Презентація на тему «Засоби масової інформації»

Тема: Засоби масової інформації. План:1. ЗМІ: поняття, види, функції.2. ЗМІ як засіб формування громадської думки.3. Свобода слова та цензура.

Появу преси слід віднести до V ст. до н. е., коли в Римі виходили перші газети, які лише за часів Юлія Цезаря (60 р. до н. е.) почали нагадувати сучасні. Найбільш відомим є щоденний бюлетень «Acta diurna» («Події дня»). Є відомості, що доісторичні видання були і в Азії (наприклад, в Китаї у VIII столітті нашої ери виходила «Диба» — «Придворна газета», «Кібелчжі» — «хронікальна газета», а в Японії на глиняних дошках збереглася «Іоміурі каварабан» — «Читати і передавати»)

У середньовіччі значного поширення набули так звані «летючі листки» (серед них — реляції, ревю, куранти та ін.), які мали яскраво виражений інформаційно-прикладний характер. Винахід в 1440 p. І. Гуттенбергом процесу друку за допомогою рухомих літер сприяло розвитку преси і журналістики

Першою газетою прийнято вважати бельгійську «Niewe Tydingen» («Всі новини»), яка стала виходити в Антверпені приблизно з 1605 року в друкарні Авраама Вергевена. 3 11 березня 1702 р. в Англії, в Лондоні почали видавати першу щоденну газету «Daily Courant» («Щоденний вісник»).

Прийнято виділяти такі типи журналістики: релігійно-клерикальна (XV-XVI ст.); феодально-монархічна (XVI-XVIII ст.); буржуазна (ХІХ-ХХ ст.); соціалістична (XX ст.); загальногуманістична (кінець XX ст. — початок ХХІ тисячоліття).

Основні етапи розвитку ЗМІ1) До початку нашої ери — прагазетні явища;2) з початку нашої ери до XV ст. н. е. — епоха рукописних видань;3) з XV ст. до XVII ст. — винахід і розвиток друкарства, становлення газетно-журнальної справи;4) з XVIII ст. до початку XX ст. — розвиток журналістики як суспільного інституту, вдосконалення поліграфічної бази, становлення преси як основи демократії;5) 1900-1945 рр. — набуття пресою функцій «четвертої влади»;6) 1945-1955 рр. — процес концентрації та монополізації ЗМІ;7) 1955-1990 рр. — епоха становлення електронних засобів комунікації;8) з 1990 р. і до сьогодні — становлення нового інформаційного порядку у світі.

Засоби масової інформації (ЗМІ) — форми розповсюдження інформації, спрямовані на охоплення необмеженого кола осіб, соціальних груп та організацій з метою оперативного інформування їх про події, явища в світі, конкретній країні, певному регіоні, а також мобілізації об'єктів свого впливу на виконання спеціальних соціальних функцій.

Види ЗМІ:• друковані засоби масової інформації — преса (газети, журнали, бюле¬тені тощо), які мають постійну назву, нумерацію й періодично виходять у світ-,• недруковані засоби та способи передачі на відстань звукової або візуальної інформації, тобто аудіовізуальні засоби масової інформації (радіомовлення, телебачення, Інтернет, кіно, звукозапис, відеозапис тощо).

Функції ЗМІ

Характрні риси ЗМІ

Метою діяльності ЗМІ через подання інформації є формування громадської думки Громадська думка -- форма масової свідомості, в якій проявляється ставлення (приховане чи явне) різних груп людей до подій і процесів дійсного життя. Вони зачіпають інтереси та потреби як суспільства в цілому, так і окремої людини, а також формування соціальних стереотипів, норм та цінностей, світогляду.

Цензура (лат. censura) — контроль влади за змістом і розповсюдженням інформації, друкованої продукції, муз. і сценічних творів, творів образотворчого мист-ва, кіно-, фотоматеріалів, передач радіо і телебачення, веб-ресурсів, у деяких випадках — також приватного листування, з метою обмеження або недопущення поширення ідей і відомостей, визнаних владою шкідливими, небажаними для неї або сусп-ва в цілому. У 1991 українські ЗМІ отримали потужний імпульс розвитку та необхідні умови для вільного, неупередженого висвітлення і трактування дійсності. Інституційно цензури в Україні не існує. Статтею 15 Конституції України 1996 та низкою ін. нормативно-правових актів цензура заборонена. Також законодавчо заборонено створення будь-яких органів, установ, посад, діяльність яких була б пов’язана із цензурою масової інформації.

Однєю з демократичних свобод, визначених Конституцією України, є свобода слова, яка передбачає висловлення незалежних поглядів та переконань як в усній, так і в письмовій формі та є ознакою некорумпованого суспільства. Свободу слова в Україні захищають 110 нормативно-правових документів; укази Президента, постанови Кабміну, Закони («Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації в Україні», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» тощо).

Свобода слова в ЗМІ не означає вседозволеність та безвідповідальність.журналісти зобов'язані перевіряти достовірність інформації, що повідомляється. не допускається використання ЗМІ для розголошення відомостей, що становлять державну або іншу спеціальну таємницю, що охороняється законом; для заклику до насильницького знищення або зміни існуючого державного й суспільного ладу для пропаганди війни, насильства й жорстокості расової, національної, релігійної нетерпимості забороняється й переслідується відповідно до закону використання ЗМІ для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність