Презентація до уроку "Наукове та художнє слово про минуле" за підручником Вступ до історії: підручник для 5 класу закладів загальної серпедньої освіти / І.Я.Щупак, І.О. Піскарьова, О.В.Бурлака
(дистанційне навчання)
При скачуванні оцініть роботу: напишіть коментар, поставте лайк. Буду вдячна. Хай слугує.
Історію «пишуть» багато людей Твори написані науковцями: насичені складними поняттями; численними фактами, супроводжуються спеціальними позначками; оформлені за встановленими в науковому товаристві правилами Твори написані митцями: Письменниками,художникамиперетворюють історію в захопливу розповідь з яскравими деталями
Давайте пригадаємо: Доповніть речення…………………………. - це переказ про відоме, досліджене минуле.. Писемні історичні джерела - ті, що існують у письмовому вигляді: різноманітні написи …………………………………………………………………………… …….. — це установа, де зберігають, упорядковують і досліджують писемні пам’ятки та інші види документів. Бібліотека — це заклад, що здійснює збирання друкованих і ру-кописних матеріалів, ……………………………………………………………………….
Давайте пригадаємо: Перевір себеІсторична оповідь - це переказ про відоме, досліджене минуле. Писемні історичні джерела - ті, що існують у письмовому вигляді: різноманітні написи та документи, створені людьми за допомогою знаків і символів. Архів — це установа , де зберігають, упорядковують і досліджують писемні пам’ятки та інші види документів. Бібліотека — це заклад, що здійснює збирання друкованих і руко-писних матеріалів, проводить їх опрацювання та відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання..
Діємо: практичні завдання. Розгляньте репродукцію картини українського художника Миколи Івасюка «В’їзд Богдана хмельницького до Києва 1649 року». Уважно прочитайте уривок з наукового тексту З «Енциклопедії історії України» 2010 р. «Хмельницький Богдан (Зиновій-Богдан) Михайлович (бл. 1596 (1595)р. — 1657р. — політик, полководець і дипломат, провідник національно-визвольних змагань 1648—1657, творець Української козацької держави та її перший гетьман. Батько Т. Хмельницького і Ю. Хмельницького. Рік народження приблизні
Діємо: практичні завдання Спробуйте визначити відмінність між науковою та мистецькою розповіддю про минуле:1. Яке враження про Богдана Хмельницького у вас складається під час читання тексту та під час споглядання картини? 2. Чим відрізняється спосіб «розповіді історії» в тексті й на картині? 3. Який спосіб розповіді (текст чи картина) справляє на вас більш яскраве враження? Чому?
Пропоную вам стати істориками. Дайте відповіді на запитання1. Прочитайте та порівняйте тексти, об’єднані спільною темою2. Назвіть, що в цих текстах спільного, а що — відмінного.3. Як ви зрозуміли, який з текстів науковий, а який — художній?4. Визначте, про який період історії України йдеться в текстах.5. За допомогою яких слів текстів можна впізнати епоху, події якої описано? Довідка Науковий стиль мовлення використовується в наукових праціх, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог. Художній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в художній творчості. Провідним завданн-ям художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і фо-рму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передба-чає попередній відбір літературних ху-дожніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.І завдання
Досліджуємо далі…Дай відповідь на запитання- Коли було завершено переклад українською мовою Пересопницького Євангелія?- Хто сприяв цьому перекладу?- Хто брав участь у перекладі Євангелія?- Чому книга вважається однією з найвидатніших рукописних книг нашого народу?- Яке відношення мають ці фото до Пересопницького Євангелія?- Яка інформація з інших джерел, на вашу думку, є цікавою? Запишіть. Додаткова інформація є і у вашому підручнику ст.152-153ІІ завдання
До нас дійшов опис зовнішності князя, зроблений очевидцем – візан-тійським хроністом Левом Діаконом, який на власні очі бачив Святослава: “Святослав був середній на зріст, міцної статури, мав блакитні очі, густі брови, плоский ніс, ...був хоробрий і спритний, як барс”. Серед своїх дружинників відрізнявся завжди чистою білою со- рочкою та локоном довгого волосся на виголеній голові. Пізніше така зачіска (оселедець) була характерною для запорозьких козаків, а в часи Київської Русі це була ознака знатності князівського роду, як і золота серга з великим рубіном. Князь Святослав (бл.931-972), роки правління (964-972), призвисько Хоробрий. Мати - Ольга, батько - Ігор. На во- рогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик "Іду на ви!" Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у недругів. Походи Святослава Хороброго на Болгарію Болгарські походи — військові походи князя Святослава проти Візантії та Болгарського царства протягом 968—971рр. Перший похід на прохання Візантії здійснив в 967 або 968 році проте невдовзі повернувся до Києва, який взяли в облогу печеніги. Другий похід на Болгарію Святослав здійснив в 969 році, підкорив східну частину Болгарського царства, після чого напав на Фракію, що належала Візантії. Після остаточної і особливо жорстокої битви наприкінці липня 971р. біля Дорогостолу русичі були змушені капітулювати. Цимісхій і Святослав зустрілися і підписали мирний договір. Домашнє завдання. Творче завдання (приклад)Тема вашого дослідження Час і місце подіїПро кого ваше дослідження (ім'я)?Якою ця історична особа запам'ята- лася в історії або особисто вам?
Походи Святослава Хороброго на Болгарію Домашнє завдання. Творче завдання (приклад)Свою творчу роботу можете доповнити фото, відеоматеріалами, цікавими малюнками. Робота може бути виконана у формі презентації і буде оцінена як контрольна робота з темиhttps://www.youtube.com/watch?v=Rymh_4 Peg7s&t=35s. Нестор - Літописець писав: «Він ходив на ворога зі стрімкістю барса; в походах не возив із собою ні казанів, ні обозів; харчувався кониною або м’ясом диких звірів, яке пік на вугіллі; не боявся ні холоду, ні непогоди; спав у походах без шатра під відкритим небом, підстеливши під себе кінський пітник, а під голову — сідло.