Презентація "Найекстремальніші погодні умови в Сонячній системі"

Найекстремальніші погодні умови в Сонячній системі

Коли за допомогою радіотелескопів вдалося виміряти так звану температуру яскравості Венери, умови виявилися буквально пекельні - 475 °C і 90 атм. Причина такої високої температури - парниковий ефект. На світлині - Венера «очима» апарату Venus Express в УФ-та ІЧ-діапазонах. Найспекотніше місце - Венера

Дослідницький апарат NASA LRO (Lunar Reconnaissance Orbiter), що вийшов на навколомісячну орбіту 23 червня 2009 р., зафіксував найнижчу температуру, виміряну в Сонячній системі, - 248 °C. Таку температуру має дно кратера Ерміт, що знаходиться у вічній тіні, в середині місцевої зими. Найхолодніше місце - Місяць

Найпотужніші грози - Сатурн. Під час рівнодення в серпні 2009 року велика частина кілець перебувала в тіні і астрономи вперше зафіксували спалахи, які супроводжують шторм. За оцінками, потужність сатурніанских блискавок на три порядки перевершує потужність земних блискавок під час найсильніших гроз, а розміри шторму становлять близько 4000 км. Шторми на Сатурні виникають в одному і тому ж місці - в районі 35 градусів південної широти, астрономи називають це місце «алеєю штормів».

Ще одна планета, де вирують шторми, - Нептун. Атмосфера Нептуна складається з водню (80%) і гелію з невеликою добавкою метану (близько 1%). Саме метан надає планеті блакитний з зеленим відтінком колір. Під атмосферою знаходиться іонний океан - стисла гігантським тиском суміш водяного, аміачного та метанового льоду, що знаходяться в іонному стані. Деякі дослідники припускають, що в умовах високих температур метан розпадається на водень і вуглець, а останній кристалізується у формі алмазу. Найсильніший вітер - Нептун

Гіперіон, 16-й супутник Сатурна, названий на честь грецького титану, батька Геліоса і сина Урана і Геї, являє собою кам'яно-крижану брилу розмірами 410х260х220 км, що обертається навколо Сатурна на відстані приблизно в 1,5 млн. км. А ще це єдиний з місяців в Сонячній системі, обертання якого має хаотичний характер: вісь обертання коливається в просторі таким чином, що передбачити положення Гіперіона в будь-який момент часу є неможливим. Непередбачувані доби

Велика Червона Пляма (ВЧП). Це атмосферне утворення - гігантський антициклон розмірами 35 000 км в довжину і 14 000 в ширину (причому століття тому Пляма була в два рази більшою), тобто в три рази більша за Землю. Велика Червона Пляма трохи дрейфує по довготі в ту чи іншу сторону, при цьому широта (приблизно 22° південної широти) залишається тією ж. Газ в антициклоні обертається проти годинникової стрілки близько шести земних діб, при цьому швидкість вітру на краях цього урагану досягає 360 км/ год. Найбільший і найдовший шторм - Юпітер.Іо і Юпітер

Ці бурі відіграють велику роль у формуванні марсіанського клімату, змінюючи тепловий баланс, розподіл льоду і водяної пари як в глобальному, так і в локальному масштабі (особливо в полярних регіонах). Частинки пилу, підняті бурею, поглинають сонячне випромінювання і розігрівають атмосферу. До того ж тертя частинок пилу породжує потужні електричні розряди. Найбільші пилові бурі - Марс.

Найсильніша вулканічна активність - Іо. На цьому супутнику, розмірами трохи більшому за наш Місяць, розташовано більше 400 активних вулканів, що викидають сірку та її сполуки, які потім осідають на поверхні супутника, фарбуючи її в характерні кольори. Вулкани Іо, до речі, куди могутніші земних побратимів. Зокрема, Локі вважається найпотужнішим вулканом в Сонячній системі (за деякими оцінками, його потужність перевищує потужність всіх земних вулканів разом узятих). За матеріалами https://www.popmech.ru/