ПОНЯТТЯ «КАРТА». ВЛАСТИВОСТІ КАРТИ. Карта – це побудоване в картографічній проекції зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі, поверхні іншого небесного тіла чи позаземного простору, що відображає розташовані на них об'єкти в певній системі умовних позначень. Карти що відображають поверхню Землі або окрему її частину прийнято називати географічними (рис. 1). Карти можуть мати різний зміст, призначення, статус, охоплювати різні за розмірами території.
Однозначність – властивість карти як моделі мати тільки єдине значення в кожній точці в межах прийнятої системи позначень. Однозначність розглядається як просторова та знакова. Просторова однозначність проявляється в тому, що в кожній точці карти з координатами X та Y поставлено в відповідність тільки одне значення Z параметра, що картографується. Знакова однозначність проявляється в тому, що кожний умовний знак на карті має тільки одне точно зафіксоване в легенді значення. Безперервність означає, що картографічне зображення присутнє на всіх точках карти. На ній немає пустот та розривів, за винятком розривів, що передбачені деякими картографічними проекціями. Наочність – це можливість зручного зорового сприйняття просторових форм, розмірів розміщення та зв’язків об’єктів. Ця властивість забезпечується продуманим відбором елементів змісту, доцільністю генералізації, ретельним вибиранням засобів зображення. Читанність карти характеризується візуальним розпізнаванням елементів та деталей картографічного зображення.
Оглядовість карти є здатність представляти одному погляду читача які завгодно простори (райони, материки або в цілому планету), головні закономірності розміщення і взаємозв’язку об’єктів та основні елементи їх структури.Інформативність – це число знаків, кількісних характеристик та назв, що їх розміщено на одиниці площі карти, інформація передається за допомогою знаків та їх просторових комбінацій. Інформацію на карті читач може сприймати безпосередньо та за результатами вимірювань, перетворень та логічних висновків.
ВИДИ КАРТ ЗА СПОСОБОМ ВІДОБРАЖЕННЯ ПОВЕРХНІ. Анагліфічна карта друкується двома кольорами, що доповнюють один одного (наприклад, синьо-зеленим та червоним). При роздивлянні цих карт через спеціальні окуляри-світлофільтри спостерігають об’ємне зображення. Рельєфна карта виконується для об’ємного тривимірного зображення місцевості. Вертикальний масштаб таких карт збільшений порівняно з горизонтальним в 2…10 разів. Картографічну інформацію на таких картах показують звичайними знаками. Фотокарта – це карта, що суміщена з фотографічним зображенням. Її отримують суміщенням поліграфічних відтисків фотоплана з умовними позначеннями окремих об’єктів місцевості, горизонталями й підписами. Для складання фотокарт використовують аеро- й космічні знімки, що виконані в різних діапазонах
Цифрова карта – цифрова модель об’єктів, що представлена в вигляді закодованих в числовій формі просторових координат X та Y й аплікат Z та інших елементів змісту. Цифрові карти є результат логіко- математичних перетворювань вихідної інформації про об’єкти картографування. Зміст цифрових карт складають масиви даних про об’єкти картографування, проекції, масштаби й геодезичну основу, рамку карти та оформлення, що розміщене за рамкою. Карта-транспарант – карта, що віддрукована поліграфічним способом на прозорій плівці й призначена для проектування на екран. При суміщенні комплекту карт з різним але взаємоузгодженим тематичним змістом розкривається зв’язок явищ між собою. Карта на мікрофіші – мініатюрна копія з карти або з іншого картографічного твору на фото- і кіноплівці або на масштабних носіях. Мікрофіші дають можливість зберігати оригінали з малими затратами та використовувати їх для картоскладання.
КЛАСИФІКАЦІЯ КАРТ. Класифікація карт за різними ознаками необхідна для їх обліку, збереження, пошуку необхідної інформації, що є їх змістом, та вивчення особливостей самих карт. Вона також сприяє раціональній організації картографічного виробництва. Карти класифікують за такими ознаками: • масштаб, • територіальне охоплення, • зміст, • призначення,• математична основа, • епоха тощо.
За ступенем об’єктивності й достовірності змісту розрізняють карти-спостереження, карти-висновки, карти-гіпотетичні та карти- тенденціозні. Карти-спостереження містять дані, що отримані безпосередньо в результаті спостережень (опадів, забруднення атмосфери). Карти-висновки складають шляхом обробки фактичних даних та їх інтерпретації в відповідності з уявою автора про явище, що зображується (наприклад, клімат). Гіпотетичні карти складають при недостатній кількості фактичних даних на основі гіпотез та припущень (дрейфу материків). Тенденціозні карти відображають явно спотворену дійсність.
ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ Загальногеграфічні карти – це карти, що відображають поверхню Землі або якусь її частину без виділення певних її елементів серед інших. Сукупність основних елементів змісту такої карти становлять гідрографія, рельєф, населені пункти, рослинність та грунти, дорожня мережа і т.п. Всі елементи земної поверхні мають однакове право на зображення, а включення та ступінь деталізаціїї окремого об'єкта залежить виключно від масштабу карти, встановлених вимог щодо генералізації зображення і особливостей території картографування.
Загально-географічні карти поділяють на оглядово-географічні та топографічніОглядово-географічні карти – загальногеографічні карти, знаменник масштабу яких більший за 1000000. Цей тип карт застосовується для відображення значних за площами ділянок земної поверхі або всієї поверхі в цілому. Топографічні карти – це різновид загальногеографічних карт, що детально зображують частину земної поверхні . Вимоги щодо змісту, умовних позначень об'єктів та правил офомлення топографічних карт за звичай визначаються нормативними документами і є єдиними для всіх виконавців картографічних робіт.
ТЕМАТИЧНІ КАРТИТематичні карти детально показують окремі елементи або характеристики місцевості, розкриваючи таким чином певну тему. До цього типу карт відносяться різноманітні геоморфологічні, геологічні, гідрографічні карти, карти рослинного покриву та тваринного світу, політичні та економічні карти, карти населення та багато інших
До карт природних явищ належать наступні різновиди карт:• геоморфологічні карти (морфометричні карти, карти рельєфу, карти схилів, карти глибини та густоти розчленування рельєфу);• геологічні карти (тектонічні карти, карти новітньої тектоніки, карти четвертинних відкладень, гідрогеологічні карти, інжернерно-геологічні карти, карти інженерно-геологічного районування);• гідрологічні карти;• гідрографічні карти (карти океанів та морів, карти шельфу та внутрішніх вод);• геохімічні карти;• карти ґрунтів;• кліматичні карти (рис. 1);• ландшафтні карти;• карти рослинного покриву;• карти тваринного світу (зоогеографічні та зоологічні карти
ІНШІ СПОСОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ КАРТОднозначної класифікації карт за призначенням не існує. Але взагалі можна за цим показником розділити всі карти на такі види:• довідково-інформаційні, що дають змогу отримати певні відомості з того чи іншого питання;• культурно-освітні, що призначені для популяризації певних знань чи ідей;• навчальні - використовуються в ході вивчання, наприклад, географії, історії чи інших навчальних дисциплін в школах, вищіх навчальних закладах, на різноманітних курсах тощо;• технічні, що подають інформацію для вирішення окремих технічних завдань. Це, наприклад, навігаційні карти, що використовуються для вирішення завдань навігації, або проектні, які призначені для здійснення проектування будівель та споруд, а також реалізації проектів;• туриські карти, що надають мандрівникам інформацію про видатні місця та туристичну інфраструктуру певної території.
Карти можуть класифікуватись також за розмірами території, яку вони охоплюють. Тут існує кілька варіантів класифікації залежно від змісту карти. Як приклад, можна навести такий варіант класифікації карт за їх просторовим охопленням:• карти світу;• карти земних півкуль;• карти суходолів та океанів;• карти певного регіону (наприклад, карта Зхідної Європи, карта Близького Сходу);• карти країн;• карти областей;• карти районів;• карти території міських, сільських рад;• карти (плани) населених пунктів;• карти районів в містах.
ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТ Всі типи карт можна охарактеризувати набором показників, що визначають якість карти. Найважливіші серед них: достовірність карти, її сучасність, нагляднісь та читабельність.• Достовірність карти – це міра правдивості відомостей, що передаються картою. Оскільки вигляд будь-якої місцевісті, віднесених до неї явищ або показників постійно змінюються, то достовірність карти можна оцінювати тільки на певну дату або період.• Сучасність карти – це відповідність зображення карти сучасному стану подаваємих нею об'єктів або сучасному стану знань про них.
• Наочність карти – можливість швидкого зорового сприйняття розташування об'єктів, відображених на карті, їх розмірів та форм. Ця ознака відіграє особливу роль для карт, призначених для відображення взаємозв'яків між об'єктами та явищами.• Читанність карти – це можливість візуального розпізнавання елементів та деталей картографічного зображення. Ще однією дуже важливою характеристикою карти є її вимірність – можливість визначення по карті відстаней, площ, кутів, координат, висот або інших характеристик місцевості та явищ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛДСТУ 2757-94. Картографія. Терміни та визначення. — К. : Держстандарт України, 1994. — 95 с. Кришталович У. Р. Рукописні карти XVI—XIX століть. З фондів Центрального державного історичного архіву України / Передм. Р. Сосси. — Л. : ДНВП «Картографія», 2011. — 21 с. — ISBN 978-966-475-929-5. Геодезичний енциклопедичний словник / За редакцією В. Літинського. — Л. : Євросвіт, 2001. — 668 с.