Презентація "ОРГАНІЗАЦІЯ ВАРШАВСЬКОГО ДОГОВОРУ: історія і устрій"

Організація Варшавського договоруісторія і устрій

Варшавський договір – військова організація країн соціалістичного блоку на чолі з СРСР був створений 14 травня 1955 року на противагу створенню альянсу НАТО і Паризьких угод 1954 року. Організація Варшавського договору була однією з важливих віх так званої «холодної війни».

Основна інформація. Дата підписання: 14 травня 1955 року. Місце підписання: Варшава, Польща. Причина створення: Відповідь на включення Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) до НАТО та зростання впливу Заходу. Учасники: СРСР, Албанія (вийшла у 1968), Болгарія, Угорщина, НДР (Східна Німеччина), Польща, Румунія, Чехословаччина. Діяльність: ОВД легалізувала перебування радянських військ у країнах Східної Європи. 

Коротка історія створення. Після закінчення Другої світової війни відбувся глобальний поділ світу на дві великі системи, ідеології: з одного боку – країни соціалістичного табору, які бажають будувати «справедливе суспільство свободи, рівності та братерства» на принципах тоталітарної комуністичної ідеології, з іншого боку країни, що йдуть шляхом розвитку капіталізму, ринкової економіки і справжньої демократії.

Почалося протистояння, по суті, між двома ідеями, двома ідеологіями, яке незабаром вилилося в активну гонку озброєнь, економічне протистояння, а подекуди і у відкриті військові дії. Так в 1953 році почалася громадянська війна в Кореї, в яку втрутилися США і західні країни, що підтримали Південну Корею, в той час як СРСР і комуністичний Китай встали на бік Кореї Північної.

Щоб попередити можливу військову загрозу з боку країн соціалістичного блоку під егідою США був створений Північноатлантичний військовий Альянс НАТО, куди увійшли всі країни Західної Європи, США і Канада. Головною метою створення НАТО був, перш за все, захист країн Західної Європи від можливого радянського вторгнення. Зрозуміло, СРСР не могли залишити створення НАТО без відповіді, відповіддю ж стало створення Організації Варшавського договору (скорочено ОВД), військово-політичного блоку СРСР і союзних країн Східної Європи, які сповідують комуністичну ідеологію.

Далеко не всі країни учасники ОВД були в ньому по своїй волі, багато країн Східної Європи увійшли туди «добровільно-примусово» після того, як потрапили в радянську зону впливу після закінчення Другої світової війни і іноді навіть робилися спроби вийти звідти. Наприклад, під час повстання в Угорщині 1956 року, країна була за крок від виходу з ОВД, але на жаль, Радянський Союз ввів в країну танки і війська, по суті порушивши її суверенітет, угорське повстання було придушене, а Угорщина силою повернута в соціалістичний блок.

Причини створення ОВДОсновні причини і фактори, що призвели до створення Варшавського договору:прагнення до домінування у світовій політиці з боку СРСР, та протистояння із західними країнами і особливо з США.потенційне запобігання новій глобальній війні, яка з появою в обох сторін конфлікту ядерної зброї могла б мати катастрофічні наслідки для всього людства.

Країни, що входили до ОВДСРСРНДР (Німецька Демократична Республіка)Чехословаччина. Угорщина. Румунія. Болгарія. Польща

Політичний устрій ОВДВищим керівним органом цієї міжнародної організації був політичний Консультативний комітет (ПКК), який займався по суті розглядом всіх питань щодо Варшавського договору. У ПКК входили представники всіх країн-учасниць.

Також у нарадах брали участі генеральні секретарі комуністичних партій різних країн, глави урядів та інші офіційні особи. Головними повістками як правило були різні зовнішньополітичні питання, особливо про потенційну боєздатність країн-учасниць Варшавського договору.

