Презентація: "Наша планетна система.Загальна характеристика планет Сонячної системи. Земля і Місяць"

Тема уроку: «Загальна характеристика планет Сонячної системи. Земля і Місяць» *

Наша планетна система

Всі тіла, які рухаються навколо Сонця, утворюють в цілому планетну систему, яка називається Сонячною Сонячна система

Зовсім поряд з Сонцем обертаються чотири маленькі планети, що складаються, в основному, з гірських порід і металів – Меркурій, Венера, Земля і Марс. Ці планети називаються планетами земної групи. Між планетами земної групи і планетами-гігантами розташований пояс астероїдів. Далі розташовано чотири великі планети, що складаються, в основному, з водню і гелію. У планет-гігантів немає твердої поверхні, зате вони мають виключно могутню атмосферу. Юпітер – найбільша з них. Далі слідують Сатурн, Уран і Нептун. Всі планети-гіганти мають велику кількість супутників, а також кільця. За орбітою Плутона (карликова планета) відкритий так званий пояс Койпера, другий пояс астероїдів. Комети проводять за орбітою Нептуна велику частину часу, оскільки в більш дальній точці своєї траєкторії їх рух повільніший, ніж біля Сонця.

Відмінність планет по фізичних властивостях, ймовірно, обумовлена тим, що планети земної групи формувалися з протопланетної хмари поряд з Сонцем. Саме тому в них багато важчих елементів, металів, наприклад заліза. Планети-гіганти формувалися на більших відстанях від Сонця, тому, в основному, складаються з легких елементів. Всі планети, астероїди, комети обертаються навколо Сонця в одному напрямі (проти ходу годинникової стрілки, якщо дивитися з північного полюсу світу). Орбіти планет практично круглі, їх площини мало нахилені до площини орбіти Землі. Тільки дві планети – Меркурій і Плутон – мають орбіти з великим нахилом до екліптики. Орбіти ж комет витягнуті, мають великий ексцентриситет. Більшість об'єктів Сонячної системи обертаються навколо своєї осі в одному напрямі, який називається прямим. Проте Венера обертається у зворотному напрямі, а Уран обертається, як то кажуть, «лежачи на боці».

Велика кількість пилу, газу і дрібних частинок. Склад Сонячної системи: Сонце планети та їх супутники планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля, Марс планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун Карликові планети: Церера, Плутон, Еріда, Макемаке, Хаумеа Малі тіла: астероїди, комети, метеорити

Сонце

Нова класифікація планет У серпні 2006 року було уточнене визначення «велика планета» Планета - це небесне тіло, що: обертається навколо Сонця, досить велике і масивне, щоб прийняти кулясту форму очищає околиці своєї орбіти (тобто поруч із планетою немає інших порівнянних з нею тіл).

Нова класифікація планет У серпні 2006 року було уточнене визначення «карликова планета» Карликова планета - небесне тіло, що: обертається навколо Сонця, досить велике і масивне, щоб прийняти кулясту форму, не очищає околиці своєї орбіти, не є супутником (планети).

Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Планети сонячної системи Планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля, Марс.

Планети земної групи

Невеликі розміри Тверда поверхня Повільно обертаються навколо своєї осі Мало (або не має) супутників Ознаки планет земної групи

немає Кількість супутників Дуже розріджена атмосфера(гелій, водень, домішки аргону та неону) Атмосфера 87,97 земних доби Період обертання по орбіті (рік) 0,387а.о., тобто 57,91 млн.км. Відстань від Сонця: 58,65 земних доби Тривалість доби: максимум +427 °C, мінімум -183 °C Температура поверхні: 5,42 г/см3 Густина: 4878 км. (0,383 діаметра Землі) Діаметр: 3,3·1023кг. (0,055 маси Землі) Маса: Меркурій

Меркурій

Космічний апарат "MESSENGER" - NASA Фото зроблене зондом MESSENGER через 80 хв. після прольоту планети. Космічний апарат "MESSENGER" - NASA Фото Меркурія з відстані 27 тис. км, за 80 хв. до максимального зближення.

У центрі великого Басейну Калорис (Рівнина Спеки) на Меркурії був зафіксований кратер с незвичайними променями, що виходять з його середини. Космічний апарат "MESSENGER" - NASA

Меркурій Місяць Меркурій

немає Кількість супутників Щільна атмосфера (96 % вуглекислий газ; 3 – 4 % азот) Атмосфера 224,7 земних доби Період обертання по орбіті (рік) 0, 723 а. о., тобто 108,21 млн.км. Відстань від Сонця: 243,16 земних доби Тривалість доби: максимум +500 °C, мінімум +145 °C Температура поверхні: 5,24 г/см3 Густина: 12104 км. (0,950 діаметра Землі) Діаметр: 4,87·1024 кг. (0,815 маси Землі) Маса: Венера

Венера

один (Місяць) Кількість супутників 78% - азот; 21% - кисень; 0,93% - аргон; 0,03% - вуглекислий газ; озон і водяна пара; інші гази наявні в кількості меншій ніж 0,01%. Атмосфера 365,242 діб. Період обертання по орбіті (рік) 149,60 млн.км. Відстань від Сонця: 23 год. 56 хв. 4,09 сек. Тривалість доби: максимум +70 °C, мінімум -85 °C Температура поверхні: 5,517 г/см3 Густина: 12756 км. Діаметр: 5,973·1024кг. Маса: Земля

Місяць Земля

Внутрішня будова Землі

Хімічний склад Землі

Будова і склад атмосфери Землі

Місяць - супутник Землі

Кратер Ератосфен діаметром 61 км. На горизонті помітно інший кратер – Коперник.

