Презентація на тему: "Умовні позначки топографічних карт".

Інтегрований урок  з «Захисту України» та психології

Тема уроку: Надання екстреної психологічної допомоги (самодопомоги) при перебуванні в екстремальних ситуаціях.

 

Мета: ознайомити  учнів з видами стресових станів та навчити надавати екстрену психологічну допомогу потерпілим та самим собі.

 

Вчитель  «Захисту Вітчизни».

Сучасне суспільство характеризується високим розвитком науки, засобів масової інформації, появою нових технологій тощо. Усе це, з одного боку, покращує якість життя людей, а з іншого - підвищує ризик виникнення масштабних катастроф, аварій, лих. 3 кожним роком збільшується кількість людей, які пережили стихійне лихо, техногенну аварію або катастрофу, військовий конфлікт та інші екстремальні ситуації.

Під екстремальною ситуацією будемо розуміти ситуацію, що виникла раптово та яка загрожує життю, здоров'ю, благополуччю людини або суб'єктивно сприймається нею як загрозлива. Словосполучення «екстремальна ситуація» і «надзвичайна ситуація» не є синонімами. Коли мова йде про екстремальну

ситуацію, то мається на увазі ставлення людини до події. Натомість коли йдеться про надзвичайну ситуацію, то розуміють обстановку, яка склалась об'єктивно. Основними особливостями екстремальних ситуацій є такі:

          - руйнується звичайний уклад життя, людині потрібно прилаштовуватися до нових умов;

- життя ділиться на «життя до події» і «життя після події»;

- людина, яка потрапила в таку ситуацію, перебуває в особливому стані й потребує психологічної допомоги і підтримки;

- більшість реакцій, що виникають у людини, можна охарактеризувати як нормальні реакції на ненормальну ситуацію.

 

Психолог. Потрапляючи в екстремальну ситуацію, людина перебуває у специфічному стані, який у медицині та психології  називають гострою реакцією на стрес.

Йому притаманні такі симптоми:

•           людина може перебувати у стані оглушення, можуть спостерігатися тривога, гнів, страх, відчай, гіперактивність (рухове збудження), апатія тощо, але жоден із симптомів не переважає  за тривалістю;
•           симптоми швидко минають (від кількох годин до кількох діб);
•           існує чіткий зв'язок у часі (кілька хвилин) між стресовою подією і появою симптоматики.

Людина, яка перебуває в такому стані, часто потребує екстреної психологічної допомоги.

Мозковий штурм:

Екстрена психологічна допомога – це…

 

Екстрена психологічна допомога - це короткострокова допомога людині або групі людей після сильного негативного стресогенного впливу.  Екстрену психологічну допомогу повинні надавати фахівці-психологи. До початку їхньої роботи постраждалі можуть отримати підтримку від людей, які випадково або за родом своєї діяльності опинилися поруч.

При цьому потрібно пам'ятати таке:

- необхідно потурбуватися про власну безпеку. Переживши горе, людина часто не розуміє, що робить, і тому може бути небезпечною. Не слід намагатися допомогти людині, якщо немає впевненості у власній безпеці;

- необхідно потурбуватися про надання медичної  допомоги. Слід переконатися, що в людини немає фізичних травм, проблем із серцем. За потреби слід викликати лікаря, «швидку медичну допомогу»;

- перебуваючи поряд з людиною, яка отримала психологічну травму, слід не втрачати самовладання. Поведінка постраждалого (постраждалої) не повинна лякати, дратувати або дивувати. Його (її) стан, вчинки, емоції - це нормальна реакція на ненормальні обставини;

- якщо відчувається неготовність до надання людині допомоги, наприклад, через страх, слід відмовитися від неї. Потрібно відшукати ту людину, яка зможе надати допомогу;

- основний принцип надання допомоги у психології такий самий, як і в медицині: «Не нашкодь». Краще відмовитися від необґрунтованих, необміркованих дій, ніж нашкодити людині. Тому в разі невпевненості у правильності того, що намагаєтесь робити, краще утриматись.

Розгляньмо деякі прийоми, які можна використовувати під час надання допомоги постраждалим в екстремальних ситуаціях.

 

Робота в парах.

Роздати учнями папірці з різними видами стресових ситуацій.

Завдання учням: напишіть ваші дії допомоги при стресових ситуаціях, які вказані у вас на папірцях, тобто яку допомогу надали б ви, якби опинилися поруч з потерпілим (5хв).

