Презентація на тему« ТОПОГРАФІЯ І КАРТОГРАФІЯ ЯК НАУКИ »

Презентація на тему« ТОПОГРАФІЯ І КАРТОГРАФІЯ ЯК НАУКИ »

План1. ВИЗНАЧЕННЯ ТОПОГРАФІЇ Й КАРТОГРАФІЇ ТА ЇХ ЗМІСТ.2. СТРУКТУРА КАРТОГРАФІЇ.3. ЗВ’ЯЗОК ТОПОГРАФІЇ Й КАРТОГРАФІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ.4. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ. 5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТОПОГРАФІЇ Й КАРТОГРАФІЇ ТА ЇХ ЗМІСТ. Топографія – наукова дисципліна, що займається детальним вивченням земної поверхні в геометричному відношенні, дослідженням й розробкою способів зображення цієї поверхні на площині в вигляді топографічних карт й планів. Слово “топографія” грецького походження й складається з двох частин. Слово “топос” – місцевість і “графо” – писати, тобто означає в прямому перекладі – “описувати місцевість”.

При моделюванні та прогнозуванні екологічного стану довкілля використовують картографічні методи досліджень. Суть картографічного методу полягає в використанні в процесі дослідження дійсності проміжного ланцюга – географічної карти як моделі явищ, що вивчаються. При цьому карта виступає як в якості засобів дослідження, так і його предмета в вигляді моделі, що замінює собою реальні явища, безпосереднє вивчення яких неможливе або ускладнене.

Завдання топографії:-визначення положення окремих точок земної поверхні з метою відображення отриманої геоінформації у вигляді топографічних карт чи цифрових моделей місцевості;-виконання вимірювань на земній поверхні, що необхідні для проектування, будівництва й експлуатації інженерних споруд, використання природних багатств та розробки геоінформаційних систем для регіонального екологічного моніторингу.

2. СТРУКТУРА КАРТОГРАФІЇ. Картографія – галузь науки, техніки й виробництва, що включає вивчення, створення й використання картографічних творів. Задача картографії – відображення й дослідження просторового розміщення, поєднань /сполучень/ та взаємозв’язку явищ природи й суспільства за допомогою особливих образно-знакових моделей – картографічних зображень.

Загальна теорія картографії – розділ, в якому розглядаються загальні проблеми, предмет й метод картографії як науки а також окремі питання методології створення й використання карт. Оформлення карт та картографічна семіотика розробляють мову карти, теорію й методи побудови систем картографічних знаків, художнього проектування карт та їх кольорового оформлення. В межах картографічної семіотики вивчають правила побудови знакових систем та користування ними (синтактика), співвідношення знаків з об’єктами, що відображуються (семантика), інформаційна цінність знаків та їх сприймання користувачами (прагматика).

Історія картографії вивчає історію ідей, методів картографування, розвиток картографічного виробництва, а також стару картографічну продукцію. Картографічне джерелознавство розробляє методи систематизації картографічних джерел, що необхідні для створення карт. Картографічна інформатика вивчає й розробляє методи збирання, збереження та видачі споживачам інформації про картографічні вироби й джерела.

3. ЗВ’ЯЗОК ТОПОГРАФІЇ Й КАРТОГРАФІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ.Історично картографія найбільш близька до географії й геодезії. Значення геодезії для картографії полягає в тому, що вона надає дані про форму й розміри Землі, координати точок земної поверхні, методи вимірювань й просторової фіксації. Топографія й картографія широко застосовують аерознімки як ефективний засіб отримання різносторонньої інформації про місцевість з її фотографій.

Космонавтика, а саме космічні знімання земної поверхні, що виконуються за допомогою фотографічної апаратури та електронно- сканувальних приладів космічного базування, розміщених на штучних супутниках Землі, пілотованих космічних кораблях та орбітальних станціях, займають чільне місце у виконанні топографо-геодезичних робіт. Результати дистанційного зондування земної поверхні з космосу є підґрунтям для екологічного моніторингу.

Картографія тісно стикається з такими галузями знань, як геологія, геофізика, метеорологія, гідрологія, синоптика, соціологія, економіка, народонаселення та інші. Видатний учений академік І. М. Губкін вказував, що геолог, гідролог, гідротехнік, інженер-будівельник та інші не можуть успішно виконувати роботи без використання топографо-геодезичних матеріалів. Він вважав, що всі ці спеціальності без топографічної карти – є те саме, що столяр без сокири або коваль без молотка.

4. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ. Топографія й картографія виникли ще в глибокій давнині і розвивались, виходячи з практичних запитів людства. За 4000 років до нашої ери в Єгипті побудовані іригаційні споруди, із застосуванням точних геодезичних вимірювань. За 3000 років до нашої ери китайці відкрили властивість підвішеної магнітної пластинки вказувати сторони горизонту. В 500 р. до нашої ери Піфагор висловив гіпотезу, що Земля має форму кулі. У четвертому столітті до нашої ери Арістотель довів, що форма нашої планети дуже близька до форми кулі.

На розвиток топографії й картографії значно вплинули відкриття та завоювання в ХV та ХVI віках нових земель. В ХVІІ – ХVІІІ, коли сформувались великі держави, інтенсивно розвивалась картографія, виникла необ хідність з високою точністю визначати значні відстані. З цією метою в 1614 році голландський вчений В. Скелліцс запропонував спосіб триангуляції, який до мінімуму скорочує дорогі та трудомісткі лінійні вимірювання. За результатами високоточних вимірювань кутів трикутника обчислюють довжину його сторін. В 1609 році Галілей винайшов зорову трубу, яка є однією з основних частин більшості геодезичних приладів, що викорис- товуються при топографічних зніманнях.

Розвиток топографічної й картографічної науки й освіти на сучасному терені України своїм корінням сягає в ХVІІ – ХVІІІ століття. В тічаси практичну геометрію викладали в Києво–Могилянській академії, Харківському коледжі, Львівському університеті. В 1922 році спеціалістів з вищою освітою розпочав готувати Харківський геодезичний і землевпорядний інститут, вчені якого в 1945 році в Львівському політехнічному інституті відкрили геодезичний факультет. Координацію та виконання топографо-картографічних робіт на території України здійснюють відповідні організації та служби. З метою забез- печення господарства України топографо-геодезичними матеріалами, кар- тографічною продукцією та створення основи Державного кадастру

5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛТопографія з основами геодезії / За редакцією А. П. Божок — К.: Вища школа, 1995. — 280 с. Земледух Р. М. Картографія з основами топографії. — К.: Вища школа, 1993. — 456 с. Картография с основами топографии / Под редакцией Г. Ю. Грюнберга. — М.: Просвещение, 1991. — 576 с. Левицький І. Ю., Кондратенко І. І. Лабораторний практикум з топографії та картографії. — Х., 2000. — 172 с.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