Презентація на тему Телездоров’я та телемедицина

Лекція 6 Телездоров’я та телемедицина

План Сучасний стан розвитку телездоров’я та телемедицини в світі. Огляд телемедичних технологій. Організаційні та правові засади надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини. Телевідеоконсультування. Телемедична візуалізація та телерадіологія. Телемедицина в період воєнного часу.

Телемедицина - це нова революція в сфері охорони здоров’я. Сучасні технології зробили свій внесок у пришвидшення розвитку та зменшення її вартості. Сфера телемедицини кардинально змінилася з моменту свого створення. Лише близько п’ятдесяти років тому кілька лікарень почали експериментувати із наданням послуг на відстані, щоб охопити пацієнтів у віддалених місцях. Але з часом телемедицина перетворилася на складну комплексну послугу, яка використовувалася в лікарнях, приватних кабінетах лікарів та інших закладах охорони здоров’я.

Завдяки широкому розмаїттю мобільних програм для здоров’я та нових мобільних медичних пристроїв, які є зручними для споживачів, пацієнти починають використовувати технології для моніторингу та відстеження свого здоров’я. Прості домашні медичні прилади, які можуть виконувати важливі функції, наприклад, діагностувати вушні інфекції, контролювати рівень глюкози або вимірювати тиск, дозволяють пацієнтам збирати необхідну медичну інформацію для діагностики лікарю, не заходячи в його кабінет. І знову ж, по мірі того, як все більше пацієнтів починають активно використовувати технології для контролю свого здоров’я, вони також будуть більш відкритими для альтернативних способів отримання допомоги - за допомогою телемедицини!

Варто визнати, що пандемія COVID-19 змусила всіх швидко впровадити телемедицину у повсякденну практику. По-перше, надання послуг таким чином у неургентних випадках захищає пацієнтів від контакту та допомогає дотримуватися соціальної дистанції. Перехід на телемедицину також допоміг зменшити ризик зараження COVID-19 для медичних працівників завдяки меншому контакту з потенційно інфікованими пацієнтами. Інфікування медичних працівників могло б створити серйозне навантаження на решту медичного персоналу закладів охорони здоров'я. Нарешті, почали публікувати більше керівних принципів щодо способів належного впровадження телемедицини, зберігаючи при цьому оптимальний догляд за пацієнтами. У багатьох країнах це відкрило можливість навчання медичних працівників про COVID-19 та забезпечило поширення їх досвіду. 

Телемедицина в УкраїніЯк показує досвід інших країн, одним із перспективних способів підвищення рівня медичного обслуговування, розширення можливостей щодо доступності та якості медичних послуг населенню, особливо для тих груп, що проживають на сільських територіях, є запровадження телемедицини. У 2015 році, за статистикою Американської телемедичної асоціації, проведення дистанційних консультацій, моніторингу та коригування лікування скоротило кількість ліжко-днів на 25 %, кількість госпіталізацій – на 19 %, кількість звернень за очною консультацією – на 70 %. Тобто, пацієнт не тільки швидше та якісніше отримує медичну допомогу, економлячи час і гроші на дорозі та консультаціях, але й не потрапляє на лікарняне ліжко з важкими форми захворювання. Розвиток телемедицини є вкрай необхідним для нашої країни, особливо з огляду на продовження війни на сході України. У військовій медицині телемедичні технології здатні спростити роботу лікарів, виконати ефективний менеджмент на етапах евакуації, систематизувати та стандартизувати якість надання медичної допомоги. Враховуючи складність лікування вогнепальних поранень, це дає змогу тримати на постійному й тривалому контролі процес лікування кожного потерпілого. Фахівці повідомляють, що ми вже на цьому шляху, однак потрібно ще дуже багато зусиль, щоб вдосконалити правову базу, сформувати керівні принципи надання телемедичних послуг, а також провести навчання медичного персоналу для надання якісної допомоги.

Телемедицина (від грец. tele — дистанція, лат. meder — лі­кування) — це галузь медицини, яка використовує телекомуні­каційні й електронні інформаційні (комп’ютерні) технології для забезпечення медичної допомоги на відстані. За визначенням МОЗ: телемедицина — це надання медич­них послуг у тих випадках, коли відстань між медичним пра­цівником і пацієнтом є критичним чинником.