 

Допомога при страхові

- не залишайте людину наодинці;

- говоріть про те, чого людина боїться. Коли людина «проговорить» свій страх, то він став не таким сильним;

- не намагайтеся відволікти людину фразами: «Не думай про це», «Це дурниця» тощо;

- запропонуйте людині зробити кілька дихальних вправ;

- якщо боїться дитина, поговоріть з нею про її страхи, після цього можна разом погратися, помалювати, поліпити тощо;

- постарайтеся зайняти людину якоюсь справою.

Допомога при тривозі

•                       важливо постаратися розговорити людину й зрозуміти, що саме її тривожить. У цьому випадку, можливо, людина усвідомить джерело тривоги й зможе заспокоїтись;
•                       часто людина тривожиться, коли їй бракує інформації про події, що відбуваються. У цьому випадку можна спробувати скласти план, коли, де і яку інформацію можна отримати;
•                       спробуйте зайняти людину розумовою працею: рахувати, писати, розгадувати кросворди тощо;
•                       фізична праця, домашні клопоти теж можуть бути хорошим способом заспокоїтися. Якщо є можливість, можна зробити зарядку або здійснити пробіжку.

Допомога при плачі

Не слід відразу починати заспокоювати людину, якщо вона плаче. Добре, якщо ви зможете висловити людині свою підтримку й співчуття. Не обов'язково робити це словами. Можна просто сісти поруч, обійняти людину, погладжуючи по голові та спині, дати їй відчути, що ви поруч з нею, що ви співчуваєте і співпереживаєте. Можна тримати людину за руку.

Допомога під час істерики

На відміну від сліз, істерика - це той стан, який необхідно постаратися якомога швидше припинити. Допомогти людині можна, зробивши такі дії:

•                       видаліть глядачів, створіть спокійну обстановку. Сидіть з людиною наодинці, якщо це не небезпечно для вас;
•                       несподівано зробіть дію, яка може сильно здивувати (наприклад, можна дати людині ляпаса, облити її водою, з гуркотом покласти якийсь предмет, різко крикнути на постраждалого чи постраждалу). Якщо таку дію зробити не вдається, то сидіть поруч з людиною, тримайте її за руку, гладьте по спині, але не вступайте з нею в розмову або, тим більше, у суперечку. Будь-які ваші слова в цій ситуації тільки піділлють оливи у вогонь;
•                       після вщухання істерики говоріть з постраждалим короткими фразами, упевненим, але доброзичливим тоном («випий води», «умийся» тощо);
•                       після істерики наступає занепад сил. Дайте людині можливість відпочити.

Допомога при апатії

У стані апатії, крім занепаду сил, з'являється байдужість, відчуття спустошеності. Якщо людину залишити без підтримки і уваги, то апатія може перерости в депресію. У цьому випадку можна застосувати такі дії:

•                       поговоріть з людиною. Поставте їй кілька простих питань виходячи з того, знайома вона вам чи ні: «Як тебе звати?», «Як ти почуваєшся?», «Хочеш їсти?»;
•                       проведіть постраждалого до місця відпочинку, допоможіть зручно влаштуватися (обов'язково потрібно зняти взуття);
•                       візьміть людину за руку або ,покладіть свою руку їй на чоло;
•                       дайте їй можливість поспати або просто полежати;
•                       якщо немає змоги відпочити (подія на вулиці, у громадському транспорті, очікування закінчення операції в лікарні тощо), то більше розмовляйте з постраждалим, залучайте його до будь-якої спільної діяльності (можна прогулятися, сходити випити чаю або кави, допомогти оточуючим, які потребують допомоги).

Допомога при почутті провини та сорому

Людину, яка страждає від почуття провини або сорому, слід переконати звернутися до фахівця. Такий стан часто вимагає допомоги психолога або лікаря-психотерапевта. Поговоріть з людиною, вислухайте її. Дайте зрозуміти, що ви слухаєте й розумієте її (кивайте, підтакуйте, говоріть «угу», «ага»). Не засуджуйте людину, не намагайтеся оцінювати її дії, навіть якщо вам здається, що людина вчинила неправильно. Дайте зрозуміти, що приймаєте її такою, якою вона є. Не намагайтеся переконати людину («Ти не винен», «Таке з кожним може трапитися»). На цьому етапі важливо дати людині виговоритися, розповісти про свої почуття.

 Не давайте порад, не розповідайте про свій досвід, не ставте запитань - просто слухайте.

