«Осінь»Сосюра Володимир
Облітають квіти, обриває вітерпелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовитоосінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літомсиньоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітерпелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,і берізка гола мерзне за вікном.
Реєструючись, ви погоджуєтеся з угодою користувача та політикою конфіденційності.
«На Урок». Освітній інтернет-проект