обл. - 10(20).04.1622, Київ) — видатний політ., держ. і військ. діяч. Освіту здобув в Острозькій академії. З 1601 перебував на Запоріжжі. С. уперше обраний гетьманом 1606 (за ін. відомостями — 1601). Завдяки його діяльності козацьке військо перетворилося у регулярне військ. формування. С. здобув ряд тур. фортець, зокрема Кафу (суч. Феодосія, АРК, 1616). Взяв участь у поході польського королевича Владислава на Москву (1618). За сприяння С. у Києві утворився культ. осередок (Й. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та ін.), 1620 відновлено православну ієрархію. Полководець з усім Військом Запорозьким записався у Київське Богоявленське братство (1620). С. став першим укр. гетьманом, який прагнув поєднати військ. могутність козацтва з діяльністю ін. станів укр. суспільства. У вересні 1621 діяч очолював 40-тис. укр. військо, яке відіграло вирішальну роль у розгромі тур. армії під Хотином (тепер Чернівецька обл.). С. був поранений у цій битві отруйною сирілою, помер через кілька місяців. Майже всі кошти пожертвував на відновлення Богоявленського монастиря та утримання кількох братських шкіл. Похований у Києво-Братському монастирі. Петро Конашевич-Сагайдачний 1616—1622 рр. гетьман Війська Запорозького (з перервами)

Касіян Сакович «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» – 1622 р. Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Герб Запорізького війська Здобуття Кафи запорожцями

Хотинська фортеця – XIII–XVI ст.