Мета телемедицини — надання якісної медичної допомоги будь-якій людині незалежно від її місцезнаходження і соціаль­ного положення . Предмет телемедицини — передача за допомогою телекомунікацій і комп’ютерних технологій усіх видів медичної ін­формації між віддаленими один від одного пунктами (медич­ними закладами, пацієнтами і лікарями, представниками охо­рони здоров’я і т. д.) .

Надання телемедичної допомоги характеризується пере­важно двома ознаками :видом інформації, яку передають (опис історії хвороби, відеозображення ендоскопічної і УЗ-картини, рентгенівських знімків, мікроскопічних мазків, дані лабораторних аналізів);способом передачі інформації (телефонні лінії, супутниковий і стільниковий зв’язок).

Телемедична процедура — це стандартна послідовність спільних дій абонента, консультанта, координатора, пацієнта і допоміжного персоналу, що відбувається за шаблонним сце­нарієм, з використанням комп’ютерної і телекомунікаційної техніки і характеризується суворо визначеною метою

На сьогодні виділяють наступні основні види телемедичних процедур:телевідеоконсультування та інструктажтелемедична візуалізація та телерадіологіятелемоніторинг і біорадіотелеметріядистанційне маніпулюваннядистанційне навчаннятелепсихіатріятеледерматологіятелеофтальмологія 

Можливості телемедицини використовуються:клінічною медициною (зв’язок між міськими і сільсь­кими районами, телеконсультування і моніторинг пацієнтів і т. д.);військовою медициною (лікування травми, отриманої на полі бою, телеконсультування, тюремні телемедичні системи і т. д.);різними системами охорони здоров’я (управління і коор­динація); науковими установами (дистанційне навчання, телеконсультування).

Телеконсультування (син.: віддалене телемедичне дистан­ційне консультування) — телемедична процедура, що є проце­сом дистанційного обговорення конкретного клінічного випад­ку з метою надання невідкладної або планової медичної допо­моги. У процесі телеконсультації взаємодіють лікар-куратор, ко­ординатор, віддалений лікар, пацієнт, технічний і допоміжний персонал. Абонент — юридична або фізична особа (лікар-куратор, безпосередній медпрацівник), яка представляє клінічний ви­падок для телемедичної процедури . Консультант — фахівець або група експертів, які розгляда­ють клінічний випадок. Координатор (диспетчер) — фахівець з медичною освітою і знанням комп’ютерних технологій на рівні користувача, який організовує і забезпечує роботу з проведення телемедичних процедур. Асистент (технік) — фахівець з технічною освітою, обслуго­вуючий телемедичну систему.

Телеконсультація асинхронна — різновид віддаленого кон­сультування, при якому робота абонента, координатора і кон­сультанта з тією або іншою телемедичною технологією прово­диться послідовно і розділена часом (електронна пошта, веб- платформи). У клінічній практиці призначена для надання планової медичної допомоги. Телеконсультація синхронна — різновид віддаленого кон­сультування, при якому абонент, координатор і консультант одночасно використовують ту або іншу телемедичну техноло­гію або їх поєднання (відеоконференція, електронна пошта, чат, ICQ і т. д.). У клінічній практиці використовується для на­дання невідкладної (ургентної) медичної допомоги

Телеконсультування:формальне — телеконсультування між двома і більше організаціями за заздалегідь укладеною угодоюнеформальне — міжколегіальне теле­консультування, яке здійснюється за допомогою низки мере­жевих послуг Інтернет (листи розсилки, off-line форуми)

Телеконсультування за зверненням (“second opinion”) —телеконсультування пацієнтів, які самостійно звертаються в дану організацію через електронну пошту або особливу фор­му на сайті цієї організації, думка незалежного віддаленого лікаря-експерта про діагноз або лікування

У сестринській практиці найчастіше використовується та­кий різновид телеконсультування, як інструктаж.Інструктаж :1) телемедична процедура забезпечення фі­зичної особи голосовим зв’язком з консультантом для отри­мання рекомендацій щодо надання першої медичної допомоги, 2) різновид синхронного телеконсультування .