Крім ПКК також був Комітет міністрів закордонних справ, куди входили власне всі міністри закордонних справ країн учасниць і Комітет міністрів оборони. Крім цього окремо працював орган для керівництва армією і військовим контингентом — Об’єднане командування Збройних сил, що займалося суто військовими питаннями: належною підготовкою армій країн-учасниць тощо. Туди входили провідні генерали, адмірали та інші офіцери всіх країн учасниць.

Положення договору. Початковий текст Варшавського договору складався з 11 пунктів і преамбули в якій говорилося про «важке становище в Європі через утворення блоку НАТО» і те, що необхідно захистити «миролюбні соціалістичні країни» від можливої військової агресії з боку НАТО. Правда, сам Радянський Союз згодом здійснив «миролюбне» військове вторгнення спершу в соціалістичну Угорщину, а потім в соціалістичну ж Чехословаччину для придушення «Празької весни».

Інші ж положення Варшавського договору включали в себе такі пункти:спільне прийняття рішень із зовнішньополітичних питань.надання військової допомоги країнам-учасникам ОВД у разі потенційної зовнішньої агресії.створення спільних Збройних сил для зміцнення загальної обороноздатності країн Варшавського договору.відмова від участі в союзах і коаліціях, чиї цілі можуть суперечити ОВД.принцип невтручання у внутрішні справи країн учасниць. На жаль, але як ми знаємо цей пункт неодноразово порушувався, так як СРСР таки активно втручався у внутрішні справи інших країн соціалістичного блоку.

Основні аспекти впливу на історію: Оформлення "Біполярного світу» : Створення ОВД у 1955 році завершило формування двополюсної політичної структури світу. Європа була остаточно розділена «залізною завісою» на два ворожих блоки: НАТО на заході та ОВД на сході. Це встановило баланс сил, який тримався понад 30 років.

Основні аспекти впливу на історію:Інструмент радянського домінування: На відміну від НАТО, де США співпрацювали з демократичними союзниками, ОВД була інструментом прямого контролю Москви над Східною Європою. Вона дозволяла СРСР: Легально тримати свої війська на територіях «країн-супутників». Уніфікувати озброєння та військову доктрину соцтабору за радянським зразком.

Основні аспекти впливу на історію: Доктрина «Обмеженого суверенітету» (Доктрина Брежнєва): Найсуперечливіше значення ОВД — використання союзу не проти зовнішнього ворога, а проти власних членів. Придушення повстань: Війська ОВД були використані для придушення революції в Угорщині (1956) та «Празької весни» в Чехословаччині (1968). Це продемонструвало, що головна мета пакту — збереження комуністичних режимів будь-якою ціною.

Основні аспекти впливу на історію: Гонка озброєнь та загроза ядерної війни:Існування двох потужних блоків стимулювало безпрецедентну гонку озброєнь. Величезні ресурси витрачалися на підготовку до глобальної війни в Європі, що зрештою виснажило економіку СРСР та його союзників.

Розпад організаціїРозпад ОВД стався в результаті поразки СРСР в «холодній війні», з початком глобальних економічних проблем в соціалістичних країнах і загальної лібералізації настроїв в тому ж СРСР з початком так званої «перебудови», зробленої в 80-х роках Михайлом Горбачовим.

24 вересня 1990 відбулося об’єднання Німеччини, руйнування знаменитої Берлінської стіни, що була символом «Холодної війни». Після цього міністр оборони НДР підписав протокол про вихід НДР з Варшавського договору. Всім стало зрозуміло, що дні ОВД полічені.

Після цього й інші країни наслідували приклад НДР, і нарешті, 25 лютого 1991 було прийнято остаточне рішення про ліквідацію Варшавського договору. Варто зауважити, що багато колишніх учасників Варшавського договору сьогодні входять до блоку НАТО (Польща, Угорщина, Болгарія, Румунія, Албанія та інші країни)..

ВисновокІсторичне значення Організації Варшавського договору (ОВД) виходить далеко за межі звичайного військового союзу. Вона стала одним із головних символів розколу світу на два табори. Розпад ОВД у 1991 році став фактичним завершенням Холодної війни.

Дякую за увагу!Світлана ІЛЬЧЕНКО