Еволюція Квіткових Відділ квіткових поділяють на два класи: дводольні, чисельністю 180 тис. видів, що об'єднані в 10 тис. родів і 325 родин, і однодольні — 60 тис. видів, 3 тис. родів, 65 родин. Обидва класи розвивались у крейдовому періоді мезозойської ери. Сучасні систематики вважають, що однодольні виникли від дводольних, відділившись на ранніх етапах еволюції як самостійна гілка. Потім обидва класи розвивались паралельно і незалежно один від одного.
Класи дводольних і однодольних поділяють на порядки, а їх, у свою чергу, на родини. Більшість представників, що мають велике практичне значення, належать до родин хрестоцвітих (капустяних), розоцвітих (розових), бобових, пасльонових, складноцвітих (айстрових) з класу дводольних; злакових і лілійних з класу однодольних.
Особливості кореневої системи За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату. Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіальне. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин. У мичкуватої системи всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, з якого розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи. Така система характерна для більшості однодольних рослин.
Будова насінин у дводольних і однодольних рослин неоднакова. Типовою дводольною рослиною є квасоля, однодольною — жито. Головною відмінністю в будові насінин є наявність двох сім'ядоль у зародку дводольних і однієї — у однодольних рослин. Функції їх різні: в насінні дводольних у товстих, м'ясистих сім'ядолях містяться поживні речовини (квасоля). Особливості насінини. Зародок
Особливості насінини У однодольних єдина сім'ядоля — щиток — тоненька пластиночка, розміщена між зародком і ендоспермом насінини і щільно притиснена до ендосперму ( пшениця). При проростанні насінини клітини щитка поглинають поживні речовини з ендосперму і передають їх до зародка. Друга сім'ядоля редукована або відсутня. Зародок
Особливості проростка Проростки дводольних і однодольних рослин відрізняються одні від одних і своїми надземними частинами. ёУ дводольних є дві сім'ядолі, які нагадують листочки, а в однодольних їх немає. Щиток зародка однодольних, який вважається єдиною сім'ядолею їх насінин, під час проростання зародка зникає, тобто використовується зародком для живлення.
Особливості проростка У частини дводольних під час проростання сім'ядолі виносяться над поверхнею ґрунту і стають першими фотосинтезуючими листками. Це надземний тип проростання (гарбуз, клен). У інших сім'ядолі залишаються під землею і є джерелом живлення проростка (горох). Автотрофне живлення починається після появи пагонів із зеленими листками над ґрунтом. Це підземний тип проростання.