Види трансплантації{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Вид трансплантаціїОсобливості виду трансплантації1. Аутотрансплантація. Реціпієнт є донором для самого себе. Цей метод широко використовують у випадках пересадки шкіри та кісткового мозку.2. Ізотрансплантація Донором стає людина, повністю ідентична за геномом до реціпієнта. Це можливо в тому випадку, коли донор і реціпієнт є монозиготними близнюками. Така трансплантація може застосовуватися для пересадки будь-яких органів3. Аллотрансплантація. У ролі донора виступає людина з генотипом, відмінним від генотипу реципієнта. Цей варіант застосовується найчастіше.4. Ксенотрансплантація Донором є не людина, а тварина іншого виду. Крім проблем із відторгненням трансплантата, ця технологія вимагає урахування моральних та соціальних аспектів.5. Клітинна інженерія та клонування. Ця технологія передбачає вилучення потрібних клітин з організму самого пацієнта і вирощування з них потрібних органів та тканин методами клітинної інженерії
Кілька років тому назад актору Арнольду Шварценеггеру замінили один із клапанів серця. Трансплантацію здійснили успішно, і що цікаво, донором для актора стала свиня. Їй ще в зародковому стані було введено гени людини, що допомогли уникнути проблем відторгнення. З того часу Шварценеггер виключив з раціону свинину і його домашніми улюбленцями стали міні-свинки.
Принципи біологічної етики Трансплантація тканин і органів робить актуальною проблему біоетики - моральних аспектів застосування цих технологій. Основні принципи біоетики, яких бажано дотримуватися для недопущення етичних проблем, запропонували американські вчені Т. Л. Бічамп і Дж. Ф. Чілдрес (1985 р.).
Принципи біоетики:• Принцип автономії (індивід має право розпоряджатися своїм здоров’ям) • Принцип «не зашкодь» (вимагає мінімалізації шкоди за медичного втручання) • Принцип блага (лікар зобов’язаний здійснювати дії, спрямовані на покращення стану пацієнта) • Принцип справедливості (вимагає рівного ставлення до всіх пацієнтів і рівного доступу до ресурсів для медичної допомоги).
Зараз технологія 3 D-друку людських органів проходить стадію клінічних випробувань та експериментальних досліджень. Поки що вона не впровадженау широку медичну практику. Успішні дослідження з 3 D-друку та наступної трансплантації надрукованого органа було проведено для сечового міхура, хрящів носа та вух, шкіри,кісток.
У наш час термін «біопринтинг» використовують для позначення кількох різних технологій біодруку. Залежно від обраної технології друк тканин і органів на біопринтері може здійснюватися з використанням фоточутливого гідрогелю, спеціальної рідини або порошкового наповнювача. Наявність кількох різних технологій пов’язана з тим,що організм людини містить різні типи тканин, кожна з яких потребує особливих умов 3 D-друку.
Запитання на закріплення 1. На конкретному прикладі поясніть, чому під час трансплантації органів навіть від найближчихродичів можливо виникнення проблем з їхнім приживленням. 2. Чому треба розробляти й розвивати технології 3 D-друку людських органів? 3. У яких випадках раціонально використовувати ксенотрансплантацію,враховуючи дуже сильну реакцію імунної системи на антигени інших організмів?