Переглянувши презентацію, учні ознайомляться з відомостями про риторику як науку й мистецтва, зародженням, розвитком риторики, роллю риторики в житті суспільства й окремої людини; усвідомлять роліь риторики в самореалізації особистості.
Щоб бути успішною людиною сьогодні, потрібно володіти мистецтвом спілкування. Той, хто добре володіє словом, здатен навіть своїх супротивників перетворити на друзів. Красномовство — сила, за допомогою якої вдається впливати на світ, змінювати його, реалізуючи власну волю. Саме давня цікавість людей до можливостей слова спричинила виникнення спеціальної науки красномовства — риторики.
1. Говори зрозуміло. 2. Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити. 3. Не перебивай. 4. Будь ввічливим. 5. Прагни говорити вишукано. 6. Ніколи не критикуй інших, коли їх немає поруч. 7. Не відволікайся па другорядні справи. 8. Не говори про себе. 9. Завжди будь витриманим, не втрачай самовладання.
Оратор багатий не лише па слова, а й на думки (Цицерон). 2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон). 3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон). 4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович). 5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит). 6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Послання до Фоми (Послание, написано Климентом, митрополитом рускым, Фоме прозвитеру, истолковано Афонасием мнихом) Послання до князя Ростислава Мстиславича Смоленського (не збереглось) Климе́нт (Смоля́тич) (Клим Смолятич, Климентій Смолятич, † після 1164) - Митрополит Київський та всієї Руси, автор Послання й інших, що не дійшли до нас творів.
«Повча́ння ді́тям» Володимира Мономаха — визначна пам'ятка літератури Київської Русі. Збереглося (без закінчення) в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» під 1377 р. у кількох неповних частинах. Точної дати написання не встановлено, ймовірно 1109 рік. З літературного погляду — це зразок популярного в античній та середньовічній літературі жанру повчань і одночасно перша в давній українській літературі спроба життєписної розповіді.
Слово о полку Ігоревім (Слово о плъку Игоревѣ; «Слово про Ігорів похід», «Слово о полку Ігореві, Ігоря, сина Святославля, внука Ольгова», або альтернативне прочитання: "Слово о полку і гореві, Ігоря, сина Святославля, внука Ольгова ", тобто "Слово про похід і горе") — героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури.