Презентація на тему "Творче використання прогресивних технологій навчання та сучасних прийомів педагогічної техніки в інклюзивному класі"

Творче використання прогресивних технологій навчання та сучасних прийомів педагогічної техніки в інклюзивному класіСтрілець О. І.

УСІ ДІТИ Є ЦІННИМИ Й АКТИВНИМИ ЧЛЕНАМИ СУСПІЛЬСТВАІнклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу. Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей:

Інклюзивний освітній заклад – це заклад освіти, який відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. Цей заклад забезпечує:адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання;співпрацює з фахівцями для надання спеціальних корекційних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей;створює позитивний клімат у шкільному середовищі;

Основні принципи інклюзивної освіти: Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;Адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки;Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків;Всі люди потребують підтримки і дружби ровесників;Задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини;Визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідно до цього умов;Рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною;Командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів.

Командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів. Сприяє когнітивному, фізичному, соціальному та емоційному розвитку. Забезпечує відповідні їхній віковій категорії рольові моделі однолітків. Створює можливості для навчання в реалістичному/природному середовищіДає змогу підвищувати самооцінку й відчувати себе частиною цілого. Забезпечує рівний доступ до навчання. Розширює можливості для налагодження нових дружніх стосунків

Діяльність освітнього закладу можна назвати ефективною лише в тому випадку, коли кожен учень в ньому має змогу успішно навчатися. Сучасна школа має забезпечувати навчання всіх дітей на рівних умовах і високому якісному рівні. У такому ЗЗСО незадовільні навчальні досягнення окремого учня не пояснюються його особистою «нездатністю» чи «неспроможністю», зумовленими порушеннями розвитку Оновлений освітній заклад має забезпечувати досягнення кожним школярем найвищих результатів (прийнятних для нього); найсприятливіші умови для посилення всіх аспектів учнівських досягнень і розвитку; постійне вдосконалення педагогічної практики. Головна характеристика ефективної діяльності школи – здатність задовольняти освітні потреби всіх дітей, тобто бути інклюзивною.

Інклюзивна освітня технологізація — це процес оптимізації освітнього простору, трансформація його розбалансованості та активний вплив на розвиток освітніх систем шляхом використання технологій інклюзивного навчання. Технології інклюзивного навчання —це система знань про оптимальні форми, методи, засоби та способи організації навчання дітей з особливими освітніми потребами. Одним із засновників інклюзивного підходу до освіти є А. Макаренко, який активно використовував його у своїй педагогічній діяльності. Розкриття змісту поняття «педагогічна технологія» відображено і в працях таких відомих вчених як: В. Безпалько, М. Кларін, В. Монахова, Г. Селевко, М. Чошанова та ін. Педагогічні технології інклюзивного навчання розкрито в дослідженнях Т. Лормана, Дж. Деппелер, Д. Харві. Принципи співпраці педагогів та учнів в інклюзивному навчанні висвітлено в працях Д. Мітчела, та Бетті Ріп.

Упровадження технологій інклюзивного навчання складається з таких етапів:підготовка виконавців і організації їхньої роботи;координація різноманітних суб’єктів (МОНУ, Академії педагогічних наук та наукових шкіл, освітніх закладів різного рівня, окремих виконавців чи груп);надання науково-методичної допомоги спеціалістам;контроль за діяльністю суб’єктів упровадження інклюзивних технологій;аналіз процесу технологізації;коригування цілей (для врахування специфіки нозологій людей з особливими потребами та технічних засобів для здійснення освітнього процесу);організація інформаційного забезпечення і обслуговування процесу впровадження, тощо.

Учитель, володіючи сучасними педагогічними технологіями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичним працівником та шкільним психологом, повинен планувати й організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів освітнього процесу. У своїх працях видатний педагог В. Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх учнів, що не встигають головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя»На його думку, заклад освіти й учитель зокрема повинні брати активну участь у збереженні здоров’я школярів. Тому головною технологією має стати «здоров’язбережувальна», що об’єднує у собі всі напрями діяльності закладу загальної середньої освіти щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Однією з найдієвіших педагогічних технологій, яка має забезпечити ефективний навчальний досвід для кожної дитини є диференційоване навчання, яке передбачає, що всі учні є різними, а відтак, завдання вчителя полягає в тому, щоб виявити ці відмінності та відповідним чином вибудувати освітній процес, забезпечивши оптимально ефективний навчальний досвід для всіх учнів. Такий підхід до організації освіти, орієнтований на потреби школярів є надзвичайно перспективним у навчанні різноманітного учнівського колективу, в тому числі й дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Диференційоване навчання передбачає створення освітнього середовища та організацію освітнього процесу таким чином, щоб забезпечити успішне опановування курикулумом учнями з різними освітніми потребами (з порушеннями психофізичного розвитку, обдарованими).