Внутрішня будова Місяця

Зміна фаз Місяця

Карта Місяця: гори, кратери та відомі моря

два (Деймос і Фобос) Кількість супутників схожа на венеріанську, але не така густа (95,3% вуглекислого газу, 4% аргон і азот, менше 1% кисень, водяна пара, …) Атмосфера 687 земних доби Період обертання по орбіті (рік) 1,52 а. о., тобто 227,94 млн. км. Відстань від Сонця: 24 год. 37 хв. Тривалість доби: максимум +27 °C, мінімум -128 °C Температура поверхні: 3,950 г/см3 Густина: 6788 км. (0,532 діаметра Землі) Діаметр: 6,42·1023кг. (0,107 маси Землі) Маса: Марс

Марс

Олімп – найбільша гора в Сонячній системі.

Супутники Марса

Фобос                                                                                                                                       Поверхня Фобоса. Кратер в центрі фотографії має радіус біля 600 м (28 х 20 х 18 км)

Деймос (16 х 12 х 10 км) Поверхня Деймоса з «Вікінга-2».

Планети-гіганти

Великі розміри Не мають твердої поверхні Швидко обертаються навколо своєї осі Мають багато супутників Мають кільця Ознаки планет-гігантів

Понад 60 супутників. Найвідоміші: Іо, Європа, Ганімед, Каллісто. Кількість супутників 86 % водню; 14% гелію; 0,07 % метану; 0,06 % аміаку, а також вода, ацетилен, фосфін. Хмари складаються в основному з аміаку. Атмосфера 11,86 земних років Період обертання по орбіті (рік) 5,20 а. о., тобто 778,34 млн. км. Відстань від Сонця: 9 год. 50 хв. Тривалість доби: середня температура -110 °C Температура поверхні: 1,300 г/см3 Густина: 142984 км. (11,19 діаметра Землі) Діаметр: 1899·1024кг. (317,89 маси Землі) Маса: Юпітер

Юпітер

Внутрішня будова Юпітера Внутрішня будова Юпітера

Велика червона пляма У 1831 р. в південній півкулі Юпітера було виявлено славнозвісну Велику Червону Пляму (ВЧП). ВЧП орієнтована вздовж паралелі й має розміри 15 000Ч30 000 км, а сто років тому вони були удвічі більшими. Ця пляма - це потужний антициклон, що обертається проти годинникової стрілки. Обертання всередині плями відбувається за 6 земних діб.

Велика Червона Пляма – гігантський вихор в атмосфері Юпітера. Поруч для порівняння показана Земля.

Супутники Юпітера

1999 1,0•1016 5 -768 21,0 S/1999J1 1914 7,6•1016 14 -758 18,0 Сінопе 1908 1,6•1017 18 -735 16,9 Пасіфе 1938 9,5•1016 15 -692 17,9 Карме 1951 3,8•1016 10 -631 18,9 Ананке 1904 7,6•1017 40 259,653 16,6 Елара 1938 7,6•1016 12 259,22 18,2 Лісітея 1904 9,5•1018 85 250,566 15,0 Гімалія 1974 5,7•1016 5 238,72 20,2 Леда 1610 1,1•1023 2403 16,6890 1883 5,6 Каллісто 1610 1,5•1023 2634 7,15455 1070 4,6 Ганімед 1610 4,8•1022 1565 3,55118 671 5,3 Европа 1610 8,9•1022 1830 1,76914 422 5,0 Іо 1979 7,6•1017 0,6745 222 16,0 Теба 1892 7,2•1018 67 0,49818 181 14,1 Амальтея 1979 1•1016 10 0,29826 129 18,7 Адрастея 1979 9•1016 20 0,29478 128 17,5 Метіда Відкрито, рік Маса, кг Радіус, км Період обертання навколо Юпітера, діб. Радіус орбіти, тис. км Блиск, m Назва

Іо Іо — єдиний у Сонячній системі вулканічно-активний супутник, на ньому виявлено 7 діючих вулканів. Вулканічні процеси на Іо відбуваються досить бурхливо: продукти викиду (в основному це спо­луки сірки) піднімаються на висоту до 300 км. Поверхня Іо має жовтувато-червоний колір. Іо подібний до планет земної групи насамперед наявністю силікатних порід. Ландшафти Іо дуже різноманітні: котловани глибиною до декількох кілометрів, озера розплавленої сірки, гори, які не є вулканами, Іо, як Місяць, завжди повернутий одним і тим самим боком до Юпітера. На Іо дуже розріджена атмосфера, що складається з двоокису сірки і можливо деяких газів.

