Презентація на тему: "Зв'язок естетики з іншими науками"

Зв'язок естетики з іншими науками

Естетика є філософською наукою, яка випливає з органічної єдності двох її своєрідних складових: 1) естетичного як вияву ціннісного становлення людини; 2) художньої діяльності людини. Обидві частини хоча і тісно взаємозалежні, проте відносно самостійні. У першій розглядаються питання природи, специфіки і творчого потенціалу естетичного, категорії естетики — прекрасне, трагічне, комічне тощо. Друга частина охоплює художню діяльність людини, структурну і функціональну її своєрідність, природу художнього таланту, видову, жанрову і стильову самобутність мистецтва тощо. Впродовж віків естетика виступала як наука про прекрасне, і як наука про закони розвитку мистецтва. 

Через безпосередній зв’язок естетики з іншими науками, вона з ХХІ ст. починає поступово розгалужуватися на окремі напрями: аналітична та семантична естетика, семіотично-структурна естетика, екологічна, виробнича, технічна естетика тощо. Завдяки участі різних наук, естетика поглиблює свій розвиток у різних напрямах та сама естетична наука збагачується з різних боків, що неодмінно є її позитивною якістю.

Естетика і етика Особливу роль відіграє етика під час аналізу мистецтва як складової частини предмета естетики. Кожна конкретна естетична ідея виступає певною мірою узагальненням розвитку мистецтва як естетичної діяльності взагалі і у конкретну історичну епоху зокрема. Мораль, як предмет етики, є надзвичайно важливим елементом людської діяльності, саме діяльність людей в усій її різноманітності та специфічності не може не накладати відбиток і на специфіку моральної регуляціїПрофесійна етика і норми професійних взаємин є традиційною складовою частиною етичної науки. У професійній етиці формуються конкретні моральні норми із супутніми їм практичними правилами.

Естетика і психологія Дослідження проблеми взаємовідношення естетики і психології не має таких давніх традицій. Розвиток естетики і психології на сучасному етапі досить чітко виокремлює ті питання. Що мають свої специфічні аспекти. Так, психологи активно розробляють проблеми краси, ідеалу, пошуку гармонії. Тобто ті питання, що традиційно вважають пріоритетами науки. Естетика більш поглиблено досліджує проблему творчості, виявляючи в ній естетичні аспекти. Проблема творчості в цілому і художньої зокрема поступово стає сферою теоретичних інтересів двох наук. Упроводж останніх десятиріч наука робила спроби розглядати проблему творчості у двох аспектах: психологічному і філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний механізм здійснення акту творчості. 

Естетика і мистецтвознавство Розглядаючи місце естетики в структурі міжпредметних зв'язків. Особливу увагу слід приділити співвідношенню естетики і мистецтвознавства, що найповніше здатне відбити те значення, яке мистецтво має в духовному житті суспільства. Сучасне мистецтво акцентує увагу на дослідженні мистецтва в контексті духовної культури. Складна структура мистецтвознавства характеризується комплексністю. Що об'єднує загальне і часткове мистецтвознавство. Естетика виступає як загальна теорія мистецтва, і саме в цьому аспекті перехрещуються інтереси естетики і мистецтвознавства. Останнє, у свою чергу, теоретично взаємодіє із немистецтвознавчими науковими дисциплінами.

Естетика і філософія. Зв'язок естетики з філософією полягає в тому, що їхні теоретичні принципи і науковий метод залежали від світоглядних позицій, методології, філософської позиції конкретного філософа чи певного філософського напрямку. Методологія естетичних досліджень безпосередньо пов'язана із вирішенням основного питання філософії - відношення мислення до буття, обумовлена специфікою діалектичного чи метафізичного підходів. Саме своєрідність методологічних основ визначає своєрідність естетичних концепцій. залишається і питання про доцільність повного відокремлення естетики від філософії.

Треба також зауважити про зв’язок естетики з соціологією, які займаються вивченням закономірностей та ознак життя суспільства тощо. Певні соціальні ситуації у народі безумовно впливають на розвиток мистецтва, але відчутним є і оборотний вплив, тобто мистецтва на естетику. Можна простежити, що митці якимось чином, можливо, на інтуїтивному рівні, здатні передбачувати стан суспільства на майбутнє, зображуючи деякі його риси у своїх шедеврах. Іноді буває і таке, що ці так звані «передбачення» сприймаються людьми серйозно і людство черпає з цих витворів надії на краще подальше життя. 

У 1960-і роки естетика активно взаємодіяла з семіотикою (наука, яка досліджує способи передачі інформації, властивості знаків та знакових систем в людському суспільстві , або в самій людині. Іншими словами, семіотика — це теорія знаків та знакових систем.)Саме тоді в її предметному полі починають розвиватися проблеми мови мистецтва, специфіки художніх знаків, а твір мистецтва отримує статус особливого тексту. З'являються праці представників так званої Тартуськой школи семіотики.

Естетика та історія. Спеціальні роботи з історії естетики з'являються в середині XIX століття. Першим твором в цій області була робота професора Празького університету Р. Циммермана «Історія естетики як філософської науки», що вийшла у Відні в 1858 році і складалася з трьох книг. Серед робіт з історії естетики російських авторів можна назвати дослідження магістра Московського університету І. Н. Камишева «Про різні думки по витонченому», що вийшло в 1829 році. Динаміка історичних досліджень в області естетики в основному стосується зміни методу дослідження від історично-описового до історично-порівняльного.

Дякую за увагу!