Презентація на тему "Різноманітність ссавців"

Різноманітність ссавців. Хижі. Ластоногі. Китоподібні. Примати. Презентація вчителя біологіїБратської ЗОШ І-ІІІст. Покровської селищної ради. Синельниківського району. Новікової С. А.

Хижі

Характеристика хижих. Хижі (Carnivora)— різноманітний ряд плацентарних, як сухопутних, так і водних ссавців, поширених майже по всьому світу. Переважна більшість представників ряду є класичними м'ясоїдними тваринами, що полюють головним чином на хребетних. Майже всі представники ряду їдять м'ясо як основний компонент дієти. Багато хижих харчуються не лише м'ясом. Ведмеді є всеїдні, а деякі види, як-от велика панда і зовсім спеціалізуються на рослинному живленні. Члени ряду хижих мають характерну форму черепа та характерні ікла та хижі зуби. Багато хижих мають товсті, розкішні хутра. Шерсть буває різних кольорів. Крім того, багато хижих смугасті, плямисті, стрічкові або з іншим малюнком, який робить їх менш помітними на загальному фоні. Песець, наприклад, біліє взимку, щоб відповідати кольору снігу. Хижі — відносно довгоживучі ссавці, більшість видів живуть принаймні десятиліття. Хижі є важливими хижаками в багатьох екосистемах, діючи як контроль за популяціями своїх жертв.

Котячі

Характеристика котячих. Розміри широко варіюють: від 34 см і маси 1 кг (плямисто-руда кішка) до 3,8 м і більше 300 кг (тигр). Ходять, опираючись на пальці. Передні кінцівки - 5-палі, задні - 4-палі. У всіх видів, крім гепарда і суматранської кішки, кігті втяжні. Зубів менше, ніж у решти хижих (28-30), тому морда коротка, а голова виглядає округлою. Зубна система різко вираженого м'ясоїдного типу. Язик покритий дрібними, загостреними роговими сосочками, які допомагають котячим зіскоблювати м'ясо з кісток і чистити шерсть. Хвіст у більшості видів довгий. Забарвлення від сіруватого до рудувато-бурого, як правило із смугами, плямами, крапками або розетками. Волосяний покрив низький, більш пухнастий у північних і високогірних видів. З органів чуття краще розвинені слух і зір; нюх слабкіше. Кішки здатні чути дуже високі звуки - частотою до 80 000 Гц (людина до 20 000 Гц). Спосіб життя переважно сутінковий і нічний. Живуть поодинці або сім’ями. Дитинчата народжуються сліпими і безпомічними. Виховує дитинчат мати, батько піклується про них тільки в рідкісних випадках. Тривалість життя до 30 років.

Кіт свійський. Кіт сві́йський, або кі́шка сві́йська (Felis silvestris catus) — невеликий ссавець ряду хижих родини котових. Кіт перебуває в тісному співіснуванні з людиною понад 9500 років та є найпоширенішою хатньою твариною. Поширений у всіх районах земної кулі. Коти приблизно одного розміру з іншими малими кішками, вони мають струнке тіло, гострі зуби, чудовий зір та нюх, добре пристосовані для полювання на менших тварин. Хоча коти полюють поодинці, вони є соціальними тваринами, що використовують численні засоби комунікації, у тому числі вокалізацію, феромони, мову тіла.

Тигр. Найчисельнішим із підвидів тигра є бенгальський тигр, чисельність якого становить близько 80 % загальної кількості виду. Він розповсюджений на території Індії, Бангладеш, М'янми, Бутану та Непалу. Тигр — найважча з сучасних диких кішок, але різні його підвиди сильно різняться вагою. Великі самці амурського тигра можуть досягати 3.5 метрів у довжину без хвоста та важити більше ніж 300 кілограмів. Дорослі тигри — істоти територіальні, а тому суворо захищають свою територію. Самці тигрів можуть легко спілкуватися з тигрицями на їхній території й навіть ділитися здобиччю, але до інших самців агресивні і непримиримі. У дикій природі тигри в основному харчуються копитними великого та середнього розміру.

