26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

ТЕМА: «ЗЛОЧИНИ НА ГРУНТІ НЕНАВИСТІ»

Про матеріал

Злочини, скоєні з мотивів нетерпимості до певних груп суспільства, називають злочинами на ґрунті ненависті. Такі злочини потенційно можуть призвести до розколу суспільства та породити цикли насильства і помсти. Саме тому злочини на ґрунті ненависті вимагають рішучого реагування.

Перегляд файлу

Мороз Євген Олександрович

учитель історії і правознавства

Миколаївської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів №29

 

 

ТЕМА ДОПОВІДІ: «ЗЛОЧИНИ  НА ГРУНТІ НЕНАВИСТІ»

 

Злочини, скоєні з мотивів нетерпимості до певних груп суспільства, називають злочинами на ґрунті ненависті. Такі злочини потенційно можуть призвести до розколу суспільства та породити цикли насильства і помсти. Саме тому злочини на ґрунті ненависті  вимагають рішучого реагування.

Злочині на ґрунті ненависті – це діяння, скоєні з мотивів упередження. Саме такий мотив відрізняє злочини на ґрунті ненависті від інших видів злочинів. При цьому злочин на ґрунті ненависті не є одним конкретним правопорушенням: це можуть бути залякування, погрози, пошкодження майна, напад, вбивство чи будь-яке інше кримінальне правопорушення [1].

Таким чином, терміном «злочин на ґрунті ненависті» або «злочин з мотивів упередження» позначається радше вид злочину, аніж конкретне правопорушення, передбачене кримінальним кодексом. Злочин на ґрунті ненависті може бути скоєний і в країні, де кримінальне покарання за упереджене ставлення не передбачається. Цей термін описує швидше саме поняття, аніж дає правове визначення [1].

Злочини на ґрунті ненависті завжди складаються з двох елементів: кримінального правопорушення, скоєного з мотивів упередження. Перший елемент злочину на ґрунті ненависті передбачає скоєння діяння, яке становить правопорушення з точки звичайного кримінального законодавства. Якщо відсутнє основне правопорушення, то відсутній і факт злочину на ґрунті ненависті.

Другим елементом злочину на ґрунті ненависті передбачає, що карне діяння було скоєне з особливого мотиву, який називається «упередження» або «упереджене ставлення». Саме наявність елементу упередженого мотиву відрізняє злочини на ґрунті ненависті від звичайних правопорушень. Це означає, що правопорушник умисно обрав обєкт злочину через наявність певних захищених ознак.

- Обєктом злочину може бути одна чи кілька осіб, або це може бути майно, повязане з групою, яка має певну спільну ознаку.

- Захищена ознака – це спільна ознака групи (наприклад, «раса», мова, релігія, етнічна приналежність, національність або будь-який інший спільний фактор) [1].

Злочини на ґрунті ненависті мають на меті залякати жертву та громаду, до якої вона належить, через їхні особисті ознаки. Такі злочини надсилають жертві сигнал про її небажаність, заперечуючи її право на повноцінну участь у суспільному житті. Вони також надсилають повідомлення членам громади, що мають такі самі характеристики, про те, що вони також є зайвими і можуть стати наступною мішенню. Таким чином, злочини на ґрунті ненависті можуть підривати єдність суспільства та викликати розпад окремих громад.

Злочини на ґрунті ненависті можуть бути скоєні з різних причин, зокрема:

1) правопорушник може діяти через образу, ревнощі або бажання отримати схвалення інших членів своєї групи;

2) правопорушник може взагалі не мати почуттів до окремого обєкту нападу, але мати ворожі думки або почуття по відношенню до групи, до якої належить жертва;

3) правопорушник може бути вороже налаштованим до всіх людей, що не належать до групи, з якою він себе ідентифікує;

4) або на ще більш абстрактному рівні, обєкт нападу може просто уособлювати певну ідею (наприклад, імміграцію), до якої правопорушник ставиться ворожо [2].

Злочини на ґрунті ненависті підривають ідею рівності всіх членів суспільства. Забезпечення рівності всіх людей є однією з основоположних цінностей і має на меті захист людської гідності та створення можливостей для повноцінної реалізації людиною свого потенціалу. Значення норми  забезпечення рівності постійно підкреслюється  в міжнародних документах про права людини. Так, у першому реченні Загальної декларації прав людини проголошується «визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав». Ці цінності також закріплені у більшості документів ООН з прав людини та основних конституційних документах майже всіх країн світу. Порушення цих норм і цінностей шляхом скоєння злочинів на ґрунті ненависті має серйозні практичні та символічні наслідки [3].

Злочини на ґрунті ненависті спрямовані проти ідентичності жертви, а тому завдають більшої шкоди ніж звичайні правопорушення. Безпосередня жертва може отримати надзвичайно сильну  психологічні травму та страждати від посиленої вразливості адже вона не може змінити ті ознаки, через які її обрав нападник. Злочини на ґрунті ненависті мають значно глибший зміст.

Як виглядає злочин на ґрунті ненависті?

Було підпалено школу. Поліція спочатку кваліфікувала злочин як звичайний підпал. Однак учнями школи є переважно діти ромської національності, а у ході розслідування було виявлено попередні інциденти, пов’язані з появою на стінах школи графіті, спрямованих проти ромів (наприклад «Цигани, забирайтесь геть!»).

Правопорушники були затримані та зізнались у підпалі та нанесенні графіті. Вони заявили, що керувалися бажанням «очистити» свій район від «чужих». Основне правопорушення – підпал. Але наявність мотивів упередження за ознакою «расової» або етнічної приналежності перетворює цей інцидент на злочин на ґрунті ненависті [1].

Злочини на ґрунті ненависті відрізняються від звичайних злочинів не лише мотивацією правопорушника, а й своїм впливом на жертву. Злочинець обирає жертву за приналежність до певної групи; це означає, що одного члена цієї групи можна замінити іншим. На відмінну від жертв багатьох інших злочинних діянь, жертва злочину на ґрунті ненависті обирається не як особистість, а як представник певної групи. При цьому посилається сигнал не лише безпосередній жертві, а й більшій громаді, до якої належить жертва. У звязку з цим злочини на ґрунті ненависті інколи називають символічними злочинами.

Злочини на ґрунті ненависті можуть бути скоєні з різних причини, зокрема:

- правопорушник може діяти через образу, ревнощі або бажання отримати схвалення інших членів своєї групи;

- правопорушник може взагалі не мати почуттів до окремого обєкту нападу, але мати ворожі думки або почуття по відношенню до групи, до якої належить жертва;

- правопорушник може бути вороже налаштованим до всіх людей, що не належать до групи, з якою він себе ідентифікує або

-  на ще більш абстрактному рівні, обєкт нападу може просто уособлювати певну ідею (наприклад, імміграцію), до якої правопорушник ставиться ворожо [4].

Злочини на ґрунті ненависті підривають ідею рівності всіх членів суспільства. Забезпечення рівності всіх людей є однією з основоположних цінностей і має на меті захист людської гідності та створення можливостей для повноцінної реалізації людиною свого потенціалу. Значення норми забезпечення рівності постійно підкреслюється в міжнародних документах про права людини. Так, у першому реченні Загальної декларації прав людини проголошується «визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невд’ємних їх прав». Ці цінності також закріплені у більшості документів ООН з прав людини та основних конституційних документах майже всіх країн світу. Порушення цих норм і цінностей шляхом скоєння злочинів на ґрунті ненависті має серйозні практичні та символічні наслідки.

Низка міжнародних договорів у сфері прав людини містить загальні заяви щодо дискримінації. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації вимагають від країн-учасниць утримуватись від расової дискримінації (включаючи дискримінацію на ґрунті етнічної або національної приналежності) та забезпечувати своїм громадянам рівний захист в рамках усіх законів. Крім того, Стаття 4 Декларації Організації Об’днаних Націй про  ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань вимагає від країн-учасниць «запобігати та ліквідувати дискримінацію за ознакою релігій» та «вживати всіх необхідних заходів для нетерпимістю на ґрунті релігії….» [1].

Основна проблема полягає у забезпеченні прямого визнання та покарання мотивів ненависті під час переслідування кримінальних справ. Інколи у ході переслідування злочинів на ґрунті ненависті мотиви вибору жертви (наприклад, расова приналежність, національне або етнічне походження жертви) ніколи не згадуються. У цьому  випадку втрачається можливість стримування інших від скоєння подібних злочинів шляхом покарання правопорушника. Небезпека полягає в тому, що жертва та правопорушник отримують сигнал про те. Що держава не ставиться серйозно до мотивів, які призвели до скоєння злочину.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1) Законодавство у сфері боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті: практичний посібник. – Варшава: Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, 2009 р. – 90c.

2) Загальні рекомендації щодо злочинів на ґрунті ненависті та пропаганди ненависті. – Королівська кінна поліція Канади; Міністерство Генерального повіреного та Виправна служба Канади, 20 травня 1998 р. – 70c.

3) Злочини на ґрунті ненависті та упередженості: хрестоматія. – Барбара Перрі (ред.). – Нью-Йорк: Routledge, 2003 р. – 120c.

4) Попередження злочинів на ґрунті ненависті: міжнародні стратегії та практика. – Маргарет Шоу. – Міжнародний центр попередження злочинів, квітень 2002 р. 135 c.

docx
Додано
2 вересня 2018
Переглядів
481
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку