Мета уроку: -сформувати уявлення про періоди та тривалість життя тварин, життєві цикли, особливості росту тварин різних груп;-ознайомити учнів з тваринами довгожителями;-розвивати практичні навички аналізувати, порівнювати, робити висновки. -виховувати етично-ціннісне ставлення до живих об’єктів.
Типи постембріонального розвитку. Прямий (без перетворення; з яйцевих оболонок або з тіла матері виходить організм невеликих розмірів, який здатен самостійно існувати й активно харчуватися; у ньому закладені всі основні органи, які властиві дорослій тварині; розвиток зводиться в основному до росту і статевого дозрівання у гідри, війчастих та малощетинкових червів, дафнії, річкових раків, черевоногих і головоногих молюсків, акул, каракурта, змії, птаха, ведмедя) Непрямий (з перетворенням, з яйця, або з тіла матері, виходить личинка, яка відрізняється від дорослого організму будовою і способом життя; вона активно харчується і росте; розвиток личинки в дорослу особину пов'язаний з перетворенням у плоских, круглих, багатощетинкових червів, більшості молюсків, комах, ланцетників, кісткових риб, амфібій)
При непрямому розвитку з повним перетворенням розвиток супроводжується глибоким перетворенням організму, перебудовою органів, зміною середовища життя або способу існування.заплідненняяйцяличинкиприкріплення гліхідій до рибиметаморфоз. Цикл розвитку прісноводних двостулкових. Глохідій мікроскопічна личинкова стадія крупних прісноводних двостулкових молюсків, має гачки, які дозволяють прикріплятись до риби
Періоди життя тварин після народження. У безхребетних тварин з непрямим розвитком виділяють:личинковий період і період статевої зрілості; у птахів - стадію пташеняти, яке ще не здатне літати, і стадію дорослого статевозрілого птаха; у ссавців розрізняють новонародженість (як правило перші дні або тижні життя), молочний період (період годування молоком матері);дозрівання (триває до статевої зрілості);зрілість (розквіт функціональної діяльності тварин);старіння (функції організму поступово згасають).
Тривалість життя тварин. Якщо серед рослин дуби і тиси живуть близько 2 000 років, а секвої ще довше, то серед тварин таких довгожителів немає. Між систематичним положенням тварин і тривалістю життя зв’язку немає. Навіть тривалість життя тварин, що належать до споріднених груп, буває різною. Наприклад, гідра живе не більше 1-2 років. Із кільчастих червів п’явка живе 25-30 років, а черв’як дощовий — утричі менше. Більші за розмірами тварини загалом живуть довше дрібних, але й тут повного збігу немає. Деякі молюски живуть близько 100 років і більше, слони — понад 80 років, папуги — 70, кроти — 40-50, коні — 40, ропухи — 35-40, леви — 35, голуби — 30, корови — 25-30, ведмеді — 20-30, жаби — 15, зайці — 6-8, миші—5, щури — 2-3 роки.
Основні чинники що впливають на тривалість життя тварин:• чинники довкілля (освітлення, температура, вологість повітря, склад води та інші), що змінюються протягом доби або протягом року, а вони зумовлюють сезонну линьку для росту, міграції тварин, сповільнення процесів життєдіяльності, впадання в сплячку, заціпеніння, розмноження в певний період тощо);• внутрішні чинники – плодючість (чим більше потомства тварина дає, тим менше живе), розміри (зазвичай менші за розміром тварини мають меншу, а більші за розміром - більшу тривалість життя, оскільки обмінні процеси у більших тілах відбуваються повільніше), ритм і частота дихання та серцебиття (тварини, які мають високий ритм і частоту, живуть недовго), тип харчування (рослиноїдні живуть довше за хижаків), темпи розвитку організму (тварини, які швидко розвиваються і досягають статевої зрілості, як правило мають меншу тривалість життя, зумовлюється інтенсивністю обмінних процесів).• умови життя (тривалість життя тварин у зоопарках, де вдосталь кормів, немає хижаків і є ветеринарний догляд, як правило, значно більша, ніж у природі).