Презентація на тему: "Виникнення писемності"

Виникнення писемностіПідготувала. Колодій Єлизавета, група ІС-12

Вихідні відомостіПисемність — додатковий щодо звукової мови засіб спілкування або засіб закріплення мовної інформації за допомогою нарисних знаків або зображень (В. О. Істрін).

Предметне «письмо»Цим розпливчастим терміном позначаються дуже різновидні явища: від купи листя, залишеної мисливцем на стежці з метою орієнтування для тих, хто йде слідом, до різноманітної символіки відносин між ворогуючими сторонами. Відображення інформації за допомогою предметів

Предметне «письмо» у легенді Геродота. Ця легенда свідчить про те, що одного разу царь Дарій отримав послання від скіфів. Послання включало чотири предмети: птаха, мишу, жабу і стріли. Гонець, що доставив послання, повідомив, що більше нічого повідомляти йому не веліли, і з тим розпрощався з царем. Постало питання, як же інтерпретувати це послання. Спочатку люди не володіли ніякою писемністю. Тому було досить важко передавати інформацію на великій відстані.

Письмо ВампумІрокезьке письмо, представлене різнокольоровими черепашками, нанизаними на мотузок

Письмо Кіпу. Перуанське письмо, в якому інформація передавалася кольором і кількістю вузликів на мотузці

Піктографічне письмо. Піктографія – це письмо, знаки якого (піктограми) мають вигляд малюнків. Суть піктографічного письма полягає в тому, що за допомогою певного знаку виражається деяке поняття. Наприклад, поняття «людина» може бути передане зображенням людини. Малюнки не можна читати, їх можна лише тлумачити. Вони передають зміст повідомлення, але не відображають його мовної форми. Для передавання абстрактних понять таке письмо непридатне. На відміну від первісного мистецтва виконання малюнків як піктограми не має на меті створення конкретних художніх образів.

Піктографічні малюнки. Тому піктографічні малюнки порівняно легко стають схематичними, а потім і умовними зображеннями, не втрачаючи при цьому основного змісту

Сучасна піктографія. У сучасному суспільстві також застосовується піктографія для позначення правил дорожного руху, спортивної емблематики тощо.

Ідеографічне письмоІдеографія – це письмо, окремі знаки якого передають цілі поняття. Прийшло на зміну піктографії (4-3 тис. до н. е.). Його виникнення пов’язане з подальшим розвитком людського мислення й мови, а також з набутою здатністю до більших абстракцій та поділу мовлення на елементи – слова. Основною одиницею ідеографії є ідеограма, або логограма(писемний знак, який, на відміну від букв, позначає ціле слово або корінь слова). Основні системи ідеографії – давньоєгипетська ієрогліфіка, месопотамська клинописна писемність, китайська ієрогліфіка, письмо американських індіанців, математичні цифри й знаки.

Якщо раніше кружечок із крапкою посередині означав «сонце», то в ідеографічному письмі він став передавати поняття «день». Найдавніше відоме ідеографічне письмо — єгипетські ієрогліфи, месопотамський (шумерський) клинопис, а також китайське ідеографічне письмо.

Фонографія. Різновид письма, в якому графічні знаки позначають звуки. Фонографічне письмо передає мову не тільки в її граматичній будові, а й у фонетичному звучанні. Цей тип письма є найпродуктивнішим. Він виник на основі ідеографічного. На відміну від піктограми й ідеограми буква вказує на склад, чи звук. Стародавні люди здогадалися , що слово можна протягнути по складах , а склади розділити на звуки. Виявилося, що серед звуків є такі , які можна проспівати – а, о , і , у, е , а є такі , які вимовляються з різними шумами, – ш, х , п , д , б. Ось для кожного такого звуку і був придуманий графічний знак – буква. З появою нового письма відпала необхідність запам'ятовувати тисячі ієрогліфів або малювати картинки, що займають багато місця. Новий тип письма – фонографія – відображає вимову слів.

Перше алфавітне письмо. Перше алфавітне письмо винайшли фінікійці. Фінікійське письмо було покладено в основу давньогрецького, а також арамейського письма, від якого пізніше виникли індійська, перська, арабська системи писемності.

Слов’янська абетка (кирилиця)Виникла в IХ ст. Вона налічувала 43 букви: 24 запозичені з грецького алфавіту, 3 – з давньоєврейського, решта - спеціально створені. Творці слов’янської абетки – брати Кирило та Мефодій.

Дякую за увагу!.