Допомога при руховому збудженні

 Гостра реакція на стрес може проявлятися в руховому збудженні, яке може стати небезпечним для самого потерпілого й оточуючих осіб. У цьому випадку постарайтеся знайти можливість фізично зупинити людину. Перш ніж намагатися їй допомогти, переконайтеся, що це безпечно для вас. Пам'ятайте, психодопомога   можлива тільки в разі, якщо постраждалий усвідомлює свої дії.

Вчиняйте такі дії:

•                       ставте людині запитання, які привернуть її увагу, або доручіть справу, яка замислитись. Будь-яка інтелектуальна активність знизить рівень фізичної активності;
•                       запропонуйте прогулятися, зробити кілька фізичних вправ, виконати якусь фізичну роботу (щось принести, переставити тощо) так, щоб вона відчула фізичну втому;
•                       запропонуйте спільно зробити дихальну гімнастику (важливо дихати повільно, інакше від надлишку кисню голова може піти обертом, вдихайте через ніс, а видихайте через рот, склавши губи трубочкою, намагайтеся зберігати стан  розслабленості).

Допомога при нервовому тремтінні

•                       потрібно підсилити тремтіння. Візьміть людину за плечі й сильно, різко потрясіть її протягом 10-15 с. Продовжуйте розмовляти з нею, інакше вона може сприйняти ваші дії як напад;
•                       після завершення реакції необхідно дати постраждалому можливість відпочити. Бажано вкласти його спати.

 

Категорично заборонено:

1.               Обіймати потерпілого або притискати його до себе.
2.               Вкривати потерпілого чимось теплим.
3.               Заспокоювати потерпілого, говорити, щоб він узяв себе в руки.

При гніві, злості, агресії

•                       мінімізуйте кількість оточуючих;
•                       дайте постраждалому можливість «випустити пару» (наприклад, виговоритися або побити подушку);
•                       доручіть роботу, пов’язану з високим фізичним навантаженням;
•                       демонструйте доброзичливість. Навіть якщо ви не згодні з потерпілим, не звинувачуйте його самого, а висловлюйтеся з приводу його дій. Якщо ви так не зробите, агресивна поведінка буде направлена на вас. Не можна говорити «Що ж ти за людина!». Треба говорити: «Ти страшенно злий, тобі хочеться все рознести вщент.  Спробуймо знайти вихід із цієї ситуації разом»;
•                       намагайтеся розрядити обстановку смішними коментарями або діями, але тільки в тому випадку, якщо це доречно.

Агресія може бути погашена страхом покарання, якщо:

•                       немає мети отримати вигоду від агресивної поведінки;
•                       покарання суворе і ймовірність його застосування велика.

 

Вчитель  «Захисту Вітчизни».

А зараз розглянемо як допомогти собі при гострих реакціях на стрес.

Якщо ви переживаєте душевний біль, злість, гнів, відчуття провини, страх, тривогу, то в такій ситуації важливо створити собі умови для того, щоб швидко «випустити пару». Можна спробувати один з універсальних способів:

•                       займіться фізичною працею;
•                       зробіть зарядку, зробіть пробіжку або просто походіть у середньому темпі;
•                       прийміть контрастний душ;
•                       покричіть, потупайте ногами, побийте подушку тощо;
•                       поплачте, поділіться своїми переживаннями з людьми, яким ви можете довіряти.

У жодному разі не вживайте алкоголь. Крім універсальних способів, можна використовувати способи, які допомагають впоратися з кожною конкретною реакцією.

Справитися з нападом страху можна спробувати самому за допомогою таких простих прийомів:

- спробувати сформулювати подумки, а потім проговорити вголос, що саме викликає страх. Якщо є можливість, поділіться своїми переживаннями з оточуючими людьми. Озвучений страх став меншим;

- під час наближення нападу страху дихати потрібно неглибоко і повільно — вдихати через рот, а видихати через ніс.

Часто кажуть, що, відчуваючи страх, людина боїться чогось конкретного (поїздок у метро, аварії тощо), а відчуваючи почуття тривоги, людина не знає, чого боїться. Тому стан тривоги важчий, ніж стан страху.

Для подолання тривоги потрібно перетворити тривогу в страх. Слід постаратися зрозуміти, що саме тур6ує. Іноді цього достатньо, щоб напруга знизилася, а переживання стали не такими болісними. Найбільш болісне переживання при тривозі — це неможливість розслабитися: м'язи напружені, у голові крутяться одні й ті самі думки. Тому корисно 6уває зробити кілька активних рухів, фізичних вправ, щоб зняти напругу. Можна згадувати або складати вірші, придумувати рими тощо.