У сестринській практиці найчастіше використовується та­кий різновид телеконсультування, як інструктаж.Інструктаж :1) телемедична процедура забезпечення фі­зичної особи голосовим зв’язком з консультантом для отри­мання рекомендацій щодо надання першої медичної допомоги, 2) різновид синхронного телеконсультування .

Біорадіотелеметрія (БРТМ, телеметрія) — це реєстрація фізіологічних даних на відстані за допомогою радіозв’язку. Шаблон будови системи: прилад пацієнта (набір датчиків), лінія зв’язку (радіо, мобільний телефон), прилад дослідника. Основні галузі застосування: аерокосмічна медицина, військо­ва медицина, медицина катастроф, дослідження стану організ­му людини в процесі виконання певної діяльності (трудової, спортивної тощо).

Телерадіологія - насправді є однією з найперших галузей телемедицини, починаючи з 1960-х років. В Україні телерадіологія теж набирає обертів. У менших лікарнях не завжди може бути лікар-радіолог або відсутній  доступ до нього цілодобово. Це означає, що пацієнтам, які надходять у відділення невідкладної допомоги, особливо в неробочий час, доведеться чекати діагностики. Зараз телерадіологічні рішення пропонують медичним працівникам в одному місці відправляти рентген-знімки та записи пацієнта кваліфікованому лікарю-радіологу в іншому місці та швидко отримувати консультацію щодо стану пацієнта.

Телепсихіатрія -  дозволяє кваліфікованим психіатрам надавати лікування пацієнтам віддалено, розширюючи доступ до отримання своїх послуг. А також одним із факторів, що спрощують надання такої допомоги,  є відсутність необхідності проведення фізикального огляду чи обстежень.

Теледерматологія - ще одна галузь, яка є популярною в Україні. Сучасні технології дозволяють лікарю загальної практики надсилати фотографію висипу, родимки або іншої аномалії шкіри пацієнта лікарю-дерматологу для дистанційної діагностики. Лікарі первинної ланки часто є першими, які виявляють потенційну проблему. Телемедицина дозволяє продовжувати координувати догляд за пацієнтом та пропонує швидку відповідь на питання, чи потрібне подальше обстеження у дерматолога.

Телеофтальмологія - дозволяє офтальмологам оглядати пацієнтів або контролювати їхнє лікування на відстані (хоча й на сьогодні нам це складно уявити в Україні). Поширений приклад закордоном - офтальмолог, який діагностує та лікує очну інфекцію.

Телемоніторинг — телемедична процедура, різновид теле­метрії — віддалена реєстрація фізіологічних показників у лю­дей з тим або іншим захворюванням . Усі системи для телемоніторингу слід розділити на три го­ловні групи: 1) системи внутрішньолікарняного моніторингу;2)системи побутового моніторингу (“домашня телемедицина”); 3) системи пересувного моніторингу.

Дистанційне навчання (теленаставництво) — різновид нав­чального процесу, при якому або викладач і аудиторія, або той, хто навчається, і джерело інформації розділені географічно. Для забезпечення сеансів дистанційного навчання використо­вуються комп’ютерні і телекомунікаційні технології, зокрема Інтернет.

Існують наступні види систем дистанційного навчання в медицині:відеоконференції в режимі реального часу (телелекції, телесемінари, демонстрації операцій, маніпуляцій, пацієнтів, дискусії з аудиторією);ресурси Інтернету (тематичні сайти, електронні бібліоте­ки і бібліографічні бази даних, демонстрації і аналіз клінічних випадків, тематичні форуми, інтерактивні навчальні серве­ри);мультимедійні навчально-контролювальні системи (“медіа-педагоги”) — це програмно-апаратний комплекс, що вклю­чає ілюстровану навчальну інформацію і засоби контролю за її вивченням. Для технічної реалізації використовується як спе­ціально розроблене програмне забезпечення, так і широко до­ступні Інтернет-технології

Дистанційне маніпулювання — телемедична процедура, дистанційне керування лікувальною і діагностичною апарату­рою в ході діагностики або лікування.

