Більш прозоре — далеко собаці до зайця. Каламбур створюється грою слів: куций —«заєць» і куций —«собака»Слово «куций» асоціюється із зайцем. Проте раніше так називали мисливських собак. Куций повільніший від зайця, бо він тільки бігає, а заєць ще й стрибає, тому в погоні за здобиччю куций завжди відставав.
Говорити щось беззмістовне, дурне, нісенітниці, фантазувати або вигадувати щось нереальне, пусте. Це коли людина говорить абсурдні речі, не варті уваги, або вигадує нездійсненні мрії, подібні до міфічних істот – химер. Химині кури розводити (плести)Розказувати (наговорити, набалакати, намолоти, наплести) сім (десять) мішків (кіп, лантухів, три мішки) гречаної вовни. Говорити щось беззмістовне, нісенітниці, дурниці
Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово;З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) — можливим підметом є тільки я;Не дуже тут затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є ти. Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двоскладні: Піду в кіно. — Я піду в кіно;Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Хоча виконавця дії в неозначено-особовому реченні не називають, мовна традиція передбачає, що ним може бути лише людина. Так, із речення «У селі співають» випливає, що співають обов’язково люди. Хоча головний член речення завжди має форму множини, але виконавцем дії може бути й одна особа: Мені потисли руку. Цією особою може бути й сам мовець: Вас же по-людськи просять не заважати.
МИ, ТИ, ВИ, ВОНИ(прислів’я, приказки, крилаті вислови){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Що означають. Способи вираження головного члена. Приклади. Головний член означає дію, яка стосується будь-якої особи.дієсловом у формі 2-ї особи однини (рідше - в інших особах). Що посієш, те й пожнеш. Золоті гори обіцяє. Як дбаємо, так і маємо. Дарованому коневі в зуби не дивляться.(Нар. творч.)Узагальнено-особові речення
Головний член таких речень, як правило, виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу. Хоча рідше в значенні узагальненості можуть уживатись і деякі інші форми дієслова:1) 1 особа однини й множини: Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо (Нар. тв.);Чужого не хочу, свого не дам (Нар. тв.);2) минулий час: Продав – загубив, купив – знайшов (Нар. тв.);3) 3 особа множини: Зa одного битого двох небитих дають (Нар. тв.).
Якщо речення із 2 особою дійсного й наказового способів вживають у фольклорі, розмовному, художньому, публіцистичному стилях, то речення з 1 й 3 особою використовують також у діловому та науковому стилях. За їхньою допомогою, зокрема, дають інструкції, рецепти, позначають закономірності: Насіння виймають зі зрілих плодів, сушать на повітрі, але не смажать (3 журналу).
Тестування: Доберіть приклад до кожного типу односкладного речення. Тип односкладного речення1означено-особове2неозначено-особове3безособове4узагальнено-особове. Приклад речення. АПоета дивний, неймовірний сон…БКожному для щастя треба зрозуміти власне призначення. ВПоете, що світові сказати можеш своїм пером?ГСвого щастя й конем не об’їдеш…ДКолись поцінують усе, написане поетом щиро й просто.
До кожного типу односкладного речення доберіть відповідний приклад. Односкладне речення1означено-особове2неозначено-особове3узагальнено-особове4безособове. Приклади. АДруга шукай, а знайдеш – тримай. БПо заячому сліду іноді знаходять ведмедя. ВЗа добру справу варто добре постояти. ГВідчуття незручності раптом охопило мене. ДДо землі приліг і слухаю тремтіння невгамовне. Тестування:
Головним членом у безособових реченнях можуть бути такі частини мови:1. Безособові дієслова. Кількість таких дієслів обмежена. Вони означають:а) природні явища: Смеркає; Сутеніє; Розвидняється;б) фізичні й психічні стани істоти: Мені кортить їсти; Мене нудить;в) наявність чи відсутність чогось: Води вистачає; Бракує хліба;г) дії невизначених сил чи обставин: Мені поталанило; Йому щастить.2. Особові дієслова в ролі безособових. У таких випадках особові дієслова набувають усіх граматичних ознак безособових (3 Особа однини, середній рід), часто зазнає змін і їхня семантика. За значенням речення цієї групи схожі з попередньою: Надворі темніє;Мене всього трусило;Мені завжди щастить;Де тебе носило?У цих реченнях, як і в реченнях з безособовим дієсловом, реального виконавця дії бути не може.
3. Прислівники: Надворі вогко й холодно. Головний член може мати при собі допоміжне дієслово (було, буде, стало, стає, стане).4. Безособові форми на – но, -то: Багато людей врятовано;Місто відбудовано;Було прийнято закон.5. Інфінітив: Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко).
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Що означають. Способи вираження головного члена. Приклади. З головним членом у формі підмета, який стверджує наявність предметів чи явищ.іменником у називному відмінку (при ньому можуть бути додатки і означення)Сонячні чудесні міста. Вільні люди (О. Гончар). Глибокі борозні літ (М. Хвильовий). Називні речення
Головний член таких речень може бути виражений також займенником: Ось і ми!Троє коней. Від інших типів односкладних речень називні відрізняються тим, що в них нема й не може бути дієслова. Номінативні речення бувають як поширеними, так і непоширеними: Хаос, гуркіт невгомонний (Г. Чупринка);Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка);Прекрасна осінь 1935 року, тиха й суха (Ю. Яновський).