Лев. Леви — єдині кішки, у яких самці виразно відрізняються від самиць. Вирізняються великою гривою і є набагато більшими за левиць. Лев вважається дорослим у 5 років і до цього моменту набирає свого оптимального «бойового» розміру. Самці важать 150—225 кг, в окремих випадках — до 240 кг при довжині тіла без хвоста 1,7-2,5 м, хвіст — 90-110 см. Маса самиць становить 100—150 кг, в окремих випадках до 160 кг. Леви живуть великими сімейними групами — прайдами. Мешкають у степах і саванах Азії та Африки. Полюють на зебр і гну, живляться великими тваринами такими як слон, носоріг, бегемот, великі буйволи, прудконогі газелі.

Оцелот. Оцелот — хижий ссавець, типовий вид роду леопардів (Leopardus). Мешкає в Америці — від півдня США до півночі Аргентини. Займає широкий спектр середовищ проживання, від чагарників до тропічних лісів, однак уникає відкритих місцевостей і високогір'їв. Зазвичай активний під час сутінків і вночі. Полює переважно на невеликих наземних ссавців. Шерсть коротка й шовковиста. Вага — 8—16 кг, довжина від голови до хвоста — 55–100 см, хвіст — 30–45 см. Здобич оцелотів — переважно птахи й невеликі ссавці, такі як гризуни, опосуми. Проте іноді ці коти ловлять змій, а також великих ссавців.

Леопард – величний мешканець Азії та Африки

Сніжний барс. Ссавець із сімейства котячих, що мешкає в гірських масивах Центральної Азії. Має помітно довгий хвіст. Довжина тіла від голови до хвоста 103-130 см, самого хвоста 80-105 см. Характерне забарвлення чудово маскує звіра у природному середовищі його існування - серед темних скель, каміння, білого снігу і льоду. веде переважно усамітнений спосіб життя, хоча матері можуть виховувати кошенят протягом довгого часу. Їсть сніжний барс будь-яке м'ясо і може вбивати тварин, що втричі більші за нього, але переважно харчується гризунами. Занесений до Червоної книги.

Ягуар. Ягуа́р — третій за розмірами у світі та найбільший і найсильніший представник родини котячих у Північній та Південній Америці. Основні місця проживання ягуара — тропічні дощові ліси та злаковники. Його зустрічалиі в гірських лісах, на висоті до 2,000 м, і на океанському узбережжі, де хижак відшукує і викопує черепашачі яйця. Має надзвичайно потужний укус, навіть у порівнянні з іншими великими кішками. Ягуар здатен прокусити панцир броньованих рептилій. Спосіб життя ягуарів усамітнений. Як і всі хижі кішки, ягуари — територіальні звірі. Є сутінковим хижаком. Основна його здобич — капібари і копитні на зразок болотного і білохвостого оленів, мазами, пекарі й тапіри, але він нападає також на птахів, мавп, лисиць, змій, гризунів. Полює ягуар і на черепах.

Характеристика Псових (Собачих)Тварини поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Родина об'єднує типових хижих, як правило, середніх за розміром. Довжина тіла від 50 см (дрібні лисиці) до 160 см (вовк). Тулуб подовжений. Голова витягнута, вуха стоячі. На передніх лапах по 5 пальців, на задніх — по 4; тільки у вовка строкатого на передніх лапах їх 4; у домашніх собак на задніх лапах іноді буває по 5 пальців. Кігті тупі, не втягуються. Хутро густе, зазвичай пухнасте. Хвіст довгий, пухнастий. Забарвлення шерсті різноманітне: однотонне, крапчасте, плямисте, іноді дуже яскраве. У зв'язку з м'ясоїдним характером живлення, зубна система у псових різко вираженого різального типу: сильно розвинені хижі зуби й ікла. У більшості видів налічується 42 зуби. А у лисиці великовухої в обох щелепах є по 4 кутніх зуба, і загальне число зубів досягає 48.

Собака. Свійський пес був одним з найбільш широко застосовуваних службових та компанійських тварин протягом всієї історії людства. За підрахунками, на планеті на 2015 рік проживало близько 525 мільйонів собак. У наш час існують більше 300 порід собак, які зовсім не схожі одна на одну, але процес створення нових триває й зараз.