Під телеасистуванням зазвичай розуміють розміщення апа­ратури для введення відео- й аудіоінформації в операційній або маніпуляційній — таким чином лікар-консультант зможе спостерігати за ходом операції, діями хірургів, допомагаючи їм своєчасною порадою. Ця телемедична процедура — най­більш “молода” і сучасна. На сьогодні вже досить широко впро­ваджено діагностичні системи (телепатологія, телемікроско- пія). Усе активніше апробуються телехірургічні системи для ендоскопічних і нейрохірургічних дистанційних операцій.

Використання телемедицини в практиці медичної сестри називають телесестринством. Телесестринство за визначенням Skiba — це: 1) використан­ня телекомунікаційних технологій у сестринській практиці для поліпшення надання допомоги пацієнтам; воно включає використання електромагнітних каналів (дроти, радіо, опти­ка) для пересилання голосу, даних і відео зображення; 2) а та­кож дистанційна комунікація за допомогою електричного або оптичного обміну даними між людьми і/або комп’ютерами.

Телехоспіс — сестринська підтримка паліативних пацієн­тів вдома з використанням телекомунікаційних технологій. Телехоспіс дає змогу:обмежити кількість непотрібних госпіталізацій, візитів до лікарні;поліпшити супровід тих, хто здійснює догляд удома;надавати інформацію тим, хто здійснює догляд удома;допомагати в ухваленні рішень;поліпшити комунікацію між тими, хто здійснює догляд удома, і медпрацівниками.

Консультативні центри (call-центри) — сестринські теле­консультації амбулаторних пацієнтів. Для комунікації вико­ристовується телефонія (стаціонарна або мобільна) та Інтернет. Сестринські телеконсультації здійснюються за спеціальними протоколами (медичними стандартами консультування, нап­риклад, канадським протоколом паліативної допомоги)

Управління клінічним випадком (case management) — це оцінка, планування, здійснення, координування, моніторинг і контролювання показників і послуг для забезпечення медич­них потреб людини за допомогою телекомунікацій і доступних ресурсів для поліпшення якості і рентабельності результатів . Роль медсестри в управлінні клінічним випадком:представлення випадку в клінічних умовах;моніторингування статусу пацієнта в амбулаторних умо­вах;координування служб лікування, діагностики і соцреа- білітації;допомога пацієнтові у вирішенні організаційних пи­тань;визначення потреб у ресурсах (медикаменти і т. д.);навчання пацієнта і проведення роз’яснювальної робо­ти

Основні етичні принципи телесестринства (від Амери­канської асоціації медсестер (ANA))конфіденційність і захист приватної інформації;інформування пацієнта про можливості, переваги і не­доліки телемедичної системи;гарантований доступ до інформації для пацієнта;згода пацієнта на розповсюдження і пересилання інфор­мації;інформування пацієнта про залучення додаткового пер­соналу (інженери);юридична відповідальність для осіб, які розголошують конфіденційну приватну інформацію;відповідальність за пацієнта;право вибору для пацієнта;ретельне документування;дотримання принципів технологічної безпеки;ефективність допомоги, уникнення ятрогеній (правиль­не використання техніки згідно з інструкціями, доказова ме­дицина, стандартизація, принцип “виникли сумніви — запи­тай у старшого”).

Ефективне телесестринство повинне:розширювати і покращувати існуючу систему охорони здоров’я;встановлювати оптимальний, а за потреби — невідклад­ний доступ до медичних послуг;покращувати якість життя;коригувати обсяг наданих медичних послуг;захищати конфіденційність/приватність медичної ін­формації.

Медсестра, яка практикує телемедицину, повинна:встановлювати відносини “пацієнт — сестра” на засадах оцінки, планування, дослідження потреб пацієнта;співпрацювати з іншими медичними службами для на­дання якіснішої допомоги;визначати, коли телемедицина є найефективнішим і до­ступним методом допомоги відповідно до потреб пацієнта;надавати допомогу відповідно до прийнятих стандартів, протоколів, етичних норм;якісно надавати сестринську допомогу шляхом поліп­шення власних знань і вмінь і використання технологій;

Домашня телемедицина — діагностично-лікувальні прила­ди й інші технології, призначені для надання медичної само- і взаємодопомоги, проведення моніторингу, контролю і патро­нажу в побутових умовах.

Телемедицина під час війни. Посилання на рормативні документиhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-22#Text

Телемедицина під час війни. Посилання на відео