Презентація "Нарис життя і творчості поета. Патріотичні почуття ліричного героя в основі поезії"

Василь Симоненко «Лебеді материнства». Нарис життя і творчості поета. Патріотичні почуття ліричного героя в основі поезії

Як ви думаєте, про що йтиме мова на уроці?

Ви дізнаєтесь: - творчий та життєвий шлях Василя Андрійовича Симоненка;які почуття лежать в основі вірша;- які слова поета стали афоризмом.

«Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії потрібно вивчати як частину історії України» Євген Сверстюк

«Василь Симоненко

«В мене була лиш мати,Та був іще сивий дід, –Нікому не мовив «тату»І вірив, що так і слід».

Голос поета

Літературний доробок В. Симоненка

П’ять “заповідей”, які сповідував сам і дотримання яких вимагав від друзів: Знати мову, якою пишеш. Стати освіченою людиною. Не бути байдужим до людей. Працювати до сьомого поту. Мати те, що від Бога – талант.

Слава Україні!Дорогий Іване!Чому цілісіньке літо не чути твоїх позивних? Чи ти втратив дар мови, чи вже забув про добродія Сімоньонкова, чи виснажився в мандрах, чи якась інша халепа сталася? Я не озивався, бо ж нікуди було адресувати свої вигуки — бозна, де тебе носило. За все літо я бачив дуже мало живих людей, найяскравішими серед них були панянки Зубченко та Горська. В останню я майже закохався. Никаючи по Каневу, ми зголосилися на тому, що слід ввести таке вітання: — Слава Україні! — Навіки слава! Агітую тебе приставати до нашого тріумвірату і пропагувати нові радянські обряди та звичаї.

У 1965 році в старій хаті у Біївцях відкрили сільський музей Симоненка.

Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка8 січня 1998 р.

Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка

Вшанування пам’яті поета

BAndurba. ND [бандурбенд]Квітка Цісик. Рок-гурт “Біла вежа”М. Білас “Лебеді материнства”О. Шупляк “Колиска”Анатолій Пашкевич. Раїса Кириченко

Легендарний вірш Василя Симоненка "Лебеді материнства" оживає в новому звучанні! Материнська любов та турбота про дитину набувають сучасного музичного втілення завдяки штучному інтелекту. Це більше, ніж просто колискова - це послання про любов, надію та вірність Батьківщині.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима,Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні,Танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,Лоскотали марево золотим сузір’ям.`Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмільні смеркання мавки чорнобровіЖдатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зеленіХлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину,Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата,Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати. Очі материнські і білява хата.І якщо впадеш ти на чужому полі,Прийдуть з України верби і тополі,Стануть над тобою, листям затріпочуть,Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину. В. Симоненко “Лебеді материнства”

Словникова робота Лиман - затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Досада – прикрість. Шиба – віконне скло. Сургучевий - від «сургуч» - забарвлена тверда смола, віск, що легко плавиться й застигає; уживається для опечатування пакетів, посилок, приміщень.

Засоби художньої виразності (тропи)Приклади: зорі сургучеві; прийдуть з України верби і тополі; припливайте до колиски, лебеді, як мрії; заглядає в шибку казка; лебеді рожеві; виростуть тривоги. Епітет -художнє означення. Метафора - уживання слів у переносному значенні на основі подібності. Порівняння - пояснення через зіставлення одного предмета з іншим на основі подібності. Персоніфікація - наділення неживих предметів властивостями людини, «оживлення». Рефрен – повторення групи слів чи рядків наприкінці строфи. Звертання

Який художній образ ліричного вірша В. Симоненка «Лебеді материнства» вам найбільше запам’ятався? Чому саме цей образ?

Який художній образ ліричного вірша В. Симоненка «Лебеді материнства» вам найбільше запам’ятався? Чому саме цей образ?Казка (символ добра); лебеді — символ чистоти та милосердя, символ любові та вірності (символ материнської любові, відданості, мрії); зорі – присутність божества, ангела-посланця Бога, надія; лимани (вода) символ народження; символ мінливого людського життя;верби та тополі (символ Батьківщини); мати й Батьківщина (символ найдорожчого в людському житті).

Цей твір звучить, як заповіт українцю, набуває водночас і національного характеру, і загальнолюдського значення. Адже шанобливе ставлення до Батьківщини притаманне будь-якій національно свідомій людині, яка поважає сама себе і своїх попередників.