Плач. Давно відомо, що сльози мають лікувальну функцію: лікарі кажуть, що у сльозах міститься велика кількість гормона стресу і, плачучи, людина позбавляється від нього, тож їй стає легше. Однак, якщо ви відчуваєте, що сльози вже не приносять полегшення і потрібно заспокоюватися інакше, то можна використати такі прийоми:

•                       випити склянку води;
•                       повільно, але не глибоко, а нормально дихати, концентруючись на видиху.

Істерика - це стан, коли дуже важко чимось допомогти самому собі, тому що в цей момент людина перебуває у вкрай напруженому емоційному стані й погано розуміє, що відбувається з нею і навколо.

У цьому випадку можна зробити такі дії:

•                       піти від «глядачів» - свідків того, що відбувається, залишитись наодинці;
•                       умитися крижаною водою;
•                       зробити дихальні вправи: вдих, затримка дихання на 1-2 с, повільний видих через ніс, затримка дихання на 1-2 с, повільний вдих і т. д. - до того моменту, поки не вдасться заспокоїтися.

Апатія є реакцією, яка спрямована на захист психіки людини. Зазвичай вона виникає після сильних фізичних або емоційних навантажень. Тому, якщо ви відчуваєте занепад сил, якщо вам важко зібратися і почати щось робити й особливо якщо ви розумієте, що не здатні відчувати емоції, дайте собі можливість відпочити. Зніміть взуття, підберіть зручну позу, постарайтеся розслабитися. Помасажуйте  мочки вух і пальці рук - це місця, де міститься величезна кількість біологічно активних точок. Ця процедура допоможе вам трохи підбадьоритися. Випийте чашку неміцного солодкого чаю. Зробіть кілька фізичних вправ, але не у швидкому темпі. Почуття провини або сорому самостійно подолати дуже важко. Тому слід серйозно подумати про звернення по допомогу до фахівця. Самостійно можна:

•                       проговорюючи свої почуття, використовувати замість «мені соромно» або «я винен» словосполучення «я жалкую», «мені шкода»;
•                       написати про свої почуття лист. Це може бути лист собі або людині, яку ви втратили. Це часто допомагає висловити свої почуття.

 

Психолог.

Якщо виникло рухове збудження, то спробуйте:

•                       спрямувати активність на якусь справу. Можна зробити зарядку, побігати, погуляти на свіжому повітрі. Вам допоможуть будь-які активні дії;
•                       зняти зайву напругу. Для цього дихайте рівно і повільно, зосередьтеся на своєму диханні. Уявіть, як разом з повітрям ви видихаєте напругу. Помістіть у тепло ноги та руки, можна активно їх розтерти до появи відчуття тепла. Покладіть руку собі на зап'ястя, відчуйте свій пульс, спробуйте зосередитися на роботі свого серця, уявити, як воно розмірено б'ється.

Тремтіння. Іноді після стресової події людина починає тремтіти, зазвичай тремтять тільки руки, а іноді тремтіння охоплює все тіло. Часто цей стан вважають шкідливим і намагаються якомога швидше його припинити, у той час як за допомогою такої реакції ми можемо скинути зайву напругу, що з'явилася в нашому тілі через стрес. Отже, якщо вас охопило нервове тремтіння (тремтять руки) і ви не можете заспокоїтися, не можете контролювати цей процес:

•                       спробуйте посилити тремтіння;
•                       не старайтеся припинити цей стан, не намагайтеся силою утримати тремтячі м'язи - так ви досягнете зворотного результату;
•                       спробуйте не звертати на тремтіння уваги, через деякий час воно припиниться саме собою.

Якщо ви переживаєте гнів, злість, агресію, необхідно дати їм вихід таким чином, щоб це не зашкодило вам та оточуючим. Спробуйте виразити свій гнів одним з таких способів:

•                       голосно тупніть ногою (вдарте рукою) і з почуттям повторіть: «Я злюся», «Я розлючений (розлючена)» і т. д. Можна повторити кілька разів, поки не відчуєте полегшення;
•                       постарайтеся висловити свої почуття іншій людині;
•                       дайте собі фізичне навантаження, відчуйте, скільки фізичної енергії ви витрачаєте, коли злитеся.

 

Рефлексія.

•           Цей урок здався мені …
•           Мій настрій після заняття …
•           Сьогодні я дізнався …
•           На уроці я навчився …
•           Мені було важко …
•           Мені було незрозуміло …
•           Тепер я знаю, що …
•           Матеріал уроку я освоїв …

 

Домашнє завдання.

Підручник М. Гнатюк Захист Вітчизни стр. 67-74