Презентація на тему: "Життєвий і творчий шлях Григорія Чапкіса"

Григорій Чапкіс «Все моє життя – це танець!»

Григорій Миколайович Чапкіс (справжнє прізвище Чаопеску)— український хореограф, народний артист України. Керівник Школи танцю Чапкіса. Головний балетмейстер ансамблю бального танцю «Натхнення» (наймолодшій учасниці якого 50 років). Був членом журі шоу «Танці з зірками», головою журі фестивалю «Містерія танцю». Професор кафедри сучасної хореографії факультету хореографічного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв.

Григорій народився 24 лютого 1930 року в Кишиневі у багатодітній родині. Жили дуже бідно, на околицях міста, тому Григорій ріс і виховував себе майже сам, і ще з малих років разом з іншими хлопчиками жебракував на вулиці: кидали капелюха на землю і танцювали, як могли. Він був найменшим з усіх, тому одяг йому не купували – все доводилось доношувати за старшими братами, а взуття взагалі не носив: влітку босяком, а взимку – в постолах. До школи не ходив – ніколи було.

З початком Другої світової Чапкісам довелося бігти в Казахстан. Тоді 13-річний Григорій не знав нормально жодної мови: вдома говорили на ідиш, на вулиці – по-румунськи, на новому місці ще додалися якісь казахські слова. Тому спілкуватися нормально з однолітками не виходило: ніхто не розумів, що Григорій говорить – і таких хлопчаків, за спогадами хореографа, було багато. Коли сім'я поверталася з евакуації, в Києві їх зняли з вагона за підозрою на черевний тиф. Родина близько місяця лежала в окремій палаті Жовтневої лікарні, а коли всі одужали, то залишились у Києві – влаштувалися розбирати руїни на Хрещатику, за що отримали квартиру.

Григорія – маленького і без освіти – нікуди не хотіли брати на навчання. Але танці допомогли вступити в Перше залізничне училище.  В училищі Григорій організував гурток і почав вчити танцювати інших. Але незабаром – у 1945 році – його забрали в ансамбль пісні й танцю “Трудові резерви”, у складі якого Чапкіс виступав в Кремлі на творчій олімпіаді, куди з’їжджалися учасники з усіх 15 республік. У лютому 1946 року його зарахували артистом балету (і видали трудову книжку з відповідним записом) в Державний ансамбль пісні й танцю України.

У 1955 році до України повернувся легендарний хореограф Павло Вірський, який очолив Державний ансамбль танцю УРСР і відразу "переманив" до себе Чапкіса, зробивши його солістом – Григорій провів там 27 років життя. “Це була приголомшлива школа. Я день і ніч молюся на Вірського. Він мене створив, він мене виростив, і я хочу бути на нього схожим”, – зізнався Чапкіс в інтерв’ю.

За 27 років роботи в цьому художньому колективі він був задіяний майже у всіх його хореографічних постановках, брав участь в 70 зарубіжних гастрольних поїздках. Цей період - один з найяскравіших у житті Григорія Миколайовича. Паралельно з 1949 року - перший балетмейстер Київського театру імені Івана Франка. Міністерство культури направило його в Театр імені Франка, щоб він очолив шість пар балету: театр в повному складі готувався до гастролей в Польщі. Він зробив подтанцовку до вистав "Украдене щастя", "В степах України", "Мартин Боруля", "Доки сонце зiйде, роса очi віїсть". Займався хореографією з відомими артистами.

З 1973-го до 1988 року Чапкіс в Києві займається адміністративною роботою: керував концертно-танцювальним залом Юність на Нивках, був заступником директора Театру драми і комедії на Лівому березі. Але незадовго до розпаду СРСР разом з дружиною переїхав в Італію, де жила його донька."На чужині" Чапкіс протримався лише рік, жалівся на депресію і безсоння, після чого вирішив повернутися в Україну, де знову почав викладати та очолив ансамбль танцю для літніх людей "Натхнення".

Популярність стрімко пішла вгору, коли Чапкісу було 76. Саме в цьому віці він вперше сів у суддівське крісло шоу "Танці з зірками". Попри поважний вік, знаменитість неодноразово виходив на паркет та приголомшував своїми "па".

Незабаром після 90-річного ювілею хореограф опублікував в соцмережах відео своїх тренувань. Як розповідав Чапкіс, секрет його енергійності – "в жінках і постійному русі". На доказ своїх слів, в тому ж році він одружився вчетверте – його обраниця Людмила була молодша за хореографа на 51 рік.

У грудні 2020 Чапкіса було госпіталізовано з двосторонньою пвнемонією у Київську міську лікарню №12. Згодом його виписали, але 6 січня 2021 року госпіталізовали повторно – запалення легенів виявилося недолікованим. 9 лютого Чапкіса було ще раз госпіталізовано до реанімації через ускладнення.13 червня 2021 року видатний хореограф і танцюрист Григорій Чапкіс помер.

https://tsn.ua/glamur/grigoriy-chapkis-pomer-biografiya-legendarnogo-horeografa-ta-suddi-shou-tanci-z-zirkami-1762360.htmlhttps://suspilne.media/culture/139159-91-rik-grigoria-capkisa-spogadi-koleg-i-fakti-z-zitta-vidatnogo-horeografa/https://apostrophe.ua/ua/news/society/2021-06-14/ushel-iz-jizni-legendarnyiy-ukrainskiy-horeograf--chto-myi-budem-pomnit-o-grigorii-chapkise/235195 Дякую за увагу!