Вовк. Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк зазвичай більший за вівчарку. Вовк розповсюджений досить широко — трапляється в Європі, Азії та Північній Америці. В Україні вовк трапляється на всій території. Повсюди основною здобиччю вовків є копитні тварини: в тундрі — дикі та свійські північні олені; в лісовій зоні — лосі, сарни, дикі свині, свійські вівці, корови, коні; в степу та пустелі — антилопи різних видів та вівці; в горах — дикі та свійські кози.

Лисиця. Найпоширеніший представник і типовий вид — лисиця звичайна. Другий вид, який мешкає в Україні — корсак — занесений до Червоної книги України. Розмір лисиці залежить від її виду і варіюється від 18 см (у самої маленької лисиці – фенека) до 90 см. Також різниться і вага лисиці – від 0,7 до 10 кг. Всі лисиці виділяються особливою родовою ознакою – витягнутою мордою, подовженим тілом, але з короткими кінцівками. їжею для неї служить різна більш дрібна живність – різні гризуни (польові миші, ховрахи), зайці, птахи, що гніздяться на землі.

Песець. Поширений в приполярних районах усієї північної півкулі, займаючи всі головні біоми тундри. Песець всеїдний, у його кормі понад сотню видів тварин і з 25 видів рослин. Проте головні його харчі — дрібні гризуни, особливо лемінги, та ще птахи. Ще песець харчується як викинутою на берег, так і здобутою рибою, а так само рослинною їжею: ягодами (чорницями, морошками), травами, водоростями (наприклад, морською капустою).

Єнот Єнот поширений на сході Азії. В Україні «єнот» — мисливська назва виду Nyctereutes procyonoides (єнот уссурійський). Єноти в Україні тепер широко поширені і в окремих місцях є однією з домінантних груп хижих ссавців. Єнотів вперше випустили в Україні у1953 році — у Бродівському районі Львівщини. Єноти всеїдні. Вони шукають на поживу як рослин, так і тварин.Єнот є мисливським видом ссавців. Єноти часто виявляються хворими на сказ

Характеристика Ведмежих. Ведме́деві або ведме́жі — родина ссавців із ряду Хижі налічує вісім сучасних видів, поширених у всій північній та частково південній півкулі Землі. До цієї родини належать найбільші з сучасних представників ряду Хижі, та одночасно найбільші наземні хижаки: білий ведмідь досягає ваги понад тонну при довжині близько трьох метрів; найдрібніший вид родини, малайський ведмідь, при довжині тіла 1—1,5 метри важить до 70 кілограмів. Самиці у всіх видів менші від самців; у білих ведмедів різниця у вазі та розмірах самців та самиць досягає 1,5—2 рази. У всіх ведмедів коренасте, міцне тіло, часто з високою холкою. Лапи сильні, п'ятипалі, з великими невтяжними кігтями. Кігті керуються міцними м'язами, що дозволяє ведмедям вилазити на дерева, а також рити землю та розривати здобич. Хода ведмедів шаркаюча, ходять, опираючись на стопу. За характерну постановку задніх лап пальцями під кутом всередину ведмедів називають «косолапим». Хвіст дуже короткий, майже не помітний у шерсті. Голова велика, очі маленькі, шия товста, порівняно коротка. Волосяний покрив на всьому тілу високий, часто кошлатий; у малайського ведмедя — низький та рідкий. Забарвлення загалом однотонне, від вугільно-чорного до білого.

Ведмідь білий. Найбільший представник родини ведмедевих, і одночасно найбільший сучасний сухопутний хижак. Поширений у Північному Льодовитому океані та на його узбережжях. Щільне хутро та товстий шар жиру добре ізолюють організм тварини від холоду, білий колір чудово маскує при полюванні. Вага більшості самців білого ведмедя коливається від 300 до 600 кг. Практично не вживає рослинної їжі; проміж ведмедів він найчастіше вдається до полювання на людину. Вживає як їжу будь-яку тварину, яку може вбити: птахів та їхні яйця, гризунів, молюсків та крабів на морських узбережжях, моржів та викинутих на берег або мілководдя китів, зрідка північних оленів та вівцебиків

Панда. Поширена в гірських районах Південного Китаю. Велика панда —лісова тварина, бамбукові гаї —її головне місце проживання. Незважаючи на те, що панди відносяться до хижих тварин, їх раціон переважно вегетаріанський. Фактично, вони їдять один тільки бамбук. Великі панди — істоти нічні, що не сплять від сутінків до світанку. Вдень вони засинають і відпочивають, проте не в постійному лігві, а в затишному місці Велика панда — вимираючий вид.

Норка. Розглядаючи родина куницевих, не можна не згадати про американську і європейську норку. Ці тварини чудово пірнають і плавають. Зовні норка нагадує колонка. Європейська менше американської. Довжина її тіла 40 см. Маса не більше півтора кілограма. Норки живуть біля водойм з подмитими берегами, харчуються дрібними гризунами, ондатрами, жабами і т. д.

Горностай. Горностай схожий зовні з ласкою, довжина тіла в середньому становить 30 см. Цей хижий звір, харчується гризунами. Іноді розоряє гнізда. У голодний час може їсти жаб, і якщо їх немає, то покидьки і ягоди ялівцю.

ТхірЇх відомо три види: степовий, чорноногий і чорний. Перший найбільший, довжина тіла до 56 см, маса до двох кг Трохи менше чорні тхори. Довжина їх тіла становить 48 см, а маса не більше 1,5 кг Основа харчування у всіх трьох видів - це гризуни. Чорний тхір, як правило, віддає перевагу мишам і полівкам, а степовий – хом'якам і сусликам.

Куниця. Кам’яна та лісова куниці. Ці звірки значно крупніше тхорів. Довжина тіла кам'яної куниці становить в середньому 45 см, а маса не більше 2,5 кг. Лісова трохи поменше. Довжина її тіла у середньому 44 см, а вага коливається в межах від 750 до 1500 грамів. Тіло у куниць сильне, струнке, вушка великі, забудовані. Відмінності між цими видами в будові зубів і черепа. Більш південним видом є кам'яна куниця. Як зрозуміло з назви, лісова мешкає в лісах, захаращених темнохвойних і змішаних. Іноді і кам'яна живе в такій місцевості, але частіше її можна побачити на безлісих скелястих схилах. Як правило, активні в нічний час доби, хоча можна зустріти їх і вдень. Лісова куниця їсть гризунів, іноді зайців. Кам'яна харчується так само, але в її раціоні левову частку займає рослинна їжа. 

Борсук. Досить велика тварина. Довжина його тіла трохи менше метра, а вага сягає до 10 кг. Цікава будова тіла борсука притягує погляд: воно має клиноподібну форму з вузькою, витягнутою головою. Вуха у борсука маленькі, мають округлу форму. Ноги - короткі і досить масивні, з сильними і довгими пазурами. Борсук - природжений землекоп. Його підземні ходи деколи схожі на галереї багатоярусного замку з безліччю відгалужень і тупиків. Полювати борсук воліє по ночах. Харчується він в основному слимаками, жуками, земляними черв’яками. Тому в пошуках їжі борсук пересувається досить повільно, з опущеною головою. Впадають в зимову сплячку. Якщо ж зима не дуже холодна, борсук може прокинутися і вийти назовні.

Значення хижих. Загалом ссавці з родини хижі є корисними тваринами. Ще донедавна їх називали “санітарами” природи. Дійсно вони діють як фактор природного добору, ловлячи в першу чергу хворих, поранених та знесилених тварин. Хижі є важливими хижаками в багатьох екосистемах, діючи як контроль за чисельністю своїх жертв. Їх видалення має серйозні наслідки для екосистеми. Наприклад, вовки були нещодавно знову введені в Єллоустонський національний парк (після їх викорінення протягом майже 70 років), щоб їх хижацтво на лося дозволило деревним рослинам оправитися від перевипасу. На багатьох Хижих, великих і малих, наземних і водних полюють люди. Вони є джерелом м’яса, цінного хутра, цінного жиру. Багато хижих є помічниками і друзями людини. Собаки захищають оселі та господарів від будь-яких непроханих гостей. Кішки майстерно ловлять мишей і пацюків, оберігаючи від них запаси продуктів. Як негативне значення слід виділити поширення різних хвороб. Наприклад, сказу. Часто становлять небезпеку - нападають на людей і свійську худобу.

Характеристика Ластоногих. Ластоногі — група морських м'ясоїдних ссавців. Мешкають в морях та океанічних водах в областях з помірним і холодним кліматом Північної та Південної півкулі. Два види тюленів мешкають виключно у внутрішніх водоймах — Каспійському морі, в озерах — Байкалі, Ладозі. У субтропічних водах живе тюлень-монах звичайний. Ластоногі практично все життя проводять у воді. Розвивають велику швидкість при плаванні й пірнають на велику глибину в гонитві за здобиччю. Більшість представників групи ластоногі збиваються у зграї. На берегах або льодах формують лежбища, коли виходять з води відпочити, погрітися на сонці, для линяння, для народження і вигодовування потомства. Деякі види живуть поодинці або невеликими групами. Більшість з них періодично мігрують. Деякі види осілі, наприклад, звичайний тюлень. Всі представники групи ластоногі відносно великі тварини. Довжина тіла становить від 130 до 650 см, а вага від 45 (нерпа) до 3600 кг (морський слон. Ластоногі мають веретеноподібну обтічну форму тіла, звужену до заднього кінця. Голова невелика на короткій шиї, хвіст у вигляді короткого відростка. Морда закруглена, на верхній губі помітні жорсткі вуса. У всіх ластоногих повна зубна система, представлена іклами, різцями і корінними зубами, число зубів: 12–24. П'ятипалі передні кінцівки перетворені в плавці (ласти), звідси назва ряду. Характерна горизонтальна спрямованість назад задніх кінцівок. На суші ластоногі пересуваються незграбно, спираючись на передні ласти і відштовхуючись задніми кінцівками, при цьому тіло вигинається дугою. Тіло більшості тварин покрито короткою блискучою рідкісною шерстю. Причому у деяких видів шкіра практично гола, а в інших шерсть густіша. У всіх цих тварин прекрасно розвинена жирова тканина під товстою шкірою, що охороняє їх від втрати тепла при тривалому знаходженні в холодній воді. пру Прим пірнанні щілиноподібні ніздрі закриваються клапанами. Округлі очі мають мигальну перетинку. У більшості видів немає зовнішньої вушної раковини, але чують ці тварини дуже добре. Деякі види здатні до ехолокації.

Тюлень. Тюлені хоча і утворюють групові скупчення – так звані лежбища на березі морів і океанів, їм на відміну від інших ластоногих набагато менш властивий стадний інстинкт. Наприклад, годуються і відпочивають вони окремо, і лише в разі небезпеки стежать за поведінкою своїх побратимів. Також тюлені досить миролюбні істоти, між собою вони практично не сваряться, за винятком, зрозуміло, шлюбного періоду. На лежбищах вони спеціально розташовуються ближче до води, щоб у разі небезпеки пірнути у водну гладь. Головним джерелом їх їжі є різна морська живність: риба, молюски, раки, краби.

Морський слон

Моржі

КитоподібніТіло обтічної форми. Це дає китоподібним велику здатність до плавання. Змінені передні кінцівки. У них немає задніх кінцівок. Хвостовий плавець має горизонтальне положення. Китоподібні товариські і живуть групами. Вони швидкі і можуть досягати від 30 до 40 кілометрів на годину. Можуть пірнати на великі глибини. Також можуть стрибати над водою (від 2 до 4 метрів). Вони розумні, і деякі види, такі як дельфіни, грайливі..

КитоподібніВони живуть від 25 до 30 років. Зубаті китоподібні харчуються переважно рибою та кальмарами. Вусаті фільтрують воду, живлять планктоном. У них є гостре відчуття ехолокації (біосонара) за рахунок випромінювання ультразвукових хвиль у воду. Мають шар жиру, який виконує роль теплоізолятора.

Синій кит

Кашалот

Косатка

Дельфін. Дельфіни-дуже розумні, граціозні морські істоти.Їх видовжене, ідеально пристосоване до плавання тіло і могутній хвіст допомагають плавати з великою швидкістю і високо вистрибувати з води. Вони живуть цілими сімейними групами – косяками. Полюбляють переслідувати заради розваги кораблі.