Внутрішня будова Іо

Практично вся поверхня Європи вкрита мережею тріщин, довжина яких в окремих випадках досягає 1500 км. Вона відбиває до 70% сонячного світла, а тому середня температура поверхні Європи нижча, ніж у Іо, і становить близько 120 К. Європа Європа - четвертий за величиною супутник Юпітера. На відміну від Іо Європа зверху вкрита тонким шаром льоду. Можливо, що під поверхнею льоду Європи знаходиться рівень води глибиною до 50 км. Недавні спостереження показують, що Європа має незначну атмосферу, що складається з кисню.

Внутрішня будова Європи

Існує припущення, що він значною мірою складається з води або льоду. Його поверхня відбиває до 40% сонячного світла і має температуру 140 К. Ганімед Ганімед - найбільший серед супутників Юпітера і взагалі у Сонячній системі. В розрідженій атмосфері Ганімеда міститься кисень, так як у Європи.

Каллісто Каллісто – другий по величині супутник Юпітер. Каллісто в основному складається приблизно на 40 % із льоду і на 60 % із каменю / заліза. Поверхня Каллісто повністю вкрита кратерами. ЇЇ вік оцінюється в 4 млрд. років. Каллісто має дуже незначну атмосферу, що складається з двоокису вуглецю.

Падіння комети Шумейкер - Леві-9. Липень 1994 рік.

Понад 40 супутників. Більшість із них – відносно невеликі тверді тіла неправильної форми, густо вкриті кратерами. Найбільший супутник: Титан. Кількість супутників 99 % водень та гелій; 1 % вода, метан, аміак та камінь. Атмосфера 29,46 земних років Період обертання по орбіті (рік) 9,54 а. о., тобто 1427,0 млн. км. Відстань від Сонця: 10 год. 14 хв. Тривалість доби: середня температура -140 °C Температура поверхні: 0,710 г/см3 Густина: 120536 км. (9,41 діаметра Землі) Діаметр: 568·1024кг. (95,17 маси Землі) Маса: Сатурн

Сатурн

Сатурн. Фото телескопа ім. Хаббла

Супутники Сатурна Зовнішні супутники Сатурна

720 Гіперіон 2575 Титан 765 Рея 195 Мімас 18х15 Елена 110х80 Янус 560 Діона 70х50 Епіметій 5х10 Каліпсо 55х35 Пандора 110 Феба 70х40 Прометей 525 Тефія 20х15 Атлас 250 Енцелад 175х100 Япет Радіус або розміри, км Назва Радіус або розміри, км Назва Супутники Сатурна

Мімас Мімас був відкритий в 1789 році Гершелем. Мімас незвичайний тим, що на ньому є дуже великий кратер, названий Гершелем, який займає 1/3 супутника. Його розміри 130 км. Мімас вкритий тріщинами. Мімас найближчий до планети супутник.

Енцелад Енцелад був відкритий в 1789 році Гершелем. Енцелад вкритий кратерами порівняно молодими за віком. Тому поверхня Енцеладу може змінюватися.

Гейзери на Енцеладі

Титан Титан був відкритий Гюйгенсом в 1655 році. Титан приблизно на половину складається із льоду та наполовину із скалистого матеріалу. Титан – єдиний супутник Сонячної системи, який має значну атмосферу. Атмосфера складається перш за все із молекулярного азоту (як на Землі) з аргоном і декількох відсотків метану.

Понад 20 супутників. Найбільший супутник: Титанія. Кількість супутників 83 % молекулярний водень; 15 % гелій; 2 % метан. Атмосфера 84,01 земних років Період обертання по орбіті (рік) 19,18 а. о., тобто 2869,6 млн. км. Відстань від Сонця: 17 год. 14 хв. Тривалість доби: середня температура -195 °C Температура поверхні: 1,30 г/см3 Густина: 51118 км. (4,11 діаметра Землі) Діаметр: 86,8·1024кг. (14,6 маси Землі) Маса: Уран

Уран

Супутники Урана

13 супутників. Найбільший супутник: Тритон. Кількість супутників 84 % водень; 15 % гелій; 1 % метан. Атмосфера 164,79 земних років Період обертання по орбіті (рік) 30,06 а. о., тобто 4496,7 млн. км. Відстань від Сонця: 17 год. 42 хв. Тривалість доби: середня температура -217 °C Температура поверхні: 1,660 г/см3 Густина: 49528 км. (3,88 діаметра Землі) Діаметр: 102·1024кг. (17,2 маси Землі) Маса: Нептун

Нептун

Супутники Нептуна