Про диференційоване навчання можна говорити як про технологію, що демонструє: прийняття вчителем різноманітності дитячого колективу (різні рівні базових і поточних знань школярів, їхня підготовленість, освітні інтереси, індивідуальні стилі навчання); навички педагога щодо організації освітнього процесу навчання учнів з різними навчальними можливостями в умовах одного класу; прагнення фахівця просувати дітей на більш високий рівень, забезпечуючи їм особистий успіх і надаючи необхідну підтримку і допомогу. Не існує єдиної формули щодо підготовки уроку із застосуванням диференційного навчання. Але є одна необхідна умова для успішного навчання – до початку роботи усвідомлювати кінцеву мету і результат, планувати свої дії для їх досягнення.

Однією з основних технологій інклюзивної освіти є формування навичок потрібних у житті, або соціальної компетенції (навичок взаємодії, взаємодопомоги, продуктивної діяльності і т. д.). Можна виділити 3 типи технологій, спрямованих на підвищення соціальної компетенції: •пряме навчання соціальним навичкам;• формування соціальних навичок через наслідування;• організація групових видів активності, в тому числі і ігрових.

Арт-технології передбачають формування інтелекту шляхом застосування засобів художньої творчості. Використання педагогічних технологій у початковій школі такого виду не передбачає застосування спеціальних освітніх програм. У дітей формуються навички сприйняття всіх жанрів мистецтва: театру, танцю, живопису, музики. Застосування педагогічних технологій у початковій школі сприяє спрощенню процесу засвоєння складного навчального матеріалу. Мистецтво виступає як засіб пізнання. Такі педагогічні технології в інклюзивному класі дозволяють учителю проводити урок за певним алгоритмом, використовуючи фразу: «Що буде, коли…» У цьому випадку хлопці та дівчата отримують навички комунікативного спілкування, вчаться допомагати один одному, висловлювати свої думки, вести дискусію з однокласниками. Проте найголовнішим набутком молодших школярів на такому уроці є інтеграція компетентностей, що дозволяє «побачити» виучуване явище з точки зору різних освітніх галузей.

Значного впливу на особистісний розвиток молодших школярів можна досягнути за допомогою створення «ситуації успіху» (А. Бєлкін). Необхідно створювати ситуації дитячого оптимізму, психічної активності, як от: підкреслення найменших успіхів дитини, позитивна оцінка зусиль, які вона доклала для досягнення певних результатів. Педагог має здійснювати оцінку саме позитивних якостей діяльності учня, не зважаючи при цьому на наявні недоліки. Після того, як дитина повірить у свої сили, ці недоліки підлягають спочатку спільному, а потім самостійному виправленню. За правильної організації освітнього процесу створені педагогом тимчасові ситуації успіху стимулюватимуть школярів з ООП до позитивних вчинків та дій, сприяють збереженню позитивних моделей поведінки.

Інтерактивні технології залишають за собою право в повній мірі бути використаними на уроках й в інклюзивних класах. Їх можна ефективно запроваджувати на уроках застосування знань, умінь і навичок, комбінованих уроках. Єдиними важливими умовами є такі: групи в які об’єднуються діти, мають бути змішані; асистент учителя виконує роль помічника, який спрямовує діяльність дітей.

Інклюзивна освіта в закладах загальної середньої освіти має відображати одну з головних демократичних ідей, яка в повній мірі розкрита у сучасній українській школі – всі учні є цінними й активними членами суспільства. Теоретичний аналіз потенціалу педагогічних технологій свідчить, що їх впровадження у роботу інклюзивних класів може значно підвищити ефективність навчально-виховного процесу, забезпечить його корекційну спрямованість, організацію активних видів пізнавальної діяльності дітей, оптимізує взаємодію і позитивні стосунки молодших школярів з їх однолітками.

Як часто доводиться чути від нашого брата учителя: “Нічого не вийде з цього учня, безнадійний він…” Хочеться сказати: не поспішайте з висновками – на вашій совісті дитина. В. Сухомлинський

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