Значення ластоногих та китоподібних. В минулому на китоподібних, особливо крупних, вівся промисел. Як наслідок такого варварського відношення більшість видів стала зникати. Особливо постраждали вусаті кити, п’ять видів яких занесено до Міжнародної Червоної книги. Робилися спроби приручати дельфінів з метою виконання певних робіт на морському дні. Але поки що нам не вдається розшифрувати мову дельфінів і налагодити повноцінне спілкування з ними. Ці китоподібні виступають лише в атракціонах океанаріумів, як інші звірі в цирках. Активний промисел на котиків заради цінного хутра призвів до катастрофічного зменшення його чисельності. Лише заборона полювання та закони про охорону поступово дають позитивні результати – популяції котиків повільно збільшуються. Моржі є промисловою твариною. Цінується їх жир та м’ясо. В природі регулюють чисельність багатьох тварин

Характеристика Приматів. Примати— ряд плацентарних ссавців, що включає, зокрема, мавп і людину. Приматам характерні п'ятипалі, дуже рухомі верхні кінцівки (руки), зіставлення великого пальця іншим, нігті. Тіло покрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще і підшерстя, тому їх волосяний покрив нагадує хутро. Для багатьох видів характерні мантії, гриви, бороди, вуса, брови тощо. Більшість приматів мають хвіст. Голова приматів має збільшений мозковий відділ черепа та вкорочені щелепи. У приматів добре розвинений головний мозок, котрий у більшості видів із борознами і звивинами. Примати поширені в тропічних та субтропічних районах Північної та Південної Америки, Африки та Азії. Більшість приматів проживають в лісах, але деякі (зокрема, людиноподібні мавпи та бабуїни) ведуть наземний спосіб життя, зберігаючи при цьому здатність лазити по деревах. Приматам притаманні соціальні зв'язки, більшість з них живуть стадами або сімейними групами.

Горила. Гори́ла — рід найбільших людиноподібних ссавців, з родини Людинові. У природі горили мешкають в екваторіальних лісах Західної і Центральної Африки Зріст дорослих самців може варіювати від 1,65 до 1,75 м (за іншими даними — до 2 м) при ширині плечей близько 1 м. Вага самців в середньому 140–170 кг, але може перевищувати й 200 кг. Самиці важать приблизно вдвічі менше. Тримаються невеликими групами, що складаються з самця-ватажка, декількох самиць, їх дитинчат. Харчуються рослинною їжею, хоча при нагоді не уникають і тваринної.

ШимпанзеЄ генетично найближчою до людей твариною. Шимпанзе звичайний поширений головним чином в західній і центральній Африці. Хоча шимпанзе не можуть говорити через будову голосового апарату, вони здатні спілкуватися руками мовою глухонімих людей. Першого шимпанзе навчили говорити мовою жестів в 1967 році, а до 1972 року вже з десяток шимпанзе були навчені мові жестів.

Орангутани. Орангутани — тварини, великі за розміром. Ріст самців може досягати 1,5 м (зазвичай менше), маса тіла — 50—90 і навіть 135 кг. Самки значно менші. Орангутани мешкають тільки в дощових лісах островів Борнео і Суматра. Практично все життя вони проводять на деревах, по яких пересуваються за допомогою дуже довгих рук (їх розмах — до 2 м — значно перевищує ріст мавпи), допомагаючи собі ногами.

Лемури. Лемури — надродина мокроносих приматів. Ця група приматів зустрічається лише на Мадагаскарі і Коморських островах. Весь зовнішній вигляд лемурів сформований життям у кронах дерев. Типова їжа лемурів — фрукти, комахи, пташині яйця, мед, м'які та солодкі частини рослин. Одні лемури є затятими відлюдниками, терплячи один одного лише в період розмноження, інші — справжні колективісти, живуть великими постійними зграями. Серед лемурів можна знайти і денні, і нічні, і сутінкові види.

Значення приматів Входять до складу більшості біоценозів. Утворюють з живими організмами харчові зв’язки Мавпи – це забавні істоти, які залучають людську. Мають величезне значення в медичних і біологічних експериментах. Оскільки подібність людини з мавпами просто вражає, то деякі органи тваринного використовуються для лікування людей. Високий інтелектуальний рівень психічного розвитку дозволяє легко дресирувати і приручати їх. Джерело: https://dovidka.biz.ua/znachennya-primativ-v-prirodi-ta-zhitti-lyudini