Домашнє завдання. Вивчити вірш “Лебеді материнства” напам’ять. Скласти та записати п’ять запитань до В. Симоненка. 

https://www.facebook.com/share/v/14pp. Juwp. KM/

Народні колискові пісні — це такі родинно-побутові пісні, які завдяки монотонному ритму і пестливій лексиці заколисують дитину.1. Колискова.2. Ніжна, материнська.3. Заколисує, застерігає, оберігає.4. Робить дитячі душі кращими.5. Оберіг.

Опишіть мелодію та манеру виконання колискових пісень. У колискових піснях зазвичай використовують м'яку, спокійну мелодію, яка має заспокійливий ефект на дитину. Часто використовуються повторювані мотиви та прості мелодійні лінії. Виконання колискових пісень є ніжним та лагідним, з використанням м’якого голосу та плавних переходів між нотами.

Композиція «Лебеді материнства»Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів. Він умовно ділиться на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці); у другій — йдеться мова про клопоти, які буде мати вже дитина дорослою людиною (і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином «завжди будуть мандрувати очі материнські і білява хата».

Жанр «Лебеді материнства»За формою це, власне, колискова пісня. Головне в поезії — побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України. Мотив вірша — материнська тривога за долю її сина, перед яким відкривається дійсність, виповнена дива та любові, яку охороняють, «мавки чорноброві», та водночас постають і суворі реалії,— від них прагне вберегти дитину материнське серце. Та «приспані тривоги», «чуже поле» — неминучі, і протистояти їм може тільки людина з твердим переконанням, з органічним чуттям родової пам’яті, з великою волею бути самою

Особливості назви поезіїНазва поезії романтична. В. Симоненко знайшов проникливі яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі. Почуття патріотизму — найсвятіше почуття людини. Кожен з нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб виразити свою любов, — важко. В. Симоненко такі слова знайшов. Він зумів передати у «Лебедях материнства» й інтимність любові до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої — України у простих, щирих словах. Композиція «Лебеді материнства»Джерело: https://dovidka.biz.ua/lebedi-materinstva-analiz

Основна думка:  Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Тема твору: Настанова матері маленькому сину не забувати своє коріння, свою Батьківщину у дорослому віці. Ідея: Колискова матері свої дитині як головна порада життя, саме тому змалечку варто навчати найважливішому – любити свою Батьківщину.

Середина 1962 Поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). 1963 Казка «Цар Плаксій і Лоскотон». Здоров’я поета після побиття погіршується13 грудня 1963 Поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах.1964 Вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1965р.)1981 З’явилася книга вибраного «Лебеді материнства» з передмовою О. Гончара. Псевдоніми Симоненка — В. Щербань, С. Василенко, Симон.

8 січня 1935 Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині. 1942—1952 Навчався у Біївській початковій школі(1942—1946), середню школу закінчив в Тарандинцях (1947—1952).1952 Вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).1957 Закінчив факультет журналістики Київського університету.1957— 1960 Працював у газеті «Черкаська правда».1960—1963 У газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.1962 Василь Симоненко став членом СПУ. Вийшла збірка «Тиша і грім» (друкувався мало, через радянську цензуру)

За життя поета вийшла друком тільки одна збірка його віршів «Тиша і грім». Вона стала помітним явищем у літературному житті України: «Симоненко вразив читача… не вишуканим мереживом слів, а осяянням краси власної душі, справжністю почуттів, інтелектуальною високістю і молодечим завзяттям» (О. Мусієнко). Його вірші вийшли друком у Мюнхені. Решта праць вийшла вже після смерті поета за допомогою його друзів. Збірки поезій «Земне тяжіння» та «Берег чекань» було опубліковано посмертно. В. Симоненко писав і малу прозу, вона ввійшла до книжки «Вино з троянд».

Писати вірші Василь Симоненко почав ще в студентські роки, однак довго тримав їх у шухляді. Улюбленцем молоді він став у 1962 році після виходу першої збірки віршів «Тиша і грім». Вона стала відразу неабиякою літературною подією. Книга вразила сучасників тонким естетичним смаком, чистою правдою, романтичним поривом відкривати духовні острови в інтелектуальному морі свого народу. На сторінках цієї книжки висвітлювалося нелегка доля простих людей.